Pojasnennia do VYPYTUVANNIA svogo czasu v mojemu slovnyczku na Zelenyj.Biz bulo take: _ _ _ВИПИТУВАННЯ - інтерв'ю (новонабуле) _ _ _ Англійське interview буквально означає зустріч, бесіду. Якщо ж прискіпливіше розкласти це слово на складові – inter + view – то вийде щось на взірець нашого сталого звороту віч-на-віч. Воно й не дивно, позаяк здебільшого саме так і відбувається оте «інтерв'юювання»:)) _ _ _Принаймні, у ті часи, коли цей термін постав, тільки так і було. _ _ _ Цікаво, що наші братньо-слов'янські сусіди спромоглися виробити питомо свої відповідники цьому терміну: мабуть, далося взнаки те, що коли у них вже існувала на повну новинарська справа, у нас ще й держави повноцінної не було. _ _ _ Наприклад, польський термін wywiad [вúвяд]. Їхній тлумачний словник дає таке пояснення цього слова (мовою першоджерела) _ _ _ «to est rozmową pomiędzy dwiema osobami, lub prowadzącym i grupą osób, podczas której osoba przeprowadzająca wywiad zadaje pytania w celu uzyskania pewnych informacji» _ _ _ [це розмова поміж двома особами, або ж ведучим і гуртом осіб, під час якої особа, що вивідує − ставить запитання з метою отримання певних відомостей. Переклад JZ ]. _ _ _ Ще цікавіше з інтерв’ю та його похідними вчинили Чехи. Саме інтерв’ю вони називають rozhovor [рóзговор] або rozmluva [рóзмлува], що зрозуміло нам і без перекладу. _ _ _ А ось безпосереднє ставлення запитань (англ. дієслово to interview) звучить вже інакше: dotazovat se [дóтазоват се] або ж vyptávat se [вúптаават се]. _ _ _ Останнє перегукується з нашим випитувати(ся), а перше стане Чительнику зрозумілим, якщо зазначити, що otázka [óтаазка] чеською значить «питання». _ _ _ Відтак той, хто ставить запитання – tazatel [тáзатель], тобто по-нашому випитувач, дізнавач; а той, в кого випитуються – dotazovaný [дóтазовании]: такий собі довідуваний, або ж відповідач. _ _ _ Зрештою, Українська мова легко дозволяє замінити необґрунтований «запозик» інтерв’ю питомо рідними словами: вивідування, довідування, дізнавання, дізнання, зрештою – випитування, яке можна подати і в скороченому вигляді – ВИПИТ (подібно до допит). _ _ _ Останнє, щоправда, злостивці відразу прив’яжуть до російського «выпить» чи навіть нашого випити. Що ж, ніде правди подіти: часто-густо «випит» здійснюється і з таким супроводом ;-р) _ _ _ Зрозуміло, що до подібних дурносміхів вдаються лише люди неосвічені, неуки. Бо за бажання поглузувати можна з чого-будь: згадайте хоча б шкільні прізвиська, які вмить ліплять діти своїм ровесникам! Іноді з прізвища таку кличку зроблять, що жоден дипломований «пі-яр-ник» в житті не додумається:)) На Людину ж Освічену, Виважену, сподіваюся, переконливо може вплинути те, що: — По-перше, слово «випитування» всім Україномовним тубільцям добре знайоме, ба! більше того, віддавна спокійно себе почуває у словниках. 
