Словник Грінченка:
Здіб, здо́бу, — Внешний, наружный вид, внѣшность, фигура.
Вона́ на таки́й здіб, що — Она такова же по внешнему виду
Звідти й слово "оздоба".
П.С. Етимологічний Словник Української Мови подає:
ЗДІБ «зовнішній вигляд».
goroh.pp.ua: здіб
До речі, Етимологічний Словник Української Мови дає:
ЗДІБ «зовнішній вигляд».
goroh.pp.ua: здіб
Єдине джерело - словниця Верхратського. Певно західне говіркове слово. За "оздобу" знаю, що то західноруське слово.
Взяла на себе вид Енея, До Турна просто понеслась. (І. Котляревський)
Здалеку веселий вид має сільце. (М. Коцюбинський)
Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. Приклади
Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода. (Номис)
Лице [парубка] довгобразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі та груди високі... Оце й уся врода. (Панас Мирний)
Слово «врода» завжди вживалося в суто позитивному значенні, тобто «врода» — це «гарна зовнішність», а не просто «зовнішність».
Прямий переклад за Словником Грінченка:
Узір, узору, — Вид, внешній вид.
«Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні.» Волч. у.
На взір — С виду, по внешнему виду, но наружности.
«Пшениця гарна на взір.» Рк. Левиц.
«На взір — чоловік середніх літ.» Мпр. ХРВ. 11.
«На взір вони (будинки) цілі і кріпкі».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60549-uzir.html#show_point
Словник Грінченка:
О́коло — Наружность, внешность.
«Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини.» Мир. ХРВ. 293.
«Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем.» Левиц. Пов. 177.
«Два хліви мазати, а окола ще скільки!» Константиногр. у.
Зменшено — Окільце.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35010-okolo.html#show_point
Матня одрізнявся од усього товариства й норовом, і околом. Який завтовшки, такий завбільшки. (Панас Мирний)
Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣшнѧѧ – руськ. Ѡкромѣшнѧѧ.
Церк.-сл. внѣ – руськ. кро́мѣ.
Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. Изъ себя́...— укр. на ли́чко...
r2u.org.ua: вне
Словник Грінченка, 1907 року опублікування:
Во́нка — вне, вон.
Етимологічний Словник Української Мови: нали́чний — зовнішній.
goroh.pp.ua: лице
Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
церк.-сл. внѣшнїй – руськ. зверхній.
Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
слов. внѣшни(х) – прост. з верхнихъ
Є і в сучасних словниках зі схожим значінням.
r2u.org.ua: внешний
Від праслов'янського *zorkъ "sunbeam; look, appearance".
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/zorkъ
При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg
При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“. Тим то, н. пр., буде: він назверх такий і такий, вигляд назверхній, форма назверхня, отже й назверхність, а торговля — позадержавна, позакраєва, обставини — зокільні, околишній світ і т. д. Справжнє чуття народньої мови все нам підкаже, якого прикметника нам коли й де вжити. На це вказує і проф. Синявський у свойому „Пораднику“, стор. 121.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg
чес. vzhled
r2u.org.ua: вигляд
слов. vzhľad
пол. wygląd
Мене лиш трохи турбує, що на сході України не вживають "він виглядає", але якщо є і в словацькій, і в чеській, наврядчи полонізм.
"Він виглядає" як не польщина, то галичанщина:
r2u.org.ua: виглядати .
А я гадав, що калька з московської "он выглядит".
Ні, це польське (https://en.bab.la/dictionary/polish-english/wyglądać#), хоча московське "выглядеть" помагає цій польщині поширюватись на руський мовний ужиток.
Це не єдине непитоме для руської мови мовне з'явище, що є в польській і московській мовах. Те саме можна сказать, наприклад, і про польські й московські гуки [v] та [f].