Значення слова

Точка — одна з фундаментальних тям математики, абстрактний об'єкт в просторі, який не має ніяких вимірних характеристик (нуль-вимірний об'єкт).

Приклад вживання

Поставимо врешті усі точки над «і»!

Походження

в такому значенні росіянізм, калька росій. точка

Приклади в інших мовах

чес. bod, слов. bod, пол. punkt, болг. точка

Слово додав

Перекладаємо слово точка

Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад.
ця́тка
8
19 жовтня 2021

Вiд цятки А до цятки Б йшов...
😁🤦‍♂️

19 жовтня 2021

Дайте здогадаюся. Українська мова вам не рідна?

19 жовтня 2021

Не вгадали 😁
Жарти жартами, але точка - це теж питоме слово.

19 жовтня 2021

Дайте мені джерело до 20 століття (період СРСР), де у математиці українці орудували точками.

19 жовтня 2021

Дайте менi джерело, де орудували чимось иншим.

19 жовтня 2021

Стрілочки переводите.

20 жовтня 2021

Схоже, що Ваша Правда. Не можу знайти цей вислів у різних європейських мовах.

21 жовтня 2021

<Не можу знайти цей вислів у різних європейських мовах.>

А вісте різні європейські мови?

21 жовтня 2021

Просто вбивав у гуглівський перекладач.

кра́пка
8
19 жовтня 2021

Вiд крапки А до крапки Б йшов...
😁🤦‍♂️

19 жовтня 2021

Так і говорять зараз. Добродію, ви що в українській школі не вчилися? Може ви родом десь з далекого сходу, де українських шкіл немає?

19 жовтня 2021

В якiй школi таке кажуть?
Я вивчав крапку лише на уроках мови, а на уроках математики, геометрiï тiльки точку. Не бачу змислу збiднювати нашу мову

19 жовтня 2021
19 жовтня 2021

Якщо ви НЕ БАЧИТЕ ЗМИСЛУ, тоді з вами все дуже туго.
Почитайте хоч що значить змисел в УКРАЇНСЬКІЙ мові.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20525-zmysel.html#show_point

19 жовтня 2021

Я читав, але змисел то змисел, а змисл - смисл, сенс

19 жовтня 2021

Ага, мабуть тоді й руський то український а рускій то російський. Птьху.

точка
6

Інститут мовознавства писав, що "точка" походить від дієслова "тикати". Цілком природне.

Євген Шульга 4 травня 2020
14 травня 2020

Дитяча маячня.
Чому дорепресивні словники, створені не комуністами, подають "точка" як "зоол. полівка, Hypodaues", а аж ніяк не "цятка" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59094-tochka.html#show_point) а "точки" звідкись узялися нормою за часів сталінщини?

7 червня 2020

Имя звіри є від иншого корене – *tok- "точити, гризти, рити", а то є від *tuk- "ткати, тикати, ткнути".

4 вересня 2020

+
Аналогічно утворена "тичка" - жердина, встромлена в землю (для підтримки росту квасолі тощо)

4 вересня 2020

"Точка" має залишитись, навіть якщо москалі "допомогли" нам з її утвердженням. Дієслово "ткнути" надає іменнику "точка" енегертику і націленість, тому "точка" найкраще підходить для вживання у точних науках (навіть мимовільний каламбур це підтверджує 😊).

"Крапка" і "цятка" - більш нейтральні синоніми ширшого вжитку, які утворились мабуть від звукової імітації падаючих крапель, тому "крапка" вживається в граматиці (чорнильна крапля), а цятка означає просто щось дуже маленьке (в опільському говорі є споріднене слово "цяпка" - напр. якщо не дуже голодний, кажеш: "ну добре, з'їм, але цяпку", себто трошки).

4 вересня 2020

В українській мові слово точка має дещо инший сенс ніж в російській, російське "точка над і" цілком очевидно українською правильно буде "крапка над і". До речі над якою "і" точка в російській мові? А от коли доречно вживати слово точка в українській, то це наприклад з точки А в точку Б

4 вересня 2020

+

5 вересня 2020

Доктор Смалець,

навпаки, слово цята є в значенні "крапка" більш марковане, й нияко не нейтральне.