r2u.org.ua: випитування. — По-друге, якби мова кацапська рухалася б своїм самобутнім шляхом і жила б власним розумом, а не тупим запозиченням ВСЬОГО чужомовного (бо ж всьо заґранічноє − апріорі луччє!:), тоді б і в ній рідний термін «выведывание» не почувався б пасербом, а посів би достойне місце, набув би новітнього переосмислення − і не треба було б жодного чужинського «інтервья»:)) _ _ _ Такий підхід тільки б наблизив росіянську мову до всіх решта Слов'янських, бо там, як було показано угорі, словотворення відбувається у природній спосіб. А коли взяти наш конкретний приклад, то той самий польський, скажімо, wywiad і росіянське выведывание − взагалі близнюки-браття! :)) _ _ _ — По-третє, слово випит − давно вже як словникове. r2u.org.ua: випит. _ _ _ І якщо хтось того ще не знає, але водночас відразу робить з цього «хохлосрач», ну тоді хто йому дохтір? :)) _ _ _ ПС [ПісляСлово] А ось направду потішило те, що слово «випит» знає навіть перевірник правопису у МайкроСохвтівському Уворді! ~:-))
tak. ce problema? ;))
A jekszo serjozno, to treba vrahovuvaty, szczo my zaraz PIDSVIDOMO namagajemo sä pidignaty pobudovu reczeń pid ti vzirci ta szablony, szo u nas vże micno zasily v golovah!
Duże czasto ci szablony je navit́ tupo kacapskymy — ale my vże na nyh ne zvertajemo navit́ uvagy, nu napryklad:
JA MAJU vs V MENE JE
;)
Tomu ne treba vzagali dyvuvaty sä, że czėsom musymo dokorinno paradaġmu reczennėvu pereglėdaty...
Ро́зпиток, -тку и ро́зпит, -ту – расспрос. . / Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) r2u.org.ua: розпиток
pane Tarase! BESIDA, ROZMOVA — ce ZANADTO ZAGALLNI, SZYROKI tiamy!! INTERVIEW — ce NE prosto besida, i NE prosto rozmova!! Pereczytajte, budd laska, szcze raz rozdil ЗНАЧЕННЯ povyszcze ;)
А ви, пане Юрко, порівняйте словосполучення "інтерв'ю із зіркою", "бесіда з зіркою" і "випитування зірки". Як на мене, від слова "інтерв'ю" не треба відмовлятися, як від короткого і зрозумілого широким колам мовців запозичення. Але якщо й допасовувати до нього синонім, то "бесіда" пасує найбільше, тоді як "випитування" це ніби вас десь прив'язали до стільця і, катуючи, намагалися випитати якусь таємницю
Alec Trukhan, «це ніби вас десь прив'язали до стільця і, катуючи, намагалися випитати якусь таємницю» — Ukraïnśkoju, vzagali'to maje svoju nazvu: ce DÓPYT. Nu i ṡvydṡe za vse, Vy ne duże oznajomlenni z novynarśkoju praktykoju. Otże, klasyċno ce vyglädaje tak: Odna storona — stavyṫ zapytannä, a Druga storona — daje na nyh vidpovidi. Tomu u slovi VYPYTUVANNI toj samyj koriń, ṡċo i v PYTANNI. Dópyt że vid Vypytuvannä vidriznäjetsä lyṡe tym, ṡċo perṡe robytsä pid prymusom i zdebilṡogo iz zastosuvannäm tortur; Vypytuvannä ż — sprava bez tortur, ce toċno. Ale SPRAVŻNI Novynari, a ne ti, ṡċo zajmajutsä popusuvannäm żovtyh pobryhenök —ċasom musäṫ doklasty dovoli taky vidċutnyh zusyl, aby VYPYTUVANYJ rozpoviv pravdu!! Osoblyvo ce stosujetsä polityċnyh dijaċiv, derż.