Аутстафінґ — вивід персоналу за штат підприємства-замовника і оформлення його у штат підприємства-постачальника; на відміну від аутсорсинґу, замовнику надається не кінцева послуга чи продукт, а набір працівників у його розпорядження.
Приклад вживання
Аутстафінг — це виведення персоналу за штат компанії. Іншими словами, працівники оформлюють трудові відносини з так званими компаніями-провайдерами, які потім надають цей персонал в оренду будь-якому іншому підприємству на підставі договору.
Походження
англ. outstaffing, де out - префікс, що значить ви-, назовні, а staff - персонал, людські кадри, ing - суфікс, що означає назву дії (ґерундій).
Творено з ui- "ви-, з (чого), вон" та rẽd, д.-рус. рѧдъ "праця, робота (за контрактом)" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѧдъ), се бо *робота (за контрактом) зовні".
По-перше, я не володію міжнародною фонетичною абеткою, та й не певен, що то вона.
По-друге, українська абетка (ота, що має 33 букви) на всі 100% задовольняє потреби точного передання будь-якої української вимови і користуватися будь-якою иншою є слушність хіба що для иноземців.
Згодна. Але дайте праслов'янське слово на позначення "професія, спеціальність, кваліфікація" - цілком ймовірно, що ці слова не мають в праслов'янській мові відповідників.
Єлисіє, я щиро подивований, що такий знавець української мови, як Ви, не читали головну працю Памва Беринди — Лексикон словенороський, у якому прямо вказано всі ці слова за чужими. Тай у жодному (навіть у Уманця і Спілки) словнику до часів СРСР немає ціїх слів.
зовнішній зовні
Згодна. Але дайте праслов'янське слово на позначення "професія, спеціальність, кваліфікація" - цілком ймовірно, що ці слова не
мають в праслов'янській мові відповідників.
Як раз на ті поняття є малоймовірно, що в праслов'янську чи давньоруську добу таких понять іще не було, адже люди виконують різні види ремесел чи занять, які вимагають спеціального підготування від де давніших часів, ніж доба праслов'янська. Ясна річ, наповнення тих понять є різне в наші часи й давнину, але тільки в дрібницях. Ось, деякі слова з д.-рус., близькі за обсягом до понять "професія, спеціальність": вѣдии "знавець", вѣдокъ "тс", вѣдомьць "тс", вѣдивъ "який знається на чому", вѣжа "тс.", вѣжьливъ "тс", умѣтель "майстер", ремьство "мистецтво~майстерність, ремесло, заняття, вміння, спритність; спосіб виконання", ремезъ "майстер, умілець", знатьливъ "який знається на чому", знатьць "тс", знахарь "тс".
Мало поплутано в „Значенні слова“: клієнт нікого не виводить за штат, зате винаймає через посередника позаштатних (щодо себе) працівників для тимчасового рабства.
Аутстафінґ — вивід персоналу за штат підприємства-замовника і оформлення його у штат підприємства-постачальника; на відміну від аутсорсинґу, замовнику надається не кінцева послуга чи продукт, а набір працівників у його розпорядження.
Аутстафінг — це виведення персоналу за штат компанії. Іншими словами, працівники оформлюють трудові відносини з так званими компаніями-провайдерами, які потім надають цей персонал в оренду будь-якому іншому підприємству на підставі договору.
англ. outstaffing, де out - префікс, що значить ви-, назовні, а staff - персонал, людські кадри, ing - суфікс, що означає назву дії (ґерундій).
Перекладаємо слово аутстафінґ
Не передає суті, на жаль. Без розуміння контексту це слово сприймається як синонім "заробітчанства".
++!
Вимова: {ˈβ̞ɘ̞rʲɨd ~ ˈβ̞ɘ̞rʲe̝d ~ ˈβ̞ɘ̞rʲɜd ~ ˈwɤrʲɨd ~ ˈwɤrʲe̝d ~ ˈwɤrʲɜd ~ ˈwɯrʲɨd ~ ˈwɯrʲe̝d ~ ˈwɯrʲɜd ~ ...}.
Творено з ui- "ви-, з (чого), вон" та rẽd, д.-рус. рѧдъ "праця, робота (за контрактом)" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѧдъ), се бо *робота (за контрактом) зовні".
підряд?
Лисенко,
не читайте в темних окулярах.
Я про те,що є вже слово "підряд, підрядник". Чим "виряд" принципово відрізнятиметься? Ще є "вирядити" в значенні "випровадити"
Уіред?
А українською перекласти можна?
Крутько,
то й є переклад. Коментар під словом є кому писано? Слово "Вимова" бачите чи не бачите?
Не знаю, для кого, але точно не для мене.
По-перше, я не володію міжнародною фонетичною абеткою, та й не певен, що то вона.
По-друге, українська абетка (ота, що має 33 букви) на всі 100% задовольняє потреби точного передання будь-якої української вимови і користуватися будь-якою иншою є слушність хіба що для иноземців.
Від якого праслов'янського слова походить <фах>?
Згодна. Але дайте праслов'янське слово на позначення "професія, спеціальність, кваліфікація" - цілком ймовірно, що ці слова не мають в праслов'янській мові відповідників.
Слово «зовні» це церковнослов'янщина, яка проникла в українську мову лишень після політики зросійщення за СССР.
Цікаво, з якого джерела ці дані? Де би почитати про це детальніше?
I yé buimy rad fédal, na ceimy snouto e tuerdgeinnie oge "зовні/izoüné/изовнѣ" e, bõdy simy, ne pitomè, a crycownoslofénscè slofo.
Єлисіє, я щиро подивований, що такий знавець української мови, як Ви, не читали головну працю Памва Беринди — Лексикон словенороський, у якому прямо вказано всі ці слова за чужими. Тай у жодному (навіть у Уманця і Спілки) словнику до часів СРСР немає ціїх слів.
зовнішній
зовні
Від якого праслов'янського слова походить <штат>?
Згодна. Але дайте праслов'янське слово на позначення "професія, спеціальність, кваліфікація" - цілком ймовірно, що ці слова не
мають в праслов'янській мові відповідників.
Як раз на ті поняття є малоймовірно, що в праслов'янську чи давньоруську добу таких понять іще не було, адже люди виконують різні види ремесел чи занять, які вимагають спеціального підготування від де давніших часів, ніж доба праслов'янська. Ясна річ, наповнення тих понять є різне в наші часи й давнину, але тільки в дрібницях. Ось, деякі слова з д.-рус., близькі за обсягом до понять "професія, спеціальність": вѣдии "знавець", вѣдокъ "тс", вѣдомьць "тс", вѣдивъ "який знається на чому", вѣжа "тс.", вѣжьливъ "тс", умѣтель "майстер", ремьство "мистецтво~майстерність, ремесло, заняття, вміння, спритність; спосіб виконання", ремезъ "майстер, умілець", знатьливъ "який знається на чому", знатьць "тс", знахарь "тс".
Дякую, цікаві слова))
Мало поплутано в „Значенні слова“: клієнт нікого не виводить за штат, зате винаймає через посередника позаштатних (щодо себе) працівників для тимчасового рабства.