roupif(-)
Вимова: {ˈrʊ̯͡upɨw ~ ˈrʊ̯͡upə̝w}, {ˈrʊ̯͡upɨw- ~ ˈrʊ̯͡upə̝w-, ˈrʊ̯͡upɨβ̞- ~ ˈrʊ̯͡upə̝β̞-}.
ЕСУМ, Грінченко й прочі: рупити "цікавити". Творено чепенем -ив- д'основи дієслова ги: слідив(-) "який слідить" < слідити, датив(-) "сприятливий, який дає (змогу)" < дати, перив(-) "устремляющийся (моск.)" < перти, водив(-) "провідний, провідниковий, який веде" < водити тощо.
Красно!
Давно уже глядів щось більш українське за "цікавий", усі словники перекопав, але так і не знайшов, радий, що все ж таке слово є.
Може бо є від лядського <ciekawy>?
Від корене *rou-p- (також у слові roupa/рупа "яма/підвал під картоплю"), спорідненого апофонією з коріньми *ru-p- (в <Ирпінь>, *rup-en-ys, *Ръпень), *rū-p- – ступінь подовження від нульового ступене *ru-p- (у ruipati/рипати, *ръіпати), и далі, з коренем *rū- в ruiti/ръіти, *ru- в ruati/рвати, ruu/ръв, *rou- в rwf/рѡв, rouno/руно (первісно, *"рване, дерте"), й, можливо, roum/рум (ЕСУМ веде від німецького "Raum", та я в нім бачу, з огляду на різні бічні значення, можливість вязати з тямою *"чищене/корчоване" – "рване" – місце", де *-m- був би чепінь пасивного стану дієприкметника теп. ч. від атематичної форми дієслова *routi; рівни rouno з *-n- пасивного стану минулого часу від того самого дієслова). Отже, вихідне значення roupif "інтересний, цікавий", roupiti "цікавити, інтересувати" є метафоризація поняття *"рити", з проміжними значеннями "гризти", "непокоїти".
О, дякую!
Обхо́дити — стосуватися, цікавити.
r2u.org.ua: Интересовать
Догаря́ти — цікавити.
r2u.org.ua: Интересовать
Цікавий від тікати, текти. Текавий і текавість вживає український священник Лука Баранович в 17 столітті
https://archive.org/stream/stylistychnyi/stylistychnyi_djvu.txt
sum.in.ua: zakhvatnyj відповідний до 
goroh.pp.ua: захопливий
Ру́пити – цікавити.
goroh.pp.ua: рупити
+++