ċynovnykiv, etc. A oś BESIDA — ce takyj riznovyd spiłkuvannä, jakyj vzagali ne peredbaċaje żodnyh zapytań, tämyte riznycü?? Oś u nas zaraz z Vamy — ce BESIDA ;) I na ostanok. ṠĊE RAZ I ṠĊE RAZ!! Zadum Tvorciv cijeï storinky, Slovotvir.Or.UA — polägav u stvorenni same takoï platformy, de buduṫ ṡukatysä PYTOMO UKRAÏNŚKI VIDPOVIDNYKY do ċużynśkyh zapozyċeń, rozumijete?? Tomu proponuvaty TUT minäty odyn ċużyzm na inṡyj — jak bagato hto ċasto proponuje — ce prosto, jak to każuṫ, zvernutysä NE za adresoju... Razom z tym! NIHTO NIDE NE KAZAV, że treba usi zapozyċennä znyṡċyty za odnu niċ, ni! Naj vony sobi buduṫ. Prosto maje buty na ġenetyċnomu rivni zaprogramovani naṡi mizky tak, aby my użyvaly NA PERṠOMU misci — naṡ pytomo Ukraïnśkyj vidpovidnyh, a vże na jakomuś drugomu-tretömu-desätomu — ċużoslovy zapozyċeni, osoblyvo ti, ṡċo zapozyċeni bez żodnogo na te pidġruntä i bezgluzdo! oś pro ṡċo jdetsä ;)
Питомо український відповідник це звісно гарна річ, але не завжди виправдана. Бо що "народовладдя" - це "демократія", а "запорука" - гарантія, то це всім ясно, а от слово "випитування" саме по-собі розмите, нечітке, ним не можна замінити "інтерв'ю" без шкоди зрозумілості тексту (зрештою, слово "бесіда" також не є точним відповідником до "інтерв'ю", погоджуюся, але воно саме по собі зрозуміліше й уживаніше від того ж таки "випитування")
Pane Alec! Poperṡe, DEMOKRATIJA — ce ṡvydṡe NARODOPRAVSTVO taky ;) Po-druge — ja PERED TYM, jak ṡċoś kudyś proponuvaty — ZAVŻDY usi novotvory VYPROBOVUJU jak na blyźkyh, tak i na zagalnyh kolah ċytaċi/sluhaċiv. ŻODNOGO RAZU, nagoloṡuju — ŻODNOGO razu ne bulo takogo, aby htoś ne zrozmuiv, ṡċo take slovo VYPYTUVANNÄ. Bilṡe togo — jogo spivrozmovnyky vidrazu j pidhoplüuvaly i sobi v użytok! Zreṡtoju, jakṡċo v UkrMovi je dijeslovo VYPYTUVATY (
sum.in.ua: vypytuvaty) — todi ċomu my vid nögo ne możemo utvoryty imennyk?? Tym paċe, ṡċo vin i bez togo je vże v naṡyh PYTOMO UKRAÏNŚKYH slovnykah! (r2u.org.ua: випитування) Te, ṡċo my na ce slovo NYNI nakladajemo deṡċo novitniṡyj vidtinok — tak CE JE PRYRODNIJ SPOSIB SLOVOTVORENNÄ V BUḊ-JAKI MOVI!! Skażimo, v Anglijśkij gryzu MOUSE peretvoryvsä na PRYLAD DLÄ KERUVANNÄ VKAZIVCEM — a vidtak ce vplynulo na znaċennä slova MYṠKA i v Ukraïnśkij movi. Tak samo v Anglijśkij bula komaha BUG — a stala poznaċaty VADU v obċyslüvalnij tehnici ta programuvanni. Slovo VŮZ, WOZ v Ċeśkij ta Polśkij movi nyni oznaċaje vzagali «transportnyj zasib», a ne firu pid kińmy. I tak dali. I slovo «intervew» NE je zrozumiliṡym — vono je prosto ZAVĊENYM AŻ DO REFLEXU!! Jak i vsi inṡi ċużyzmy: malo hto rozumiju jihnü suṫ: jih prosto jak papugy usi zauċujuṫ i vżyvajuṫ ċasom do ladu, a ċasom i bez.... Nu i ṡċe odne. NE NAMAGAJTESÄ ZNAJTY TOĊNIṠYJ VIDPOVIDNYK DO ĊUŻYZMU ZA TOJ, ṠĊO JOGO SAMI TVORCI V TIJ ĊUŻIJ MOVI SAMI ZAKLALY!! Zgadujemo pryklady z MOUSE ta BUG — jakby Anglomovci pidhodyly do slovotvoru z takoju dotoṡnstü, jak ce duuuże ċasto namagajutsä zrobyty Ukrmovci — to Anglijśka mova b i slova novogo ne vygadala za 20 rokiv!! A tak: Anglijśka nyni vytvorüje bilä 10 novyh sliv/nazv ṠĊODNÄ!! A ṡo robe' Ukraïnśka v cej ċas, ga?? Kolupannäm «v toċnostäh» zajmajetsä, tak?? Tam, de potridno AŻ TAKA toċnisṫ u terminah — a ce duuuże vuźko specializovani spilnoty — tam ZOOOOOVSIM inṡyj pidhid i samogo tvorennä nazovnyctva, i sami nazvy dokorinno inṡi. Ale slovo «intervew» toċno südy ne vhodyṫ! Povirte meni, jak novynarü z 28 litnim stażem! :))
