Саме так.

Дворик же є ні?

»Дворок є сурж?«

Яким чином?

Бо "двір", а не "двор".

Одкритий склад...

То "дворецький" є питоме?

Питомість складниць (морфем) і звуцтва не тотожна питомості слова. У слові "дворецький" і зі звуцтвом усе добре, і складниці питомі. Та це ніяк не доводить, що слово питоме: точно таке слово могло бути утворене в моск. і занесене до нас.
Бачачи, що Ви не знаєте, поясню (докладніше, знову ж, у Шевельова). Із часом (десь у 18 ст.) чергування О--І занепало, з'явилося більше винятків, подекуди відбувся й зворотній перехід, од чергування до нечергування. Дедалі більший вплив мало утворення слів, чергування/нечернування за подібністю. Якщо до слова додавали, наприклад, наросток (суфікс), що відкривав склад із походженнєвим О, І міг як змінитися на О назад (бо одкритий склад; особливо якщо слово було отворене до 18 ст.), так і не змінитися. Саме тому маємо "вОзик", але "візОк" (так, наголос теж наче міг впливати), хоча цілком засвідчено і "вОзок"; "кОток" ("кіт") і "кІток", "гонець" і "гінець". Загалом, є пластик таких прикладів.

Романе👍

‹двірок› є морфологічне рівнання,
‹дворок› же є первісна форма

Бологодарю Роман Роман2

"Романе👍

‹двірок› є морфологічне рівнання,
‹дворок› же є первісна форма"
Не знаю, чи це так. Цілком може бути, що "двірок" утворили з "двір", наприклад, у 19 ст., коли чергування вже загалом занепало, незалежно од "дворок".

»Не знаю, чи це так. Цілком може бути, що "двірок" утворили з "двір", наприклад, у 19 ст., коли чергування вже загалом занепало, незалежно од "дворок".«

Ну так, знати точно ледве чи можемо, та рівнання за непрямими одмінками також є можебно

До речі, чому "рівнАння"?

Я теж до того, що може бути уподібнення, а може бути незалежно утворення. Тобто або "неправильно"(беручи слова добродія Єлисія), або "правильно"

»До речі, чому "рівнАння"?«

Бо ‹рівнати› є первісна давніша форма 😉

">бо одкритий склад
бо ВІдкритий склад"
Знову Ви за безглузде приписництво. Вже ж не раз усе пояснив — марно!