Значення слова

Зовні — не всередині.

Приклад вживання

Закрий дверь, зовні холодно.

Походження

болг. церковнослов'янізм, який Лексикон словенороський 1627 року перекладає питомими руськими словами. Також рос. часів СРСР, якого немає в жодному (!) словнику до часів СССР. Нав'язаний за політики "зближення мов".

Приклади в інших мовах

слов. vonku
чес. mimo
пол. na zewnątrz

Розділи
Варіанти написання
ззовні, изовні, вні, уні
Слово додав

Перекладаємо слово зовні

зовні
2
надворі
1

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣ – руськ. надворѣ.

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. на дво́рі
r2u.org.ua: вне

(о)кро́мі
1

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣ – руськ. кро́мѣ.
Церк.-сл. внѣшнѧѧ – руськ. Ѡкромѣшнѧѧ.

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. без, окрі́м
r2u.org.ua: вне

поза
1

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. по за
r2u.org.ua: вне

зве́рху
1

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. зве́рху
r2u.org.ua: вне

звнутра
0

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣ – руськ. звнꙊтра.

за (чим, ким)
0

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣграда – руськ. за мѣстом.

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. за
r2u.org.ua: вне

знадвору
0

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣꙊдꙊ – руськ. знадвору.

Словник Грінченка, 1907 року опублікування:
Знадвору — извнѣ, снаружи.
«Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло.» Рудч. Ск. II. 43.
«Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору.» Єв. Мр. XI. 4.
r2u.org.ua: вне

на здіб
0

Словник Грінченка:
Здіб, здо́бу, — Внешний, наружный вид, внѣшность, фигура.
Вона́ на таки́й здіб, що — Она такова же по внешнему виду
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19827-zdib.html#show_point

Звідти й слово "оздоба".

(о)крім
0

Лексико́н словеноро́ський з церковнослов'янської на руську (українську) мову, 1603 року написання, 1627 року опублікування:
Церк.-сл. внѣ – руськ. кро́мѣ.
Церк.-сл. внѣшнѧѧ – руськ. Ѡкромѣшнѧѧ.

Словник Уманця, Спілки 1898р.:
рос. внѣ́ — укр. без, окрі́м
r2u.org.ua: вне

во́нка
0

Словник Грінченка, 1907 року опублікування:
Во́нка — вне, вон.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8060-vonka.html#show_point

про́сто не́ба
0

Якщо поза будинком.
r2u.org.ua: просто неба

окі́ль
0

Переклад до рос. "внешний" у Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
r2u.org.ua: окільний

околи́шньо
0

Словник Уманця, Спілки:
рос. внешний — укр. околи́шнїй

Словник Грінченка:
укр. околи́чній та околи́шній — рос. наружный, внешний

r2u.org.ua: внешний

налич
0

Етимологічний Словник Української Мови: нали́чний — зовнішній.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/лице

зверхньо
0

Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
внѣшни(х) – з верхнихъ

зокола
0

При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg

назверх
0

При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
10 грудня 2020

Якщо Ви стверджуєте, що слово «ззовні» (де Ви взагалі взяли «зовні»?) з'явилося в СССР, то наведіть хоч кілька прикладів з класичної літератури, де систематично вживано якесь инше слово в такому значенні.

12 січня

Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
словен. внѣ – прост. на дворѣ,
внѣшни(х) – з верхнихъ,
внѣшнии – надворный.

8 квітня

При тій нагоді звернемо увагу на поганий неольоґізм: зовнішній, зовнішність, утворений на московську подобу, теж із неольоґізму „зовні“ (природа, що зовні нас, цебто, поза нами), щоб конче одним словом оддати чи московське „внѣшній“, „внѣшность“, чи німецьке außen, von außen і т. д. А, тимчасом, такого слова (зовні) в народній мові нема, й його вживати непотрібно. В нас кажуть: зокола, знадвору, назверх, поза ... щоб визначити, що щось є, чи твориться не всередині чогось. Із цих своїх прислівників, чи приймеників, на подобу инчих подібних слів (зоколишній, н. пр. — наружный), треба нам творити прикметники, чи іменики (зокільний, назверхній, назверхність), та тільки, ясна річ, не можна їх уживати скрізь у значінні моск. „внѣшній“. Тим то, н. пр., буде: він назверх такий і такий, вигляд назверхній, форма назверхня, отже й назверхність, а торговля — позадержавна, позакраєва, обставини — зокільні, околишній світ і т. д. Справжнє чуття народньої мови все нам підкаже, якого прикметника нам коли й де вжити. На це вказує і проф. Синявський у свойому „Пораднику“, стор. 121.
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg

Поділитись з друзями