валовий - гуртовий (https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/A-G.html)
внутрішній - -||-
продукт - виробіток (кількість продукції, що виробляється за одиницю часу)
Можна спробувати один прикметник викинути, але думаю трохи втрачається
та там стільки цих "продуктів", що маю сумніви, що вдасться це скоротити
+, ми під "(державний) доробок" про це ще говорили
"та там стільки цих "продуктів", що маю сумніви, що вдасться це скоротити"
Назвіть будь ласка приклади.
Та навіть можу пана Володимира процитувати: "всілякі пов'язані терміни є, чистий внутрішній продукт, валовий національний дохід, національний дохід, валова додана вартість тощо, думаю саме через це вони довгі й кожне слово важить (хоча не сильно знаюся)".
Можливо, якщо Ви покажете весь перелік відповідників, що пропонуєте замість усіх цих термінів, то можна буде предметніше. Та поки що загальне припущення таке: перекладати треба кожне слово.
Навіщо? Можна й так сказати: Доробок росте. Доробок Китаю більший за наш.
Колись можна, але не повноцінний відповідник
Дайте будь ласка речення, у котрому він неповноцінний.
Та навіть у ваших, доробок он літературний буває
А взагалі там всілякі пов'язані терміни є, чистий внутрішній продукт, валовий національний дохід, національний дохід, валова додана вартість тощо, думаю саме через це вони довгі й кожне слово важить (хоча не сильно знаюся)
А ще, наприклад, "ВВП — це грошова вартість всіх товарів та послуг, вироблених у країні та призначених для продажу". Доробок — це вартість?
Тоді додавайте "державний" для точності. Щодо первого пункту, то можна в цьому разі просто замінить "продукт" на "доробок", а лишок скоротить до одного слова.
ВВВ
+. Не бачу етимології саме "валовий", але навіть якщо від тих "-вал-", які могли би бути нашими, словники на r2u перекладають це слово з російської не так 
r2u.org.ua: Валов?й
Ні, воно й наше може бути, просто рупить такий розвій слова.
вОК
"виробничий оберт країни"
__________
(новотвар щойно)
внутрішня здобувина країни
..
(внутрішня оборудка країни)
внутрішнє- плодо- творення (країни)
.
(одмінок, щойно)
Бажано врахувати в перекладах, що ВВП включає виробництво іноземних підприємств у певній країні, натомість є ще поняття ВНП (вал. нац. продукт), яке включає виробництво вітчизняних підприємств за кордоном.
Pervçui, e derzyati u oumé cyto tout ideity o pereclad duou ocremou slovou "валовий" ta "продукт". Boul bui pereclad ocremo cògynoho yz yix, boulo bui yasno i yaco œddati rousscoiõ danuy tou teag razomy.
Za drougoe, eaghel. "gross", ci "brutto, brut" u inxiax móuvax e rousscoiõ ‹grõb› — pro danoe tou znacyeinïe porœunaite znacyeinïa 1. ta 6. u 
sum.in.ua: ghrubyj, a ésce ceix. ‹hrubý domácí produkt›.
Za treitïoe, naiteagye e tou œddati pitomomy corenemy slovo "product". Esmi het' proti tuoriti œd corene *orb- "ròbota, ròbiti", he oto ‹vuiròboc, vuiròbœutoc›. Ay, veatscoe ‹изделие› e tuoryeno tuimyge znacyeinïemy "out" ta "work, make", ta ni veatscoe slovo ya ne imõ za dosta teaclo slovou "product". Inde, na ocremœy storœuncé pro "product" prosterl eimy yaco slovo (œd ‹zeabiti› gadaiõ), ta use mea ne dovœilnity póunœstïõ. Radxe gleadax po slovax is coreinmi u znacyeinïé "vesti, gnati" = lat. "duco, ducere", cyto is inomy peredcèpomy bui mogli ymati blizca znacyeinïa do "produce, product". A taca znacyeinïa œd six coreniou tacui sõty u rousscé:
‹vuivoditi (vuivesti)› — znacyeinïe 5., sum.in.ua: vyvodyty ;
⁺‹vuiganiati (vuigoniti)› — znacyeinïa 4. ta 6.;
u obou slovou coreni ‹vod-, ved-› ta ‹gan-, gon-› sõty blizçi znacyeinïemy latinscomou ‹duco, ducere›, a is peredcèpomy ‹vui-› imõty zasvédcyena znacyeinïa blizca do latinscoho *‹produco, producere, productus›.
Use e puitanïe imene pœdstatui "a product" œd siou déyeslovou. Slovo ‹vuigœun› znacity inxe: sum.in.ua: vyghin, ta danoe tam znacyeinïe mogiõty zastõpiti i inxya slova, npr. ‹pasya›, ‹pasovisco, pasovisce›, ‹vuipas›, ‹popas›, abo bui za "product" moglo bouti slovo ‹vuigonoc›, ci ‹vuigœny (ceoho? — ‹vuigoni›, cimy? — ‹vuigœnïõ›), a ésce ‹вигін› u znacyeinïé sum.in.ua: vyghin bui moglo bouti u tuaré ‹vuigòn (ceoho? — ‹vuigònou)› (*‹выгъ́нъ), na cœilco mogemo cazati "vuignati› (*vuigunati = выгънати — is *u/*‹ъ›) xoudobõ", ale ino ‹vuigoniti› — is ‹o› ci ‹vuiganiati› — is ‹a› (← *ō) u znacyeinïé "to produce", a tocdé za "a product" bui moglo bouti slovo ‹vuigœun›.
Ceomou ‹vuiròboc, vuiròbœutoc› ne godity za "a product", "to produce" mogeity bouti i tam cde gédnui 'ròbotui' ne'ma, npr., "to produce a sound", "p. wheat", "p. a sensation" — ne e gédna 'ròbota'.
Хм, й правда це слово має такий знак.
sum.in.ua: vyghanjaty
4 значення.
Тож край спорам про переклад продукувати — виробляти чи творити.
"виробничий"
Vuisye'my oto pisau ceomou "vuirob" ne e dobro slobo za "product". Vuirobnic e naibœilxe "manufacturer". A pacye ne "vuirobniciy", atge to znacity ‹-iciy› e "-ers', -tors'", tb. "pertaining to labourers / manufacturers, labourers', manufacturers', of labourers/manufacturers", "vuirobniciy = vuirobnicœu".
Vurobnicia mogeity bouti trade union, tb. a trade union of labourers / manufacturers, ale ne u znacyeinïé "related to production / product".
GUV / guv
grõb unõtréxeny vuigœun
/ɣ̞rʊʷb͡ uˈnʊʷtri͡eʃənʲ ˈβ̞ɘ̞ɣ̞yn ~ ˈβ̞ɤɣ̞yn/
___
GUV, guv
grõb unõtreny vuigœun
/ɣ̞rʊʷb͡ uˈnʊʷtrənʲ ˈβ̞ɘ̞ɣ̞yn ~ ˈβ̞ɤɣ̞yn/
___
GDV, gdv
grõb domaceny vuigœun
/ɣ̞rʊʷb doˈmat͡ʃənʲ ˈβ̞ɘ̞ɣ̞yn ~ ˈβ̞ɤɣ̞yn/
+
гурт
Вдало!