"Пшениця гарна на взір" і ще два речення в http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60549-uzir.html#show_point .
Має хворий вигляд
"Має хворий вигляд"
😂🙈
Етимологічний Словник Української Мови: упозирати «мати вигляд».
goroh.pp.ua: зріти
Здіб – вигляд, зовнішність.
r2u.org.ua: здіб
Вона виглядає доброю – вона на здіб добра.
Не мало. Добре слово, чому би не пристати?
Чим воно добре, коли його, видиться, не вживає більшість українців?
Ще раз повторюю, тепер українську мову не вживає близько половини вкраїнців.
Добрість слова хіба є в кількости людей, що вживають його?
А що Ви вживаєте на тяму "зовнішність"?
Більшість нині каже "виглядає".
Ну-ну
"тепер українську мову не вживає близько половини вкраїнців"
Ну, коли йдеться про чисту вкраїнську мову, то таких українців узагалі тяжко є найти. А так, майже вси вкраїнці вживають українську мову (щонайменше з моєго досвіду).
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
І. Ви́зір, -ру, м.
1) Видъ; взглядъ. Вх. Уг. 230. Употреб. въ выраженіи: на ви́зір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір. Мнж. 186.
2) Окно. Острожск. у. Слов. Д. Эварн.
ІІ. Ви́зір, -ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Виглядала вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять — Виділась вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять.
Пропозиція. Узяв не з словаря.
Являтися – показуватися.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66961-javljatysja.html#show_point
Давньоруська мова:
Явлѧтисѧ – приймати вигляд (чого).
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Близіти – ставати близькою,
Марніти – ставати марною,
Холодіти – ставати холодним,
Темніти – ставати теплим,
Виді́ти – ставати видним.
Виглядала вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять — Виділась вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять.
Близіти – ставати близькою,
Марніти – ставати марною,
Холодіти – ставати холодним,
Темніти – ставати теплим,
Виді́ти – ставати баченим.
Виглядала вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять — Бачилася вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять.
Неправильна форма, бо тема в Вами даних прикладах є тема -ē-; після зубних приголосних даючи правописне <-і> (у мене <-é->, в д.- та старо-рус. письмі <-ѣ->), але після задньопіднебінних: */k, g, x/, даючи звук, писаний нині як <-а-> (я на письмі зберігаю ту саму літеру <-é->). Порівняйте: xolod-é-ti <холод-і-ти> – корінь xolod-, з зубним /d/, bliz-é-ti <близіти> – корінь bliz, з зубним /z/, але mòuc-é-ti <мовч-а-ти> – корінь *mulk- → <mòuc->, irgéti <іржати~їржати~иржати> – корінь *rug- → **rg- → irg-, приголосний */g/ (порівн. від того же корене: reg-ot-a-ti).
Спасибі.
Правили’сте <бачіти> на <бачати>. Але таку форму є не засвідчено. Я розумію що ми тут "творимо", але я’сми за якесь тло...
То давайте Ваші пропозиції.
Чому? Може не хочу...
Зате за слово "читомий" ви обома руками за. Якого і корпуси української мови не знаходять. І ЕСУМ теж не знаходить.
Зручно Вами бути. Коли треба, Ви дескриптивіст, коли треба, прескриптивіст.
Та не вигадуйте. *Kit-o-m- та +bak-ē-ti суть різні річи. Тяжко є ми зараз Вам яснити, нісми в правім дусі нині...
Якщо я правильно переклав "нісми в правім дусі нині" як "у поганому стані тепер", то бажаю Вам хіба миру й снаги.
Виглядала вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять — Бачилася вона старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять.
Те й, що з видітися.
А що є "видітися"?
Теж узяв не з словаря. Просто подумав, що така конструкція логічна.
Муж варить що-небудь.
Муж вариться – дія вже над ним виконана.
Так і з цим. Він бачить щось. Але він бачиться перед кимось.
Видатися — Видеться.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5053-vydatysja.html#show_point
–
У Грінченка "виглядати" не має такого значіння: r2u.org.ua: виглядати. Бачиться, що воно тоді ще не встигло розповзтись усією Україною.
Схоже, що це значіння потрапило до нас з двох боків – московської й польської мов, та джерело і там і там було одне – німецька мова.
Ось що пишуть про з'яву цього значіння в московського слова "выглядеть": https://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=vigladet&vol=1
Найпевніше, що й поляки, що перейняли та скалькували чимало німецьких слів, скалькували собі й "aussehen". А далі вже змосковщені українці та галичани "збагатили" нам мову непитомим значінням.
Якби не було однослівних синонімів і збігу з іншим словом — може можна було б. А то справді, українська мова частіше спрощує як може, тільки "брати участь" і "віддавати перевагу" з уживаних нестягнуті, то й "мати вигляд" треба. Але зі згаданих причин мабуть краще синоніми
"Брати участь" і "віддавати перевагу" годі й ськать у класиків. Звичайною українською кажуть "спілкувати" й "буть милішим / любішим".
Тобто "спілкувати" значить і "бути в відносинах", і "бути в компанії" і "брати участь"? "Ми спілкували в різних конкурсах", "Ми спілкуємо вже 5 років", "Довго я не спілкував"?
Де кажуть?
r2u.org.ua: предпочитать
В. В. Виноградов. История слов:
Германизм ВЫГЛЯДЕТЬ, представляющий кальку нем. aussehen, появляется в 1830-х годах в среде петербургских немцев. А. Греч, автор сборника неправильностей разговорного языка 30-х годов, уже упоминает об этом слове:
«Не довольно обруселые немцы, переводя с немецкого "Sie sieht hubsch aus", говорят: "она хорошо выглядит" вместо: "она хороша собою", или "чернильница выглядит, как ваза", желая сказать, что чернильница имеет вид вазы» (А. Греч, Справочн. место, с. 21—22).
Как неправильность, употребление ВЫГЛЯДЕТЬ в значении aussehen рассматривалось пуристами не только во второй половине XIX в., но даже в начале XX в. Акад. Я. К. Грот в «Академическом словаре русского языка» писал об этом часто встречающемся употреблении,
что оно «противно как духу русского языка, так и грамматике»
Ну в нього протилежний до Словотвору підхід))
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
иметь вид = видава́тися
+++
+
Спасибі за підпору!
Що за дурня? чому кальки есуть поганим явищем? Або не знаєте що німецька, що українська есуть індоевропейськими мовами? Давайте тоді землепис залишимо географією? Або скажіть що наше слово Око есть запозиченням з латинського слова Oculus. Так чи інакше ми завжди матимемо спільні зв'язки з іншими мовами, бо належимо до індоевропейської сім'ї. А тут "кальку", яка ба схожого кореня не має хочете перекласти.
++