Це стиль дитячої мови. Дурниця.
אלישע פרוש, vustamy ditej — movyṫ nezabrudnene, ċyste svitospryjniattia! Do reċi, zabutyj Ivryt same za dopomogoju dytiaċogo svitospryjniattia i vidrodżuvaly ċy to pak zanovo stvoriuvaly vże jak suċasnu movu. Toż jakṡċo dlia Vas ṡoś durnycia, to ce ne oznaċaje, ṡċo vse maje buty tilky tak, jak pyṡuṫ sovjećki pidruċnyky, abo ż naukovi praci z pozamynulogo storiċċia ;)
Все одно гортач ліпше :)
Тарас Кравченко, ṡoś golosuvannia naviṫ na cij storinci ne zovsim pidtverdżuje Vaṡu tezu ;)) A vse, pevno, tomu, ṡċo «planṡet» nasampered povjazujetsia z vidnosno nevelykym pryladom: a na poċatkah, koly ṡe ne bulo sluhavok na 7'', ale buly gortaċyky na 8'' — ce buly taky nevelyki prystroi! Vtim, osobysto ja ne maju niċogo proty nazvy GORTAĊ: vona może sobi buty «oficijnoju», todi jak GORTAĊYK — pobutovoju, vsenarodnoju ;)
Гортачик сприймається просто як зменшувально-пестлива форма від гортач. Якщо "гортач" здобуде поширення, то й "гортачик" стане зрозумілим всім, а от навпаки - не факт. Тому ліпше об'єднати зусилля і форсити одне слово.
Василь Глузд,
nic ne maju proty togo, pane Vasylü, aby «форсити» ;)) jakeś odne slovo dlä poċatku! Ale z vlasnogo ṠĊODENNOGO dosvidu vże możu zapevnyty, ṡċo GORTAĊYK spryjmajetsia ċudovo jak i ditkamy (nu, bo z nymy my zazyvċaj bagato reċej nazyvajemo zmenṡuvalnymy, pestlyvymy formamy), tak i doroslymy.
Pry ċomu z doroslymy ve też duże zrozumilo: vony spryjmajuṫ zmenṡuvalnu formu GORTAĊYK jak priame porivniannia, a same:
— porivniano z nastilnym verstakom (kompjuterom) ċy naviṫ i z perenosnym — otoj «планшєт» napravdu je ċymoś maleńkym!
Hoċa za svojimy tehniċnymy możlyvostiamy nyni ci gortaċyky ṡċe możuṫ daty foru verstakam naviṫ z poċatku 2000-h vypuṡċenyh! ;)
Такий самий дитячий лепет.
Проте забавно.
А мені цей варіант подобається навіть більше, ніж мій, я лайкнув, тобто вподобав
30 голосів за таке простакувате слово... Це поразка...
коротко і влучно, крім того ТАЧ перегукується з тачскріном.
Складене зі слова цка, що є спрощення давньоруського дъска "дошка", та слова цло "комп'ютер", утворене мною від кореня чьт-, у давньоруському дієслові чьсти:чьту,чьте "читати, считувати, щитати, обчислювати, числити, вичисляти, личити, міркувати, вважати" за допомогою суфікса знарядь -сло, тобто *чьт-сло → чьтсло (→чтсло) → фонетично: цло (в родовому відмінку множини (кого?/чого?): цел). Тобто, цкосло це "дошковий комп'ютер".
Найліпше.
Повністю згоден: є ті слова, яким точний відповідник не знайти. Планшет — одне з них. Той самий гортачик та похідні можна припасувати до ще декількох слів. Цкоцло — мовчу взагалі
Планшет це суто російське в оригіналі таблет
Roman Ščerbak
Приклади тут: https://en.wiktionary.org/wiki/tablet_computer#Translations свідчать про протилежне.
сенсор є не слов'янське слово. Невже не знали??
І що це за прилад? Він що, пальці гортає?? :D
Складене зі слова цка, що є спрощення давньоруського дъска "дошка", та слова цло "комп'ютер", утворене мною від кореня чьт-, у давньоруському дієслові чьсти:чьту,чьте "читати, считувати, щитати, обчислювати, числити, вичисляти, личити, міркувати, вважати" за допомогою суфікса знарядь -сло, тобто *чьт-сло → чьтсло (→чтсло) → фонетично: цло (в родовому відмінку множини (кого?/чого?): цель). Тобто, цкосло це "дошковий комп'ютер".
