калька рос. внешность. Від болг.церковнослов'янізм, який Лексикон словенороський 1627 року перекладає питомими руськими словами. Також рос. часів СРСР, якого немає в жодному (!) словнику до часів СССР. Нав'язаний за політики "зближення мов".
чес. vzhled
слов. vzhľad
пол. wygląd
r2u.org.ua: вигляд Мене лиш трохи турбує, що на сході України не вживають "він виглядає", але якщо є і в словацькій, і в чеській, наврядчи полонізм.
Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. Приклади
Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода. (Номис)
Лице [парубка] довгобразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі та груди високі... Оце й уся врода. (Панас Мирний)
Прямий переклад за Словником Грінченка:
Узір, узору, — Вид, внешній вид.
«Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні.» Волч. у.
На взір — С виду, по внешнему виду, но наружности.
«Пшениця гарна на взір.» Рк. Левиц.
«На взір — чоловік середніх літ.» Мпр. ХРВ. 11.
«На взір вони (будинки) цілі і кріпкі».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60549-uzir.html#show_point
Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣшнѧѧ – руськ. Ѡкромѣшнѧѧ.
Церк.-сл. внѣ – руськ. кро́мѣ.
Словник Грінченка:
О́коло — Наружность, внешность.
«Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини.» Мир. ХРВ. 293.
«Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем.» Левиц. Пов. 177.
«Два хліви мазати, а окола ще скільки!» Константиногр. у.
Зменшено — Окільце.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35010-okolo.html#show_point
Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
церк.-сл. внѣшнїй – руськ. зверхній.
При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg
При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“. Тим то, н. пр., буде: він назверх такий і такий, вигляд назверхній, форма назверхня, отже й назверхність, а торговля — позадержавна, позакраєва, обставини — зокільні, околишній світ і т. д. Справжнє чуття народньої мови все нам підкаже, якого прикметника нам коли й де вжити. На це вказує і проф. Синявський у свойому „Пораднику“, стор. 121.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg
Зовнішність — вигляд зовні.
У неї химерна зовнішність.
калька рос. внешность. Від болг. церковнослов'янізм, який Лексикон словенороський 1627 року перекладає питомими руськими словами. Також рос. часів СРСР, якого немає в жодному (!) словнику до часів СССР. Нав'язаний за політики "зближення мов".
чес. vzhled
слов. vzhľad
пол. wygląd
Перекладаємо слово зовнішність
чес. vzhled
слов. vzhľad
пол. wygląd
r2u.org.ua: вигляд
Мене лиш трохи турбує, що на сході України не вживають "він виглядає", але якщо є і в словацькій, і в чеській, наврядчи полонізм.
Словник Грінченка:
Здіб, здо́бу, — Внешний, наружный вид, внѣшность, фигура.
Вона́ на таки́й здіб, що — Она такова же по внешнему виду
Звідти й слово "оздоба".
П.С. Етимологічний Словник Української Мови подає:
ЗДІБ «зовнішній вигляд».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/здіб
+
+++r2u.org.ua: Здіб
До речі, Етимологічний Словник Української Мови дає:
ЗДІБ «зовнішній вигляд».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/здіб
r2u.org.ua: врода
+++
Не те.
Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. Приклади
Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода. (Номис)
Лице [парубка] довгобразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі та груди високі... Оце й уся врода. (Панас Мирний)
Слово «врода» завжди вживалося в суто позитивному значенні, тобто «врода» — це «гарна зовнішність», а не просто «зовнішність».
r2u.org.ua: подоба
+++
Матня одрізнявся од усього товариства й норовом, і околом. Який завтовшки, такий завбільшки. (Панас Мирний)
Прямий переклад за Словником Грінченка:
Узір, узору, — Вид, внешній вид.
«Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні.» Волч. у.
На взір — С виду, по внешнему виду, но наружности.
«Пшениця гарна на взір.» Рк. Левиц.
«На взір — чоловік середніх літ.» Мпр. ХРВ. 11.
«На взір вони (будинки) цілі і кріпкі».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60549-uzir.html#show_point
+++
Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣшнѧѧ – руськ. Ѡкромѣшнѧѧ.
Церк.-сл. внѣ – руськ. кро́мѣ.
Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. Изъ себя́...— укр. на ли́чко...
r2u.org.ua: вне
Словник Грінченка, 1907 року опублікування:
Во́нка — вне, вон.
Прямий переклад.
r2u.org.ua: образ
r2u.org.ua: постать
r2u.org.ua: поста́ва
r2u.org.ua: стать
r2u.org.ua: ви́зір
Словник Грінченка:
О́коло — Наружность, внешность.
«Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини.» Мир. ХРВ. 293.
«Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем.» Левиц. Пов. 177.
«Два хліви мазати, а окола ще скільки!» Константиногр. у.
Зменшено — Окільце.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35010-okolo.html#show_point
r2u.org.ua: природа
r2u.org.ua: внешность
r2u.org.ua: внешность
Етимологічний Словник Української Мови: нали́чний — зовнішній.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/лице
Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
церк.-сл. внѣшнїй – руськ. зверхній.
Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
слов. внѣшни(х) – прост. з верхнихъ
Є і в сучасних словниках зі схожим значінням.
r2u.org.ua: внешний
Від праслов'янського *zorkъ "sunbeam; look, appearance".
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/zorkъ
При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg
При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“. Тим то, н. пр., буде: він назверх такий і такий, вигляд назверхній, форма назверхня, отже й назверхність, а торговля — позадержавна, позакраєва, обставини — зокільні, околишній світ і т. д. Справжнє чуття народньої мови все нам підкаже, якого прикметника нам коли й де вжити. На це вказує і проф. Синявський у свойому „Пораднику“, стор. 121.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg
Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
словен. внѣ – прост. на дворѣ,
внѣшни(х) – з верхнихъ,
внѣшнии – надворный.