"Доладній" з Великої України, "доладний" галицьке: https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/115/mode/2up?q=доладній .
Добродію Олексо, писали ж (щоправда, не пам'ятаю, хто, але хтось із визнаних мовознавців), що визначати тут твердість/м'якість Н основи -- дурне діло. Зуістрічається і так, і так
Я не проти галицьких слів, якщо це тільки не польщизна
Доладний – сьогодні звучить більш природно.
Між иншим, хоч СУМ інколи небезпідставно звинувачують за т. зв. зближення мов, але подає тільки — доладний
На Великій Україні "доладній", "природній","народній", щоб Ви там не писали.
Знову, аби тільки щось ляпнути.
На В. Україні скрізь кажуть братік, але ж літературною — братик.
Я дома кажу братік, а пишу братик. Так само з доладній-доладний. Не я літнорму правопису вигадував!
Кажу й инші кажуть – индики, але пишу й инші пишуть — індики, бо поки индиків не "легалізували".
Якщо ви удома кажете «братік», то ви бісів малорос. 🤦
Я не знаю, хто ви, пане, коли пісню на якусь співу пропонуєте замінити. То, може, таки ви — малорос, бо, бачу, мова вам, мабуть, нерідна? 🧐
Пане, дивно, що ви сперечаєтеся з такими «дитинками» по типу мене. У вашому віці треба займатися чимось більш корисним. 👴
Ви все мавпуєте, та дарма.
Словник, на який Ви повсякчас посилаєтесь, совковий. У часи держави совєтів українську мову підганяли під московську, звідси й одна форма "доладний". Коли Вам це невтямки, то я більше не гаятиму свій час на Вас.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13126-doladnij.html#show_point
>У часи держави совєтів українську мову підганяли під московську, звідси й одна форма "доладний"<
З логікою, бачу, у вас зле?
Доладний - галицьке слово, не москвинське! 🤦♂️
ЕСУМ: калькою п. grzeczny є укр. доре́чний;
До того ж, лядський уплив виден у негармонізованому головному гуці в наголошеній критій позиції.
Тож, шило не мило.
Я читав ЕСУМ, але ж ви та інші вживають це слово, тому я й додав його.
Як на мене, то краще доречний, ніж ґре́чний чи слушний.
Чому додав це слово? Тому що бачу, як воно перетворюється з звичайного синоніма, в слово-зозуленя. Коли чую, як доречно/доцільно й не дуже доречно/правильно ліплять його наші мовці, забуваючи про питомі відповідники.
Хай будуть – слушно, слышно, слушать – у сусідів.
Шок, українській мові властиві чергування
Ви ж кажете що з польської, до чого тут російська
Чекаю висновків про те що уШной хай буде у сусідів, в нас тільки вуХа
Ушной — так, у сусідів, вушний — у нас
Щодо слушний — це вже від ляхів
Ні-ні-ні, хай будуть — вушний, ушний, ушной — у сусідів
У поляків єзик, у москвинів — язик, у нас — мова. Так сталося 🤷♂️
Та нема питань, що склалося, але ви так любите вказувати на типові помилки пуристів, а самі теж дурнею підкріплюєте іноді. Слышно й слушать тут ні до чого. Аби не як в москалів перестанемо чергувати звуки
Не буду витрачати на дурню свого часу. Розберіться самі, про що мова. Часодармотратством нема коли займатися 🤷♂️
О, перейшли на мову пичок 🧐😁
Коли "вірно" - "вірніше" - це "Влучніше" за направленням - правильніше..
/
Аналітика дослідження зосереджена на розгляді однієї з основних екзистенційних проблем розвитку індивідуального та суспільного буття – відчуженні. В якості феномена, що описує онтологічну ситуацію порушення або розриву зв'язків особистості зі спів-буттям, відчуження виступає умовою ненабуття чи втрати сенсу життя. Відтворюючись генетично в іудео-християнській традиції, феномен характеризує ситуацію втрати зв'язку особистості перш за все зі своїм духовним потенціалом
, вірніше,
не розкриттям його. Тому то зазнач
Rwfni d.-rous. <slouxéti> "tẽgti/nalegéti do coho/cœho", zu ròzüitcomy <slouxen> "yacuy tẽgneity/nalegity = sfwy, suoyit comou/cœmou" → "sfwy = goden, tẽkel, yacuy licity, yacuy prïaie".
+++
—
За письмо
»— За письмо«
I se e use? Ya peregivõ.
Якщо це читається слушен, то хай слушають у сусідів. У нас давно ніхто не слушає 🤷♂️
І не чергує приголосні, видно
ще див. обговорення