"Пшениця гарна на взір" і ще два речення в http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60549-uzir.html#show_point .
Здіб – вигляд, зовнішність.
r2u.org.ua: здіб
Вона виглядає доброю – вона на здіб добра.
Не мало. Добре слово, чому би не пристати?
Чим воно добре, коли його, видиться, не вживає більшість українців?
Ще раз повторюю, тепер українську мову не вживає близько половини вкраїнців.
Добрість слова хіба є в кількости людей, що вживають його?
А що Ви вживаєте на тяму "зовнішність"?
Більшість нині каже "виглядає".
Видатися — Видеться.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5053-vydatysja.html#show_point
Етимологічний Словник Української Мови: упозирати «мати вигляд».
goroh.pp.ua: зріти
Являтися – показуватися.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66961-javljatysja.html#show_point
Давньоруська мова:
Явлѧтисѧ – приймати вигляд (чого).
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Близіти – ставати близькою,
Марніти – ставати марною,
Холодіти – ставати холодним,
Темніти – ставати теплим,
Виді́ти – ставати видним.
Виглядала вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять — Виділась вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять.
Близіти – ставати близькою,
Марніти – ставати марною,
Холодіти – ставати холодним,
Темніти – ставати теплим,
Виді́ти – ставати баченим.
Виглядала вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять — Бачилася вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять.
Неправильна форма, бо тема в Вами даних прикладах є тема -ē-; після зубних приголосних даючи правописне <-і> (у мене <-é->, в д.- та старо-рус. письмі <-ѣ->), але після задньопіднебінних: */k, g, x/, даючи звук, писаний нині як <-а-> (я на письмі зберігаю ту саму літеру <-é->). Порівняйте: xolod-é-ti <холод-і-ти> – корінь xolod-, з зубним /d/, bliz-é-ti <близіти> – корінь bliz, з зубним /z/, але mòuc-é-ti <мовч-а-ти> – корінь *mulk- → <mòuc->, irgéti <іржати~їржати~иржати> – корінь *rug- → **rg- → irg-, приголосний */g/ (порівн. від того же корене: reg-ot-a-ti).
Спасибі.
Правили’сте <бачіти> на <бачати>. Але таку форму є не засвідчено. Я розумію що ми тут "творимо", але я’сми за якесь тло...
То давайте Ваші пропозиції.
Чому? Може не хочу...
Зате за слово "читомий" ви обома руками за. Якого і корпуси української мови не знаходять. І ЕСУМ теж не знаходить.
Зручно Вами бути. Коли треба, Ви дескриптивіст, коли треба, прескриптивіст.
Та не вигадуйте. *Kit-o-m- та +bak-ē-ti суть різні річи. Тяжко є ми зараз Вам яснити, нісми в правім дусі нині...
Якщо я правильно переклав "нісми в правім дусі нині" як "у поганому стані тепер", то бажаю Вам хіба миру й снаги.
Виглядала вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять — Бачилася вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять.
Те й, що з видітися.
А що є "видітися"?
Теж узяв не з словаря. Просто подумав, що така конструкція логічна.
Муж варить що-небудь.
Муж вариться – дія вже над ним виконана.
Так і з цим. Він бачить щось. Але він бачиться перед кимось.
Виглядала вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять — Виділась вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять.
Пропозиція. Узяв не з словаря.
В. В. Виноградов. История слов:
Германизм ВЫГЛЯДЕТЬ, представляющий кальку нем. aussehen, появляется в 1830-х годах в среде петербургских немцев. А. Греч, автор сборника неправильностей разговорного языка 30-х годов, уже упоминает об этом слове:
«Не довольно обруселые немцы, переводя с немецкого "Sie sieht hubsch aus", говорят: "она хорошо выглядит" вместо: "она хороша собою", или "чернильница выглядит, как ваза", желая сказать, что чернильница имеет вид вазы» (А. Греч, Справочн. место, с. 21—22).
Как неправильность, употребление ВЫГЛЯДЕТЬ в значении aussehen рассматривалось пуристами не только во второй половине XIX в., но даже в начале XX в. Акад. Я. К. Грот в «Академическом словаре русского языка» писал об этом часто встречающемся употреблении,
что оно «противно как духу русского языка, так и грамматике»
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
иметь вид = видава́тися
+++
+
Спасибі за підпору!