5 вересня 2020

Михасю Туро, у московській абетці до революції була буква "і".

15 листопада 2020

Якщо точка таки наше, то чому нема цього слова в пам’ятках давньоруської мови?!

19 жовтня 2021

Не треба збiднювати нашу мову!
Хай буде й точка (матем.), погляд (фiлософ.), крапка (мовн.), цятка (побут.), пункт (географ.) тощо

19 жовтня 2021

Давайте вже все називати пунктами! Дуже милозвучне слово!

19 жовтня 2021

А давайте не давайте. Я ж кажу, не треба збiднювати мову. Я проти омонiмiзацiï.
То пропонуйте замiнити пункт, а не питоме "Точка"

19 жовтня 2021

Дайте мені джерело до 20 століття (період СРСР), де у математиці українці орудували точками.

19 жовтня 2021

Старi словники вам у помiч.

19 жовтня 2021

Якщо
болг. м. то́чка «точка», бр. [то́чка] «радіоточка», п. ст. tecz «точка», ч. tečka, схв. та̏чка, слн. tóčka, с.-цсл. тъчька «точка»;
То звiдки ви взяли, що це московiзм?

19 жовтня 2021

Весь час ними орудую.

ця́та
4
4 травня 2020

Підпираю !

28 травня 2020

Цята не є просто яка точка, а дрібна здоба/краса, дорога чи красна чи блискуча дрібниця, а товк "точка" є в сього слова периферийний, тому за головне слово про тяму "точка" йти не може. Ліпше є з його користати про йиншу ліпшу тяму, ніж тратити на тяму "точка", про яку суть инші готові слова: крапка, й саме: точка.

10 червня 2020

Можна брошку так наречи.

1 вересня 2020

Відки узагалі Ви взяли, що "Цята не є просто яка точка, а дрібна здоба/краса, дорога чи красна чи блискуча дрібниця"?! Ніколи такого розвитку тями не зустрічав у українській мові.

1 вересня 2020

Не вім, які то джерела про походження того слова єсте читали, та що первісно воно значило монету є в кожній виданій етимологічній літературі. Попри неясности що вихідного фонематичного пратвару сього слова – гадане всіми виданими етимологічними статтями вихідне **kẽt- від гот. **kintus из лат. centus/centa "цент; лепта/λεπτον; дрібний гріш", або прямо з лат. закономірно би мало дати +<чѧта>, чинним письмом нині: +<чата> – що до значення первісного є згода в усіх джерелах, й етимологічних, и лексикографічних, и в историчних пам'ятках: ЭССЯ (ІІІ, 194: *cęta), ЕСУМ (VI, 271: цята), Etymologicky Slovník Jazyka Českého, V. Machek (84: cetka), Słownik etymologiczny języka polskiego, Alexander Brückner (64: cęta), Матеріали до словника друс. м., І. Срізнівський (http://oldrusdict.ru/dict.html#: цѧта/цата). Від значення "(дрібна) монета" через конотацію "блискуча" пак стало значення "(дрібна) прикраса". Повязання назви монети з прикрасою крім самих уже пам'яток, підтверджує й типологія розвитку значення "монета" <=> "прикраса" в инших словах: <гривня/гривна> первісно прикраса на шиї (*"гриві"), лат. moneta від іє. *moni- "шия" (відки й рус. monisto "монисто – здоба шийна"); монети часто давно носили низані на ворозі на шиї. Значення "крапка" є хронологічно найпізніше, аж після значення "здоба, прикраса", через проміжну конотацію "дрібне".
Нізми проти користати з того слова за знак "крапка" в контексті перенесенім, але йно перенесенім, проте в жаднім разі не в контексті прямім яко головне слово за "крапку".
———