Перепрошую, у мене вийшов оклеп (misprint, одрук): правильно мало бути цкоЦло (не цкоСло, як подано), це помилка, тож головним чином той, хто голосував за цей варйант, було б добре, аби замість цього дав свій голос за поданий нижче правильний варйант: цкоцло (в давньоруському записі: дъскочьсло, складене зі слів дъска та чьсло "компютер"). Дякую :)
Можна же правити...
Існують слова, які виникли не в нашій мові, отже і знайти український відповідник досить важко. Проте, як на мене, краще тоді використовувати оригінальну версію слова "таблет" замість російської "планшет".
Згоден.
Шо та, шо инша однаково з французької…
Але “планшет” тільки в москалів та инших народів, на які вони здійснюють вплив…
Ще б "дотикачунчик" зробили, ій-бо’; ніякого чуття мови.
Може таки дощиця? В українській бо мові нема суфікса -еця; не синеця, дівеця, полунеця, сунеця ж.
А смартфон - стільник.
Російсько-український словник технічної термінології (1928р.): Планшет ("доска мензульная", використовується для топографічної зйомки) – стільни́ця.
вставлю свої п'ять копійок
Українська мова й так страждає від засилля просторічних форм, їх слід викорінити й замінити гідними, не те ще харастити дальшими такими. Можливо утворення від гортати тут і годиться, але ж не треба з нього робити якийсь дитячий лепет. :) Не так уже натиск російської мови, але сама ось така українська мова й відраджує громадян користуватися нею.
Усі хочуть щось із української мови викорінити, щось їй прищепити, але ми можемо лише фантазувати, пропонуючи свої думки на розгляд. Це стосовно прищеплення нового чи відродження старого. А стосовно якихось викорінень слів, що вже вкоренилися в мові, то це на мою думку шкідливе варварство. Тобто, я гадаю, що українській мові потрібен поміркований пуризм, але без такого фанатизму, як у чехів - у нашій мові є глибока внутрішня гармонія, яку не треба (і не вийде) руйнувати викоріненнями чи ще якимось насильством. А "просторіччя" - це штамп, накинутий радянськими шовіністичними лексикографами на живомовні словотвірні моделі української мови.
То уже вкоренилося. Нащо ж тоді »гортайчики« й »тицялки«, коли "пуризм" має бути "поміркованим"?
Та ми ж не ходимо по вулицях і не смикаємо людей, щоб вони ці слова вживали, Словотвір - це платформа, на якій такі речі пропонуються і обговорюються, які з цих слів почнуть масово вживатися вирішує лише україномовний загал, вплинути на це важко, можна популяризувати якесь слово, але якшо воно негарне, то ніякий піар йому не допоможе. Поміркований пуризм - це коли немає примусу і видавання бажаного за дійсне, а коли все відбувається природньо й невимушено за схемою: пропозиція-обговорення-підхоплення слова загалом чи хоча би якоюсь спільнотою/або забуття слова
Тобто, слова "гортайчик" і "тицялка" сподобалися людям на Словотворі, але вжиток їх не став поки що масовим, час покаже, як воно буде, але я часто кажу тицялка: "Та поклади вже ти ту тицялку, зір посадиш" і всі розуміють, про яку тицялку мова
Козаки, єднаймося!, для дітей така назва підходить, але уявіть її в науковій літературі чи на презентаціях... Це слово лише викликатиме щонайменше усмішку. А засилля таких слів ще більше відверне поки-що російськомовних українців від Української мови.
А хто кого примушує вживати це слово? Ми ж лише граємося у слова, бо мова - це гра. Але я вважаю що "Словотвір" це гарне тренування мізків і фантазії, зрештою певний відсоток запропонованих тут новотворів має шанси стати повноцінними словами, які вживають люди, але це або станеться природнім шляхом, або цього не станеться, бо чеський сценарій не знаю кому як, а мені особисто не до вподоби