אלישע פרוש, vustamy ditej — movyṫ nezabrudnene, ċyste svitospryjniattia! Do reċi, zabutyj Ivryt same za dopomogoju dytiaċogo svitospryjniattia i vidrodżuvaly ċy to pak zanovo stvoriuvaly vże jak suċasnu movu. Toż jakṡċo dlia Vas ṡoś durnycia, to ce ne oznaċaje, ṡċo vse maje buty tilky tak, jak pyṡuṫ sovjećki pidruċnyky, abo ż naukovi praci z pozamynulogo storiċċia ;)
Тарас Кравченко, ṡoś golosuvannia naviṫ na cij storinci ne zovsim pidtverdżuje Vaṡu tezu ;)) A vse, pevno, tomu, ṡċo «planṡet» nasampered povjazujetsia z vidnosno nevelykym pryladom: a na poċatkah, koly ṡe ne bulo sluhavok na 7'', ale buly gortaċyky na 8'' — ce buly taky nevelyki prystroi! Vtim, osobysto ja ne maju niċogo proty nazvy GORTAĊ: vona może sobi buty «oficijnoju», todi jak GORTAĊYK — pobutovoju, vsenarodnoju ;)
Гортачик сприймається просто як зменшувально-пестлива форма від гортач. Якщо "гортач" здобуде поширення, то й "гортачик" стане зрозумілим всім, а от навпаки - не факт. Тому ліпше об'єднати зусилля і форсити одне слово.
Василь Глузд,
nic ne maju proty togo, pane Vasylü, aby «форсити» ;)) jakeś odne slovo dlä poċatku! Ale z vlasnogo ṠĊODENNOGO dosvidu vże możu zapevnyty, ṡċo GORTAĊYK spryjmajetsia ċudovo jak i ditkamy (nu, bo z nymy my zazyvċaj bagato reċej nazyvajemo zmenṡuvalnymy, pestlyvymy formamy), tak i doroslymy.
Pry ċomu z doroslymy ve też duże zrozumilo: vony spryjmajuṫ zmenṡuvalnu formu GORTAĊYK jak priame porivniannia, a same:
— porivniano z nastilnym verstakom (kompjuterom) ċy naviṫ i z perenosnym — otoj «планшєт» napravdu je ċymoś maleńkym!
Hoċa za svojimy tehniċnymy możlyvostiamy nyni ci gortaċyky ṡċe możuṫ daty foru verstakam naviṫ z poċatku 2000-h vypuṡċenyh! ;)
«ГортаЙчик» — стиль дитячої мови, а от «гортачик» — цілком гоже слово. Це здрібніла форма дослівного перекладу англійського «scroller».
А мені цей варіант подобається навіть більше, ніж мій, я лайкнув, тобто вподобав
вже 60...
"Тицялка", "вподобайка", "притулялка"... весела говірка хіхлів.
Складене зі слова цка, що є спрощення давньоруського дъска "дошка", та слова цло "комп'ютер", утворене мною від кореня чьт-, у давньоруському дієслові чьсти:чьту,чьте "читати, считувати, щитати, обчислювати, числити, вичисляти, личити, міркувати, вважати" за допомогою суфікса знарядь -сло, тобто *чьт-сло → чьтсло (→чтсло) → фонетично: цло (в родовому відмінку множини (кого?/чого?): цел). Тобто, цкосло це "дошковий комп'ютер".
+
... дякувати Богу.
+
Можна вичитати з газет або й почути з уст мовців і такі вирази:
Це немислимо собі уявити
Зава неможливо дочекатися
Сумніватися не доводиться.
Ці вирази звучать так, як незмащене колесо. Бо вони копіюють російські фор-
ми немыслимо, невозможно та не приходится. Щоб ці вирази зазвучали по-українсь-
ки, треба тільки згадати правильне наше слово. Таким словом є слівце годі. Воно
заступає у матірній українській мові цілу низку калькованих зворотів. Наведені
неоковирні вирази одразу стають ”оковирними”, коли мовець вживе слово годі:
Це годі собі уявити
Зава годі дочекатися
Сумніватися годі.
Українська мова Язичіє
годі немислимо
годі неможливо
годі не доводиться.