У сназі рівнити неясність рефлексації **kẽt-a => <цѧта>, я йму свої два догади що до пратвара того слова:
1) оже друс. пам'ятки свідчать серед значень сього слова крім "монета, дрібна монета; прикраса" й такі: "дощечка, дошка" (відж, значення "крапка" в давніх пам'ятках нема!), за писаним у пам'ятках <цѧта/цата> може бути **дьсцата (<= **dyskata) від корене *дьск- (*dysk- від лат. discus), з чепенем *-at-, себо субстантивований первісний прикметник з первісним значенням *"дощата (річ), дещо (дрібне й пласке) ге мала дощечка"; пратвар *dysk-at-a би цілком закономірно дав *дьсцата за законом т.зв. "третьої" (прогресивної) палаталізації – *y (*<ь>) палаталізує наступне первісне *k в <ц> (так само ги *-yk- => <-ьц->, у чиннім письмі: <-ець, -ц->, чи *sykati => <сьцати>, в чиннім письмі: <сцяти> тощо); далі *{дьсцата} могло бути цілком очікувано спрощено в вимові в {цята}; що правда голосний кореня в лат. disc- у слові <дъска> в словянських мовах було змінено в *u (<ъ>), замість очікуваного *y (*<ь>) – пор. <дошка>, не <дешка>, все таки могла бути й паралельна рефлексація з *y (*<ь>);

2) твар {цята} міг постати внаслідок швидкої вимови *{тсѧта <= дсѧта <= дьсѧта} з первісного *дєсѧта "десята часть гроша, цент". Таким чином, чи вірен є котрий из тих догадів, вони можуть яснити рефлекс {цята} ліпше ніж гадане вихідне готське *kintus чи латинське *centus (*centa?). Але, що до значення, то й сі догади не підтверджують первісне значення "крапка".

2 вересня 2020

І чим Ви пропонуєете називати "цятами" тоді в сучасній українській мові?

3 вересня 2020

Не розумію питання.

3 вересня 2020

Що Ви будете називати "цятами", "цятками", які об'єкти, речі, що саме так Вам годиться назвати?

3 вересня 2020

На пр., за "дрібний гріш/монету", може й за "монету" загалом, за "круглу дрібну крушану здобу (зокрема блискучу) на пояс, одяг чи вбір який", ге бляшка тощо. Словом, що мале/дрібне, блискуче та перед усім кругле (хоча, може бути й иншого твару). Може бути й за що ге "пляма". Та не за "точку".

4 вересня 2020

Себто "цяцька" у значенні жіночої прикраси.

5 вересня 2020

Давно вже в мене "цятка" в'яжеться з точкою (не точкою, що на письмі чи в кресленні, та наприклад "чорні цятки на обличчі". Може й воно так, що значення другорядне, та вже давно засвоєне.

цяточка
2

Прямо як "ця точка" :)

Євген Шульга 31 травня 2020
tucy (tci, tuciõ)
2
אלישע פרוש 7 червня 2020
10 червня 2020

:(

15 листопада 2020

Якщо точка таки наше, то чому нема цього слова в пам’ятках давньоруської мови?!

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
28 грудня 2019

В мові українській, на одміну од чужої російської, "точка" це аналог російського "полёвка" (гризун такий дрібний): полівка

19 жовтня 2021

А про точку-пoлiвку вам точно сказали: вiд рiзних коренiв.
Точка (гризун) - вiд точити
Точка (матем.) - вiд ткнути/тикати

15 листопада 2020

Якщо кажете, що точка таки наше слово, то чому нема цього слова ні в Грінченка, ні в пам’ятках давньоруської мови?!

19 жовтня 2021

Не треба збiднювати нашої мови!
Хай буде й точка (матем.), погляд (фiлософ.), крапка (мовн.), цятка (побут.), пункт (географ.) тощо

19 жовтня 2021

Це наше рiдне/ питоме слово:

за семантикою аналогічне лат. punctum «точка» при pungere «колоти»;
[точ(в)точ] «точно» Нед, р. точь в точь «тс.»;
псл. [tъčька], похідне від *tъčь «тс.», пов’язаного з *tъknǫti/tykati «ткнути, тикати»;
пор. первісне значення

24 грудня 2021

До Чистилища

Поділитись з друзями