є будувати є споруджувати, навіщо робити українську мову біднішою
кладь, клаџа(чин. пр.-пис: клажа~кладжа), кладка
+ будьте ласкаві добавте це до будинку
будинок
дав.-рус. строити < прасл. *strojiti
давньоруське, не дуріть
Русизм.
Строїли [люди] монастирі, костьоли, а душі свої губили у тяжких гріхах. (О. Стороженко)
– Строю я будинок Із сухих дощок, Міцно забиваю Молотком гвіздок. (Я. Щоголів)
Костьоли...
Вадиме, наприклад, у "Гайдамаках" Шевченка се слово є: "Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря..."
И? У Тараса Григоровича й "вражий", й "врем'я". То що вкраїнські слова?
Слушне завваження, та се не означає, що написання "костьол" є російським. Мені просто здалось, що Ви се якраз до того вжили, що "строїти" є росіянізмом, вибачте, як не так втямив.
Вадиме, слушно кажете.
Карл-Франц Ян Йосиф знайшов таке:
Стро́ить = 1. (постро́ить) — будува́ти, стро́їти, ста́вити, збудува́ти, постро́їти, ся, поста́вити, мурований будинок — мурова́ти, змурова́ти.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Також: Строїти - 4) Дѣлать, сооружать, строить.
*З чужого добра не строїть двора.*
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57062-strojity.html#show_point
чув якось від каналу ім. Т. Г. Шевченка, що московська літературна мова штучна, а її словесний запас містить багато українских слів. Очки, крашанка, красний, імовірно повар та ще тьму інших. Чи могло б і строїти бути українізмом?
А яка літературна мова НЕ штучна? Окрім української, звісно 🤭
ой, ненароком дописав "літературна". cама московська штучна. А щодо нештучних мов, то це точно італійська, німецька і білоруська. вони формувалися з мови народу.
А як Ви розумієте цю "штучність"? Я не дорікаю, я з Вами погоджуюсь, просто мені цікаво як Ви це розумієте.
Старо-бовгарська основа, мокшиська вимова та народні слова з давньоруської та давньопольської мов. Та я в цьому вже сумніваюся, щонайменше через пункт "мокшиська вимова". Автори того каналу наводили такі її прояви:
Пишуть "чєловєк", а вимовляють "чєєк";
Пишуть "молоко", а вимовлять "млаако".
Скільки я чув москвинів, ніхто так не вимовляв. І те останнє можуть вимовити хіба що москвичі, коли перебільшать зі своїм акцентом. Тому я здогадуюсь, що вони мають не мокшиську вимову, а спільну з білоруською.
Словарь Грінченка:
По́вчити, -чу, -чиш, гл. Сооружать? мастерить? Хату повчу, та й не сповчу й досі. Вас. 208.
Етимологія невідома.
r2u.org.ua: сооружать
Будинок — дім або ще дома (будинок),
Будувати — домувати.
І правда є. Не знав такого слова.
Ви думаєте, я маю знати весь словник напамять? Дивний ремст. Я й так дуже багато сил і часу оддав, щоб навчитися говорити як слід мовою Шевченка та Куліша, а тут ще Ваші докори.
To cyto'ste ménili, cazauxi cyto "orõdouiete" slwfnikui "fyx kés"?
Я народився, скажу так, не в дуже свідомому середовищі. Для мене було звичним чути про безмежне багатство Булгакова і Набокова і від старших людей і навіть в школі. Сумніваюся, що раніше навчання в вищій школі я стрів хоч одну людину, яка б вивчила навіть один-єдиний вірш українською мовою напам'ять або прочитала українського класика в пізньому віці.
П'яте значіння слова "покладати".
r2u.org.ua: Покладати
А чим зло пригадувати давні забуті козацькі слова (споруджувати, класти, ставити)?
Чому маємо лишень по польсько-західноукраїнськи говорити, якщо маємо дуже давні східноукраїнські слова?
Забудова: спорудження, зводження, кладіж,ставлення.
Перебудова: гадаю ті самі слова, але з передчепом "пере-" (ну чи ще якось).
Забудовник : спорудник, кладник, кладій, ста́вець, зводій.
Жду критики.
СПОРУ́ДЖУВАТИ
Будувати, зводити що-небудь (переважно велике, складне).
БУДУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок., що.
Споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (споруду).
Виготовляти, складати (механізм, машину і т. ін.).
Створювати, організовувати що-небудь.
СТРО́ЇТИ
Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати.
Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати.
ЗВОДИТИ- взагалi багатозначне слово
СТАВИТИ - також
Навіщо треба збiднювати мову. Та можна залишити кілька десятків слів. Ото наша мова буде багатою, авжеж 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Одна річ, коли чужинське слово, як те зозулиня, викидає з гнiзда питоме слово: фарба, дах, філіжанка, взвод, тим не менше, менеджер тощо.
Инша справа, коли слово чуже, але усталене, має синонiми (синонімічне з питомими словами), має багацько похідних, то не завжди доречно його викидати з мови
Стро́ить = 1. (постро́ить) — будува́ти, стро́їти, ста́вити, збудува́ти, постро́їти, ся, поста́вити, мурований будинок — мурова́ти, змурова́ти.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Також: Строїти - 4) Дѣлать, сооружать, строить.
*З чужого добра не строїть двора.*
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57062-strojity.html#show_point
А ще: Постро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Построить.
Словом «будувати» нині зловживають усі охотці. Не буду розкидуватися перекладами, але лишу покликання на статтю про це: https://uain.press/blogs/buduvati-tse-ustalenij-shablon-mislennya-1192877
+++
+++
А як утворити назву професії від цього слова? Спорудник, Споруджувач?
Так.
"Спорудник" в Желехівського.
+++
Споруду споруджує спорудник .Мило
+