С. Караванський, "Пошук українського слова"
пане Максиме, дякую. Просвітлили трошки
Карл-Франц Ян Йосиф, є
Вам тяжка вимова слів: чхати, цькувати, чля, тля, цнота, жджок, рдест, скнара, скніти, цмин, кмин, чмана, джбан, ґбіл?
Рдест та ґбіл вимовити доволі таки непросто. Так і волить язик вихлестати "ридест", "ґибіл" (де [и] нескладова мов та [ў]).
Карл-Франц Ян Йосиф,
укр.м. не знає нескладове "и" чи "у" між приголоснима. В [ридест, ґибіл] "и" був би повний голосний.
Устна мова жива в плині не знає границь між словами, де є кінець одного слова, а де початок другого, як їх знає мова писана. Тобо в устнім живім плині приголосні в "ц(-)ко(-)ц(-)ло" ведуть себе невідрізнимо від напр. "-(и/е)ць(-)кий", "-ич-ка, -оч-ка" в середині слова чи "цьку-" (в "цькувати"), "чх-" (в "чхати") на початку слова. Вухо живий плин устної мови ділить "повного ґбола" не на [пов-но-го-ґбо-ла], а на [пов-но-гоґ-бо-ла]. Так само й "росте рдест" ухо ділить на [рос-тер-дест], або на [ро-стер-дест], а не на [рос-те-рдест]. На початку речення, правда, чи після приголосного, рдест таки вимагає протетичного голосного перед "р": ирдест~ардест, та се не мінить написаного мною вище.
Я поважаю ваше прагнення позбутися иншоземних часток в українській мові, але, я певен, що це слово ніколи не приживеться через свою неоковирність.
Чому неоковирність, досить українські звуки. Має перевагу що незвичне і тому легше вріжеться у пам'ять.
Спасибі!
Карл-Франц Ян Йосиф, Діонісій Виноградов,
в чім же є "неоковирність"?? Я навів вище низку слів з подібними послідовностями скупчень звуків в укр. м. А щодо "неприживеться", то сама кількість голосів якось не свідчить проти його перспективи.
Можете мене звинуватити у надмірній зросійщеності, але мені це просто трудно вимовити, "цко" вимовити неважко, "цло" теж легко, але коли вони поруч, то таки трудно. Може дійсно від незвички, бо ніколи то не промовляв. Перший звук так і кортить вимовити як [с].
Карл-Франц Ян Йосиф,
можете його мовити й [скоцло]; кінець кінцем, и [скатерть] є спрощене *[тскатерть] ← *дъска-тьрть *"те, що витирає дску-стіл". :)
"скоцло" звучить у рази краще, додайте як варіянт, будь ласка. Задум перекладу подобається
Що є за "вимова руських часів"?
чьтсло, наприклад
Такий твар у давньоруській не був, і не міг бути. Могло бути +чьсло.
И так чи так, за будь якого написання з друс. доби Ви не можете знати точно, яка вимова була конкретного слова.
Це так. Тому природніше звучало би "цькоцило", "цикосило" або "цикоцьло", чи щось схоже до того
Геть ни.
Чому?
Що чому??
Тут тих голосних стане.
Пропоную компромісний варіант, додаємо одну голосну і одну приголосну:
сцикоцло
Як на мене, досить мелодійне слово утворилось.
Це дійсно дуже складно вимовити. А коли виходить, то розумієш шо звучить воно не дуже.
Поважаю креативність, роботу та підхід, але від мене -
Ne rcéte dournicui. Slwf zu tacuim slédom prigolòsoc e u rousscwy móufé uoròx.
Я би відповів, якщо би розумів що ви написали.
А то ви заавдуєте цим осідком чи ні? Вам ніяка допомога не потрібна з осідком? А то в мене друзі прописники (програмісти) питають.
Цікаво!
Похідне слово "чьсло" подобається. А може бути утворене відмінне від "цкоцло", щоб не було двох подвійних приголосних підряд? Запропонуєте?
-.
Нехай ми заплющимо очі на чужий рід слова "дошка" через його давність. Його вимова розвивалась через "ъ", що дав "о", а не випав. І навіть якби "ъ" був випав, "ц" перед "к" мав згодом помнягшать: "дъскька" => "цька", а не "цка". Так само й у слові "чьтсло" "ь" не випав, а слово перетворилось на наше "число".
