Усе ж таки можна трохи потрудитися й загуглити вимову незрозумілих фонем, спираючись на дану мінку кирилицею.

Ne ròzouméiõ, cyto sim ménite.

Рупити, руплений, порупитися (в двох останніх не певен).

"поцікавитися” є передати скоріше від иншого слова: uédati; виджьте Онишкевич, словник бойківських говірок, 117: ві́дати "дізнаватися, питати"; Хто відайе, той с'а довідайе ("Хто цікавиться, той дізнається"); инші значення: з прийменником za (чим?): "шукати", За чим відайете добрим? ("Чого доброго шукаєте?"); 3е значення в Онишкевича є товмачено яко "дбати": Богач не відайе, шчо бідний обідає — се товмачено тякне ягельському "to care", та може йому тякти й ягельське "to concern, to be concerned, to be someone's concern" (рівни: I don't care = It's not my concern). Оскільки "поцікавитися" виступає в різних контекстах, то, в истоті, всі дані в Онишкевича три значення може бути товмачено й сим словом "поцікавитися". До того же значення "питати": ягельською мисель з "поцікавитися" питимо передають дієсловами "to ask" з його простим первісним значенням "питати" (чи його книжним — латинського родива — синонимом "to inquire"), додаючи "if, whether" ( = рус. "ci"), або й без "if, whether", коли контекст дає, а
чи й дієсловом "to see", з простим та первісним його значенням "видіти", тако же з "if, whether"; See, if there's some kind of glitch = "Поцікався/-теся, чи нема там якої поміхи", If you do not have a dose-measuring device, ask your pharmacist for one "Коли в Вас нема дозатора, можете поцікавитися в фармацевта, де його придбати".
Слово roupiti передачі таких мислей не годить, оскільки в його є відтінок интенсивного зосередження на самім обйекті, предметі, питанні тощо, рівно ги в ягельського interested in, to be interested in — у значенні "поцікавитися" слово interested взагалі не може бути вжито нияко; у "поцікавитися" же відтінок є "не знати (не вісти) чого, але хотіти вісти" (також "хотіти провірити" тощо). По добі тому "поцікавитися" передають и німецькою — просто словом fragen "питати", або через überprüfen "перевірити", низозімською — vragen. Є німецькою в такім значенні й тяг "Interesse zeigen", до слова: "roup cazati/yaüiti" (ягел. "to show interest"); але в таких контекстіх, де значення "поцікавитися ( ≈ не знати, але хотіти знати; перевірити, пересвідчитися тощо)" меджує з відтінком значення "цікавитися ( ≈ бути зосередженим на якім обйекті, предметі, питанні тощо); на пр.: An ihrem Leben Interesse zeigen — "поцікавитися його життям" / "цікавитися його життям", оскільки тут є життя чиє сам предмет зацікавлення — у такім контексті може йти в руській дієслово roupiti. Пранецькою гето передають найрізнішими тяги чи словами — більшість обако суть вираження тих самих первісних значень "видіти", "вісти, відати", "питати", просто подекуди квітчасто (на пр. jeter un coup d'œil — до слова: "mesti/uerêgti glẽd (*"cõs oca")" = "glẽnõti", а за контекстом и: "поцікавитися"); инколи словом prendre з безліччю значень, з первісним значенням "ẽti, byrati" (на пр. prendre des nouvelles = "поцікавитися новинами" ← *"взяти новини"); а деколи й гето без якого крімного слова чи тягу, на пр.: "Можу/Дозволь(те) поцікавитися, що (ти) тут робиш?" пранецькою буде просто: Pourrais-tu m'expliquer ce que tu fais ici?, що до слова руською буде: "Mwgl buis' mi poyasniti cyto tou déiexi?".
На пр., у реченні: "Поцікався/Поцікавтеся переможцями перегонів за останні місяці" дієслово roupiti не годить; ту є мова не про зацікавлення предметом — перегони, але про не відання й хотіння відати, добуття йнформації; ягельською ту дадуть дієслово to check ("провірити, перевірити"), португальською дієсловом ver "видіти, глядіти/глянути" в наказовім тварі veja "глянь", також "провір, перевір" (таке же значення й у ягел. see).

Гаданої суперечности між первісним значенням дієслова uédati "to know; wissen" та його значенням "поцікавитися" на ділі нема. Рівно ги в разі простих значень згаданих вище слів в инших мовах у контекстуальнім значенні йих "поцікавитися", й значення даного руського дієслова залежить від контексту й ставби цілого речення.

Инші способи передачі:
"Дозволь(те) поцікавитися ..." — з <?> або <.> на кінці, залежно від цілого речення:
Mwgl buimy uédati ...?/., Rado buimy uédal ... (тільки без <?>, без різниці, чи речення з "Дозвольте поцікався ..." є питальне, або ні), Uolél buimy uédati ..., Uédal buimy ..., Xotél buimy uédati ... — тут усюди важливий елемент для передачі відтінка "поцікавитися ( = не вісти/відати, але хотіти вісти/відати)" становить из окрема вмовний спосіб з "buimy"; такоже: Xotél buimy puitati ..., Rado buimy puital ..., Uolél buimy puitati ..., Puital buimy, bõdy/coli lasca, ..., Mwgl buimy puitati ...?;

"Поцікав(те)ся ...":
Uéday(te) ..., Glẽny(te) ..., Puitay(te) ..., Mwgl/Mogla buis' / Mogli/Mogui buiste uédati; або й гето без будь-якого такого слова чи тягу.

У будь-якім разі, po- в poroupiti ту для передачі "поцікавитися" рівно нич не дає, крім тупого калькування вятського <по-интересоваться>. До того же, при дієслові roupiti підмет є завжди сам обйект зацікавлення, а не всоба, що переживає зацікавлення (cyto roupity coho? — mene roupity CYTO, CYTO mẽ roupity, не: YÉ roupiõ), тому його просто ні яко вжити в значенні "поцікавитися", яко коли з сим словом кажемо "Я поцікавився", "поцікався (ТИ)". Тобто відношення підмета та предмета при дієслові roupiti є скоріше таке, яко коли ягельською дієслово to interest ужиємо в конструкції: smth interests ME, тобто не в значенні "поцікавитися".

<зацікавлений>

Що до передачі сього слова, я поки не вім. Иму великий сумнів, чи пасивний дієприкметник rouplen вірно передає суть. Треба є провірити різни контексти.

Поки точних гадок не йму.

Може "шувалити", "зашувалений" та "пошувалитися"?