—
Ущент, дощенту ≠ ущерть
Ущент, дощенту — до кінця, доостанку, без залишку.
Ущерть — по самі вінця.
Вщент (ущент) – зовсім, остаточно, без залишку. “Його літак згорів ущент” (Платон Воронько).
Вщерть (ущерть) – по самі вінця, до краю, дуже повно. “На вулиці ми зупинилися перед безтаркою, наповненою вщерть помідорами” (Михайло Чабанівський). Образно. “Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть” (Леся Українка).
А ще геть-геть, геть-то, гетьте (у множині).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9092-ghet.html#show_point
goroh.pp.ua: геть
ЕСУМ: упе́нь «наголову, цілком, дотла»
r2u.org.ua: *ісінько
Білі́сінько — Совершенно бело.
Тихі́сінько — Очень тихо.
Близі́сінько — Совершенно близко.
Гарні́сінько — Очень хорошо, очень красиво.
Давні́сінько — Очень давно.
Доразі́сінько — Вдруг.
Любі́сінько — Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Однакові́сінько — Совершенно одинаково.
Нікогі́сінько — Решительно никто.
Прості́сінько — Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько.
Сміливі́сінько — Совершенно смело.
Точні́сінько — Точь въ точь.
Самі́сінько — Именно, как раз.
Тепері́сінько — Как раз теперь, именно теперь.
Нестеменні́сінько — Точнехонько.
Істні́сінько — Точнехонько.
Усі́сінько — Решительно все.
ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ), присл. Зовсім, остаточно, без залишку.
«Дощадку» вживалося і є засвідчене. «Дощаду» вживалося і є засвідчене, включно у словниках. Також в ЕСУМі є пропозиції «донащадку, донащаду».
До́раз, дора́зу — Целиком, полностью.
r2u.org.ua: доразу
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12556-do-i.html#show_point
Замінив польську решту на вкраїнський лишок.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12556-do-i.html#show_point
Замінив німецький ґрунт на східновкраїнське персть.
ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ), присл.
Зовсім, остаточно, без залишку. Приклади
Протягом сорока восьми годин .. тридцятки німецьких бомбардувальників з винищувачами громили маленьке місто Ізюм. Місто знищене вщент. (О. Довженко)
Його літак згорів ущент – Лиш дим від літака. (П. Воронько)
У Солуні зібралася чимала сила візантійського війська, болгари були розбиті вщент. (П. Загребельний)
ДОЩЕ́НТУ присл.
Повністю все, все без залишку. Приклади
Вони поїли все дощенту, висмоктали кісточки, висьорбали юшку і .. вилизали навіть миску. (М. Коцюбинський)
– А тепер, пани брати, – сказав згодом Сулима козакам, – руйнуйте й паліть у Кодаку все дощенту. (А. Кащенко)
Фашистський ешелон з танками знищили [партизани] дощенту! (Ю. Мокрієв)
Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту. (Л. Костенко)
Грозою день зруйнований дощенту. (із журн.)
ВЩЕРТЬ (УЩЕ́РТЬ), присл.
До самого верху, по самі вінця; повністю. Приклади
Чиста, як кришталь, та погожа вода стояла сливе вщерть з кам'яними цямринами криниці. (І. Нечуй-Левицький)
[Олена:] Наливайте, Йосип Степанович, і мені, та повніш, ущерть! (М. Кропивницький)
На вулиці ми зупинилися перед безтаркою, наповненою вщерть помідорами. (М. Чабанівський)
Дуже повно, до краю. Приклади
Він хмурий і, як завжди, із вщерть набитим портфелем. (І. Кочерга)
Прогуркотів трамвай, вщерть наповнений пасажирами: чоловіки й підлітки висіли на підніжках. (Р. Іваничук)
Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть. (Леся Українка)
ЕСУМ:
НАТЩЕ́СЕ́РЦЕ
псл. *na tъšče sьr̥dьce, що складається з прийменника na «на», прикметника с. р. tъšče від tъščь «пустий, порожній» та іменника *sьr̥dьce «те, що міститься всередині (людського тіла)», власне «нутрощі»;
отже, первісне значення виразу – «на порожні нутрощі»;
Тож ні, питоме
Воно ж з тоще чи як там, зовсім не те
Геть те. Дощенту — до спутошення, ущент — у пустоту, у нищо, тще — пусто, даремно. До Чистилища.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13340-doostanku.html#show_point
+
Зараз ще окремо часто
А, є як інший варіант