Не знаю, коли можна заплющувати очі на чужий рід слова. Коли було слово черпано до руської чи до праслов'янської?
Повністю згоден: є ті слова, яким точний відповідник не знайти. Планшет — одне з них. Той самий гортачик та похідні можна припасувати до ще декількох слів. Цкоцло — мовчу взагалі
В останньому варіанті не бачу нічого поганого. Для деяких людей це звісно завжди важко старатися покращити свою мову, для цього ж потрібні зусилля
Це старіше слово з французької, яке перенесли й на це, дивно французьке слово, яке раніше мало інше значення, називати суто російським
Roman Ščerbak
Приклади тут: https://en.wiktionary.org/wiki/tablet_computer#Translations свідчать про протилежне.
Існують слова, які виникли не в нашій мові, отже і знайти український відповідник досить важко. Проте, як на мене, краще тоді використовувати оригінальну версію слова "таблет" замість російської "планшет".
Згоден.
Шо та, шо инша однаково з французької…
Але “планшет” тільки в москалів та инших народів, на які вони здійснюють вплив…
чому мені здається, що якби ви не знали російської мови, то вам би на думку не спало що воно чимось спісзвучно із пігулками?..
росіянизм, булдждад
А 
смартфон - стільник.
Російсько-український словник технічної термінології (1928р.): Планшет ("доска мензульная", використовується для топографічної зйомки) – стільни́ця.
Робочий стіл?
Настільний комп'ютер.
Плюс.
Не бачу чому би не називати планшет дошкою. Трошки розмито, але нічого страшного. До того ж, бувають й інакші планшети окрім як комп'ютери. Як ось графічний планшет, яким користуються цифрові ходожники й дизайнери. Це така дошечка (зазвичай без екрану), яку використовують для малювання стилусом. Хоча можна знайти й окреме слово для графічного планшету.
dòsc-yk-a = tabl-ett-e; dòsc- "tabl-" + -yk- "-ett-" + -a "-e (*-a)"; dòsc- ← *dusk- ← *dysk-.
бо плоский
Доща (доск —> дошк + -ь —> дошч) + -ець.
Дивіться опис під "дощинець".
Табличка, думаю, найкраще, бо таблички різних видів використовувалися для занесення, збереження і передачі інформації віддавна.
На жаль, таблиця також запозичене слово, яке, до речі, походить від того самого слова що й англійське "tablet". Тут на сайті зробили вже сторінку для його перекладу: таблиця
Утворено від "дощина" (невелика дошка; дощечка).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13887-doshhyna.html#show_point
Англійське tablet первинно означало "плита чи плоска поверхня для написання; скрижаль". Саме слово походить від ст. фран. tablete (маленький стіл; прилавок для товару купця), що є зменшувальним до table (плита, дошка, стільниця). Воно походить від латин. tabula (дошка; письмовий стіл; первинно — малий плоский шмат плити/доски).
https://www.etymonline.com/word/tablet#etymonline_v_4298
Крім комп'ютерних планшетів, існують також інші планшети, на приклад, графічні. Графічний планшет немає (зазвичай) екрану, а просто слугує як пристрій, по якому малюють, що під'єдрується до комп'ютера. На таких планшетах аж ніяк не гортають. Але, тоді можна просто окремо шукати слово для графічного планшета. Проте, думаю немає великого змісту шукати окреме слово, коли можна вживати одне. До того же, щось мені підказує, що слово "планшет" у майбутньому знайде й інші, нові застосування для нових типів планшетів.
Дяка!
"Cyto"
"Що" тобто "нащо"? Якшо та, то для зменшувальної форми малої дощечки. Але можна й "дощець", я не проти.
Ni, ne "na cy", a tacui "cyto". Tobo cyto wn tam znacity? Aha, oumenxilen cepeiny, to cyto pac tam znacity cepeiny -eç? Tacoge oumenxilnwsty? Dfwytyui oumenxilnwsty?
