Слова "хорома" вживають звичайно в множині, коли кажуть про панські покої: http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63142-khoroma.html#show_point . Ваші оцінки зоставляйте лучче собі. Бо схоже, що Ви самі виявляєте прикмету, що приписуєте иншим.

А чом я маю годитися з відвертою дурістю, я стою за здоровий глузд.

Ваші слова суперечать вашим учинкам. Боретесь начебто з дурістю, а самї ж її вперто виставляєте перед очі. Ось почитайте:
1) r2u.org.ua: хорома
2) http://www.uk.x-pdf.ru/6jazykoznanie/173296-25-leksikografichniy-byuleten-vipusk-vidavnichiy-dim-dmitra-burago-kiiv-2011-udk-8111612373374-bbk-43.php
Слово "відвертий" (власне, це перекручене "отвертий") галицьке. Не думаю, що його вживають у селах Дніпропетровщини. А є ж поширені в живій народній мові слова "справжній", "щирий", "настоящий".

настоящий...

Я ж ото весь час і кажу, що на заході України не знають живої народної мови серця країни – основи теперішньої взірцевої мови:
r2u.org.ua: настоящий; r2u.org.ua: настояще.

Більше схоже на взірцевий суржик :) я від Українців такого слова взагалі не чув, не розумію до чого тут серце країни... можливо десь близько до московщини се слово й вживають, али вочевидь воно не питоме.

Отож-бо, сута церковнослов'янщина:

"Заимств. из ст.-сл. яз., где оно является действит. прич. наст. вр. от настояти, преф. производного от стояти."

Я того й не заперечую. Та мова ж у цім разі не про це.

І нащо Ви тоді наводите це слово як відповідник "галицькому" (питомому) слову, коли воно є чуже?

Бо це не стаття "настоящий" на Словотворі, і ми не ськаємо йому питомих руських одповідників. Я тілько перелічую слова з цим значінням, що їх уживають у живій народній мові поза колишньою підавстрійською Україною.

А загалом як на заході можуть знати розмовну мову сходу? очевидно, що вони таких слів не знають...

> Слово "відвертий" (власне, це перекручене "отвертий") галицьке.

Слово Отвертий від слова Отворити йде?

Навчіться спочатку читать розуміючи, а потім поговоримо.

А ви навчіться писать розуміючи, бо ви безрозумно такого понаписували, що ми й досі з жінкою сміємося з вашого чудного письма.

То ваша проблема. Либонь вас із жінкою знечев'я вронили, як ви дітьми були.

Проблему краще у свому тексті перекладіть, а то не хорошо настоящєму словотворцю вживати чужомовних слів.

Мені ваша порада потрібна, як більмо в оці чи колька в боці. Засуньте її собі в дзінтарс. Аж дивно, що людині без математичної освіти не спаде на думку судить про математику, а якесь створіння з москальським іменням Владіслав і двома класами церковно-парафіяльної школи освіти береться судить про мовні справи, одкидаючи всі мовознавчі джерела як непотріб.

Ви такий самий лінгвіст, як із Зеленського президент, навіть не знаєте, що Владислав то ім'я польське, а не москальське, зате всіх виправляєте. Які слова правильні, а які неправильні, то не вашого дрібного ума діло, бо у вас більше пустої зарозумілості, аніж розуму. Само живе десь в клозеті і каже на нього "хороми". Смішний ви чоловічок.

"Влoдзіслав" (Włodzisław) – польське ймення, "Володислав" (Volodyslav) – українське, а ваше "Владіслав" (Vladislav) – московське.
Не вам судить, який із мене лінгвіст. Опануйте спочатку бодай програму середньої школи з української мови. І навчіться робить із джерелами. Цього теж учать у школі. Може, вам пощастить упораться, доки вийдете на пенсію. Але передусім навчіться читать. По буквах і по складах. Бо й сумлінний першокласник не прочитає "хорома" й "хороми" однаково.

ЕСУМ пише, що "Володислав" є калька польського ймення, що його взяли ляхи від чехів, хоч і давня.

Усе може буть, але ж це ймення набуло руського виду, а коли в кого й не набуло, то це однаково буде не "Владіслав" з "і".

+