Деетимологізація, шах і мат 👌
Правда хата здається старішим словом, тому це видається дивним

Деетимологізація слова ⟨мазанка⟩ з геть прозорим морфологічним складом? Троха лиш

То що, Вам сподобалося? :)

Так ,лиш его не дозволе дати вподобайку

@Євген Ковтуненко

„Бутерброд“ (німецьке запозичення) – зараз це ж не тільки зле́пок з маслом, хоча в німецькій первісно набувало лише такого значення. Так само і з «землянкою».

По-перше: всі „хати“ і так наземні, з основою у землі, звідси й питома назва. Тому триматися „хати“, як основного тлумачного слова для «землянки» вже не обов'язково.

По-друге: Ви казали «земляна хата» / «земляна землянка» – це словослів або „тавтологія“ (повторення двух спільнокореневих слів поспіль)

Кажіть просто: «землянка» – вона і так земляна завсігди, бо на землі стоїть! У цьому і простота використання сутого, питомого слова

То вже мазанка

goroh.pp.ua: мазанка
r2u.org.ua: ма́занка

Мазанка – Ваш переклад „хати“, чи „бутерброд“?

Бо щойно пригадав: слово ж «мазанка» використовують у тямі „бутерброду“, тому може виникати плутанина :/

«Землянка» вирішує це непорозуміння на раз-два 😎

Бутерброд — геть темне слово для українців, тому деетимологізація тут — звісна річ. А от в німецькій це слово досі значить мащену скибу хліба (може буть із іншими інгредієнтами в додаток, але головна прикмета страви — скиба хліба з маслом) через морфологічну ясність — це зазначено на Wiktionary.

⟨земляний⟩ в українській мові не значить "той, що на землі стоїть", а навпаки. Розгорнімо хоча б СУМа:

ЗЕМЛЯНИ́Й а́, е́.
Стос. до землі (у 2 знач.).
Зроблений із землі (у 3 знач.).
розм. Те саме, що земли́стий 2.
Складова частина назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, живуть і т. ін. на (в) землі.

Грінченко значить ще такі приклади:

Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. Чуб. V. 81. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. Чуб. III. 380. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. Борз. у. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. Міусск. окр. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 124. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. ЗЮЗО. І. 110. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.

Тут узагалі земляною хатою названо могилу.

Основа у землі — це не та прикмета, що за нею хату звуть землянка. Та й ви самі були написали »початково це була лише «глиняна викопна оселя», та значення слів можуть розширюватися з часом. Жива мова все ж таки«, тобто довід був за розширення значіння через затемнення етимології. Але я ж і кажу, що тут затемнення не може буть через ясність складу

@Євген Ковтуненко
Нічого я не затемнюю! Дивіться обережніше на іменник «землянка». То прикметник від нього був би «землянковий», а не «земляний», як Ви писали, хоча обидва й спільнокореневі.

Дане слово присутнє в усіх словарях у значенні „хати“, у тому числі Вашого Грінченка. Простираю поглянути:

Тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-землянці, що притулилась самотня до панського парку. (С. Васильченко)
Мій улюблений приклад: Робітники жили .. у низеньких, поганеньких, землею критих хатках, що звалися землянками. (Б. Грінченко)
Прийшлося Уласові хоч під греблю! Та вже громада зжалилась: вибудувала йому землянку в царині та й наставила чабаном. (Панас Мирний)
Привели мене у темну якусь хатину – землянка, чи льох, чи що воно таке, не скажу. (Марко Вовчок)

Тепер, Євгене, можете вставити в місця цього слова „хата“, то окрім збіднення вкраїнської нічого не станеться, а значіння речень залишиться точно таким ж.

Звиняйте, що я, може, був неясно висловився, та Ви трішки не так зрозуміли мого слова.

Я не пишу, що Ви щось темните, а пишу, що Ваш довід був, що, мовляв, слово ⟨бутерброд⟩ було значило тільки "мащену скибу хліба", а потім розширило значіння до "всякого хліба з чимось кладеним зверху".
А я навів противних доводів, що це стало в українській (а точніше — у російській) через темність(!) морфологічного складу(!) слова. А в німецькій мові (звідки це слово родом) воно морфологічно ясне, то й його значіння там досі "мащена скиба хліба (і вибірково може буть із чимось зверху в додаток)".

Щодо прикметника я писав, що саме(!) слово ⟨землянка⟩ має основу прикметника ⟨земляний⟩. Тобто, це слово втворено просто так: була якась сполука слів, скажімо, ⟨земляна хата⟩ чи таке инше. Згодом именника перестали вживать у околиці, що й без именника дає зрозуміти в чім річ. А потім уже прикметник субстантивувався, доставши суфіка '-ка' і став ⟨землянка⟩.

Це звісна річ в руській ("українській") мові. Те саме стало зі словами: сливівка (< сливова настоянка), полинівка (< полинова настоянка), яблучник (< яблучне вино), домовик (< домовий дух) та з иншими такими.

Щодо ваших прикладів ужитку слова землянка, то в них же й видно в чім річ. Там мова не за наземні хати, а саме за земляні. У Грінченка там и її опис є:

у низеньких, поганеньких, землею критих хатках, що звалися землянками.

І в Марка Вовчка:

Привели мене у темну якусь хатину – землянка, чи льох, чи що воно таке, не скажу.

Тут оповідач плутає льох ("підвал") та землянку, що свідчить про те, що землянка — це щось на взір, як льох, а не як наземна хата. Замінити це словом ⟨хата⟩ у цих речіннях не вдасться, бо не буде ясно за то саме мова, бо ⟨хата⟩ — то гіперонім, а ⟨землянка⟩ — гіпонім . У инших речіннях замінити слово ⟨землянка⟩ словом хата вдасться таки, та через те, що хата, як уже був сказав, — то гіперонім, а землянка — гіпонім. Може колись слово ⟨хата⟩ значило тілько землянку, та не тепер. А коли нічого не силує, то можно й уживати гіпероніма замість гіпоніма — це звичайна річ. А от гіпонімом замінити гіпероніма — уже не вдасться, бо ясність пропаде.