<Dòsceç>? Hm... Ou prẽgyscoho <tablette> e oumenxilen tuar célo pravilen dlya prẽgyscui móuvui — tobo to sam dlya tẽmui "dscocysla" hi dlya inxyuix tẽm, to, gadaiõ, i u rousscé móuvé mogeity bouti pravilen tuar, a ti sõty, wd *dusk-: dòscyka, dsca ta dòscica ta dscica — tuarou +dòsceç (+dsceç), védé, ne'ma.
"-ець" не конче має бути зменшувальним.
"... a ti sõty, wd *dusk-: dòscyka, dsca ta dòscica ta dscica — tuarou +dòsceç (+dsceç), védé, ne'ma."
Не зрозумів цього.
"... а ti(?) суть, від *dusk-: дощка, дща, та дощина — тварів +дощець (+дщець), védé(?) нема."
<Не зрозумів цього.
"... а ti(?) суть, від *dusk-: дощка, дща, та дощина — тварів +дощець (+дщець), védé(?) нема.">
А ти (твари) суть [...]: дощка, дска (цка, ска; не дща) та дощиця та дщиця — тварУ (не тварів) +дощець (+дщець), віді ("здається, мабуть, певно, вірно"), нема.
<"-ець" не конче має бути зменшувальним.>
Tô e prauda. To cyto e <-eç> tou?
"Tô e prauda. To cyto e <-eç> tou?"
Не знаю як правильно назвати ту функцію його в слові. Бачу це як додатковий суфікс, який відокремлює існуюче значення (дощина — мала дошка) й дозволяє надати йому нове значення. Похідне без ознаки применшення. Краще, певно, не висловлю.
"А ти (твари) суть..."
Дякую за переклад, але все одно не тямлю шо саме хотіли тим сказати. Кажете, шо "дощець" (дщець) нема, на відміну від тих похідних, які згадали раніше (дощка, дска, дощиця, дщиця)? Якшо та, то наче в тому є якась проблема? Творити нові слова ніхто не заважає.
Підходить до електронної книжки, здається, і до планшету теж.
«Сину, подай, будь ласка, мою читалю»
у мене було дві гралки тільки для ігор
електронна дощечка
електроніка
Електронний - прудий, прудний, прудовий
від слова "тицяти", однак чудовим чином уміщує в собі й слово "цло", що вважаю найкращим перекладом слова "компʼютер ".
Тому
Планшет — пласківка
вставлю свої п'ять копійок
Українська мова й так страждає від засилля просторічних форм, їх слід викорінити й замінити гідними, не те ще харастити дальшими такими. Можливо утворення від гортати тут і годиться, але ж не треба з нього робити якийсь дитячий лепет. :) Не так уже натиск російської мови, але сама ось така українська мова й відраджує громадян користуватися нею.
++
Усі хочуть щось із української мови викорінити, щось їй прищепити, але ми можемо лише фантазувати, пропонуючи свої думки на розгляд. Це стосовно прищеплення нового чи відродження старого. А стосовно якихось викорінень слів, що вже вкоренилися в мові, то це на мою думку шкідливе варварство. Тобто, я гадаю, що українській мові потрібен поміркований пуризм, але без такого фанатизму, як у чехів - у нашій мові є глибока внутрішня гармонія, яку не треба (і не вийде) руйнувати викоріненнями чи ще якимось насильством. А "просторіччя" - це штамп, накинутий радянськими шовіністичними лексикографами на живомовні словотвірні моделі української мови.
То <планшет> уже вкоренилося. Нащо ж тоді »гортайчики« й »тицялки«, коли "пуризм" має бути "поміркованим"?
Та ми ж не ходимо по вулицях і не смикаємо людей, щоб вони ці слова вживали, Словотвір - це платформа, на якій такі речі пропонуються і обговорюються, які з цих слів почнуть масово вживатися вирішує лише україномовний загал, вплинути на це важко, можна популяризувати якесь слово, але якшо воно негарне, то ніякий піар йому не допоможе. Поміркований пуризм - це коли немає примусу і видавання бажаного за дійсне, а коли все відбувається природньо й невимушено за схемою: пропозиція-обговорення-підхоплення слова загалом чи хоча би якоюсь спільнотою/або забуття слова
Тобто, слова "гортайчик" і "тицялка" сподобалися людям на Словотворі, але вжиток їх не став поки що масовим, час покаже, як воно буде, але я часто кажу тицялка: "Та поклади вже ти ту тицялку, зір посадиш" і всі розуміють, про яку тицялку мова
Козаки, єднаймося!, для дітей така назва підходить, але уявіть її в науковій літературі чи на презентаціях... Це слово лише викликатиме щонайменше усмішку. А засилля таких слів ще більше відверне поки-що російськомовних українців від Української мови.
