Предмет, що входить до складу якого-небудь устаткування, спорядження.
Необхідний предмет при виконанні певної дії.
Ще в давньоукраїнській мові "жир" означало загалом "нажите, багатство, достаток, надлишок, розкіш".
Були навіть імена Жирослав, Жировит, Доброжир...
В "Слові о полку Ігоря":
иже погрузи жиръ во днЂ Каялы рЂкы половецкїя,
рускаго злата насыпаша.
Ту Игорь князь высЂдЂ изъ сЂдла злата.
http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm
Тут Ігор вантажить жир (багатство руське) на дно річки Каяли.
Ще з найдавніших руських (українських) часів це слово означало не лишень "скот" (звуження значення сталося в найпізніші часи, під впливом російського "скотина"), але й взагалі "майно; спадок".
Ще перед самим приходом більшовиків, зі словника:
«От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів»
r2u.org.ua: худоба
Звідти й слово "худібний" – "состоятельный, зажиточный":
r2u.org.ua: худібний
"Лежачою худобою" звали "нерухомість" у дорядснькі часи, ще до перідоду "зближення братніх мов":
r2u.org.ua: лежача худоба
Наря́д — наряд, убранство; сбруя.
r2u.org.ua: наряд
В українській мові це слово має мало спільного з москаль. "военным нарядом" у теперішньому значенні.
