Значення слова

Зовнішній — не всередині.

Приклад вживання

Зовнішній двір дуже широк.

Походження

болг. церковнослов'янізм, який Лексикон словенороський 1627 року перекладає питомими руськими словами. Також рос. часів СРСР, якого немає в жодному (!) словнику до часів СССР. Нав'язаний за політики "зближення мов".

Приклади в інших мовах

пол. zewnętrzny
слов. externý
чес. externí

Розділи
Варіанти написання
внішній, ззовнішній, изовнішній, зовнішний
Слово додав

Перекладаємо слово зовнішній

околи́шнїй
6

Словник Уманця, Спілки:
рос. внешний — укр. околи́шнїй

Словник Грінченка:
укр. околи́чній та околи́шній — рос. наружный, внешний

r2u.org.ua: внешний

11 січня 2021

+

23 січня 2021

+

6 серпня

З уживання таких слів як "окіл" і "околиця" мені це слово відгонить близькістю, а це не частина значення слова зовнішній.

окі́льний
5

Переклад до рос. "внешний" у Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
r2u.org.ua: окільний

23 січня 2021

+ або зокільний r2u.org.ua: Зокільний

23 січня 2021

Спасибі. Про зокільний дізнався лише від Вас.

23 січня 2021

+

6 серпня

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Извнѣ́ = з’о́кола, з ве́рху, з надво́ру. — З середини вимазала хату, а з О́КОЛА ще нї. Чайч. — Хтось стукає з надвору. Кр.

надвірній
4

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣшнїй – руськ. надворнїй.

Словник Грінченка, 1903 року:
укр. надві́рній, знадві́рній — рос. внешний, наружный
r2u.org.ua: внешний

12 січня 2021

Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
словен. внѣ – прост. на дворѣ,
внѣшни(х) – з верхнихъ,
внѣшнии – надворный.

(о)крімний
2

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣшнѧѧ – руськ. Ѡкромѣшнѧѧ.
Церк.-сл. внѣ – руськ. кро́мѣ.

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. без, окрі́м
r2u.org.ua: вне

21 жовтня 2021

"Окрімний" значить те саме, що й галицьке "окремий".

зокола
2

При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg

8 квітня 2021

При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“. Тим то, н. пр., буде: він назверх такий і такий, вигляд назверхній, форма назверхня, отже й назверхність, а торговля — позадержавна, позакраєва, обставини — зокільні, околишній світ і т. д. Справжнє чуття народньої мови все нам підкаже, якого прикметника нам коли й де вжити. На це вказує і проф. Синявський у свойому „Пораднику“, стор. 121.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg

знадвірній
1

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣꙊдꙊ – руськ. знадвору.

Слованик Грінченка, 1907 року опублікування:
укр. знадвірній — рос. внешний.
r2u.org.ua: внешний

зверхній
1

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣшнїй – руськ. зверхній.

Є і в сучасних словниках у цій же тямі.
r2u.org.ua: внешний

12 січня 2021

Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
внѣшни(х) – з верхнихъ

ве́рхнїй
1

Словник Уманця, Спілки:
рос. внешний — укр. ве́рхнїй
r2u.org.ua: внешний

20 жовтня 2021

+++

звнутра
1

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣ – руськ. звнꙊтра.

20 жовтня 2021

Я дав традиційне написання, вимова звісно як "знутра", з облишеним "в", як у слові об'язти – обв'язати.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/34463-objazaty.html#show_point

21 жовтня 2021

И що значить "традиційне написання"? Коли за "традицією" чинної правописи, то такого твару не'ма. Коли "традиція" йме значити писання за йстослівйям, то правильно було би писати голосний перед <з>, й узагалі кирилицею є за йстослівйям писати дуже тяжко, бо на місці <в>, писаного в Вас, руська мова передбачає міну звуків [u : w] — один повний голосний, другий губно-губний апроксимант, кириличне же письмя <в> значить ино приголосний звук, и голосного не значить; рівно й письмя <у> значить ино голосний звук, и не значить приголосного звука. Далі, Шевелів у своїй Историї з фонологиї вкр. м. пише, що д.-рус. сполука <въ> чи <вь> перед приголосним у руській мові йме рефлекс [u] by default, а вже, коли перед тим є слово з голосним на кінці, то [u] стає [w]. Але в разі Вами даного слова є <въ> між приголоснима /z/ та /n/, тож закономірно йме бути повний голосний /u/, даючи фонематично: /ɪzuˈno̝͡u̯tra/, де фонетично в /ɪ/ на початку може бути ряд різних алофонів, на пр. [ɪ, ə, i] в разі приголосного на кінці попереднього слова, чи [j, 0] у разі голосного на кінці попереднього слова. В усякім разі звукотвар /-zn-/ є точно неправилен.

21 жовтня 2021

Начебто сьогочасний правопис передбачає після павзи вставну голосівку перед звуком з, якщо після з йде шелестівка, навіть якщо це й не позначають на письмі. Як написання сніг і так само собою зрозумілу дає вимову сьніг, а діжці насправді читається як дізьці.

21 жовтня 2021

Ne tẽmiõ cyto xotyete recti. Po yacé pauzé? I do cœho e tou pauza? Cyto za "ustauna" golôswfca? Pro "ustaunõ/udétõ" golôsnõ móufimo todé, coli ona e ne istoslwfna. A tout e /ɪ/ istoslwfne. "Snég", "dégycé" tou heto né do cœho.

нали́чний
1

Етимологічний Словник Української Мови: нали́чний — зовнішній.
goroh.pp.ua: лице

30 грудня 2020

+

30 грудня 2020

Спасибі велико!

(о)кромішній
0

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣшнѧѧ – руськ. Ѡкромѣшнѧѧ.
Церк.-сл. внѣ – руськ. кро́мѣ.

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. без, окрі́м
r2u.org.ua: вне

во́нкий
0

Словник Грінченка, 1907 року опублікування:
Во́нка — вне, вон.

про́сто не́ба
0

За межами стін – Просто неба.
r2u.org.ua: просто неба

за (ким
,
чим)
0

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣграда – руськ. за мѣстом.

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. за
r2u.org.ua: вне

на здіб
0

Словник Грінченка:
Здіб, здо́бу, — Внешний, наружный вид, внѣшность, фигура.
Вона́ на таки́й здіб, що — Она такова же по внешнему виду
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19827-zdib.html#show_point

Звідти й слово "оздоба".

поза
0

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. по за
r2u.org.ua: вне

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
12 січня 2021

Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
словен. внѣ – прост. на дворѣ,
внѣшни(х) – з верхнихъ,
внѣшнии – надворный.

8 квітня 2021

При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“. Тим то, н. пр., буде: він назверх такий і такий, вигляд назверхній, форма назверхня, отже й назверхність, а торговля — позадержавна, позакраєва, обставини — зокільні, околишній світ і т. д. Справжнє чуття народньої мови все нам підкаже, якого прикметника нам коли й де вжити. На це вказує і проф. Синявський у свойому „Пораднику“, стор. 121.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg

Поділитись з друзями