А хто кого примушує вживати це слово? Ми ж лише граємося у слова, бо мова - це гра. Але я вважаю що "Словотвір" це гарне тренування мізків і фантазії, зрештою певний відсоток запропонованих тут новотворів має шанси стати повноцінними словами, які вживають люди, але це або станеться природнім шляхом, або цього не станеться, бо чеський сценарій не знаю кому як, а мені особисто не до вподоби
Мова це гра? дати б тобі в пику за таке.
Пхахахахах. Так, мова це гра, навіть коли не йдеться про вигадування чи добирання слів, але яка там філософія якщо можна дати в пику
Мовний патруль у дії)
Пестливі слова властиві українській мові, невластиві вони московській, у нашому гімні-славні є навіть милослівний відповідник слову "ворог" — "воріженьки"
Не думаю, що слова гортайчик/гортачик/гортанчик потрібно цуратися
Карл-Франц Ян Йосиф,
властиві настільки, що мільйони людей в Україні не хочуть українською говорити.
אלישע פרוש,
бо вчили нас люб'язно що гоже, а що зле, наші "старші брати". Зрештою тим, кому не подобається "гортачик", можна буде просто вживати "гортач", суть та сама, сваритися марно за такі дрібні речі
Просто уявіть собі фільм Матрицю де Нео тримає у руках Гортайчик!
https://youtu.be/tfEvoQzPNo0
Суперські!
справді дуже поганий варіант. погоджуюсь з аргументами коментаторів вище.
Цікаво, а для цих планшетів уже придумали переклади і якщо так то навіщо?
Планшет — частина мензули, тонка чотирикутна дошка, на яку наклеєно креслярський папір; застосовують у геодезії.
Планшет — плоска сумка для географічних і топографічних карт.
Планшет — дощечка або папка, де закріплюється розграфлений папір і компас при окомірній зйомці.
Планшет — дощечка із затискачем для аркуша паперу
я вибачаюсь, але нахіба це треба змінювати?
r2u.org.ua: Планшет
Це слово прийшло із французького ще у часи Наполеона, та позначає пласку дошку так само як і оригінальні слова Pad та Tablet (також прийшло у англійську із французської). Планшети притомні слова в українській військовій справі та інжинерії.
Почитайте сенс існування цього сайту.
Сенс існування проекту - створення аналогу нових слів. Але слово планшет існує в український мові вже більше за 100 років. Невже воно досі вважається новим?
По-перше, таке значіння слово, дане тут, є новим.
А по друге, от Вам витяг з розділу "Про проєкт":
"Саме для цього ми й створили Словотвір — майданчик для пошуку, обговорення, та вибору влучних відповідників до запозичених слів."
тоді для слова майданчик також треба шукати українскі аналоги, бо "майдан" запозичене слово
Уже)
"Майдан" - скіфське слово, себто наше
О_о
Не годиться.
Дурня.
Якась маячня... Скидається на лексикон дошкільнят.🤦🏻♀️
Дуже сумно, що таке набрало голоси. Десь писали, що для "смішних хіхлів" саме те.
Чесно, як написав КФЯЙ, українській мові властиві зменшувальні форми, як-от вороженьки в гімні, але ж ми не кажемо щодня вороженьки? Так само й з гортайчиком, ми можемо так назвати гортача чи як там, але для сайтів та дієвказів буде гортач.
До вилучення
усі сваряться щодо здрібнілої форми та "несерйозного?" звучання цього слова, але ніхто не поставив головного питання: чому визначальна ознака планшета --- гортання? Гортання сторінок (книг або осідків) або частин робочого стола на ньому --- аж ніяк не найвизначніша особливість. Перекладу --- ні. Не за форму, а за зміст. Так само "гортачикові" та "гортачеві"