«Демос» - народ, «кратос» - влада, тому ні, це швидше «народовладдя». Що ж до запозичень, українських відповідників і словотвору, то я гадаю, що ми потребуємо усіх цих способів збагачення української мови. Тут головне - відчуття гармонії і стилю. І всі доступні способи цього збагачення (народне словотворення, поетичне новотворення, калькування і пряме запозичення) мають право на життя і мовці обирають той чи той варіант залежно від зрозумілості, довжини та інших властивостей слова (взагалі це відносно й дуже ситуативно, але в наш час часто слово поширює різний культурний контент – чи це популярний ЗМІ, чи твір визнаного автора (художній або науково-популярний), але поки нове (чи забуте старе) слово не підхопив загал і його вжиток не став широким, невимушеним і стихійним (принаймні якщо не загально широким, то поширеним серед певної групи мовців або притаманним якомусь певному стилю, скажімо, молодіжній мові або книжному стилю українських науковців), поти ми не можемо вважати, що таке слово існує і безпардонно вживати його наліво й направо не варто, як і фіксувати у словниках (хіба що в специфічних тематичних словниках таких слів типу словника Павла Штепи). Якщо ж повернутися до «інтерв’ю» й «випитування» - то обидва ці слова вже існують у нашій мові і слово «випитування» означає те, що означає – дію за значенням «випитувати». А «випитувати» й «брати інтерв’ю» хоча у дечому й схожі дії, але відмова від слова «інтерв’ю» на користь «випитуванню» лише б нашкодила зрозумілості нашої мови, надто це слово неоднозначне, на відміну від цілком однозначного «інтерв’ю». Слово ж «бесіда» можна вживати замісць «інтерв’ю» час від часу, коли не так важлива та різниця між ними, про яку пан Юрко згадував
Pane Alec, nu ne hoċete VYGADUVATY slovotvoriv — ne vygadujte: nihto ż ne syluje! Ale todi pereproṡuju: ṡċo Vy zabuly na Slovotvori?? Vzajve usih perekonuvaty, ṡċo ne treba do pevnogo ċużyzmu svij pytomyj vidpovidnyk vygaduvaty?? Nu jakṡċo ne treba — todi i ne vygadujte: sprobujte sebe ṡċodo poṡuku pytomyh vidpovidnyh do inṡyh zapozyċeń!! Blago, tut je nad ċym pracüvaty!! Vy vse pravylno opysaly stosovno jak i sposobiv slovotvoru, tak i jihnögo poṡyrennä. Ale je nüansy. Vony polägajuṫ u tomu, ṡċo u nas novynari (do reċi, znajete, skilkry rokiv meni dovelosä za ce slovo povojuvaty, ga??) — ce zdebilṡogo abo zdytynili osoby, abo j vzagali малалєткі bez żyttëvogo dosvidu, a tym paċe znań! Porivnäjte z tymy ż samym novynarämy z telekanaliv SṠA, Evropy, etc. Tomu vony (naṡi novynari) malo takymy «vysokymy materijamy» jak RIDNYJ SLOVOTVIR vzagali perejmajutsä!! A jduṫ najprostiṡym ṡlähom: tupo VSE zapozyċuvaty i vse ce smittä ṡmaläty v prostir! A zagał potim ce prosto jak papugy i povtorüje. Nu i ṡe. SLOVO MAJE TE ZNAĊENNÄ, JAKE MY NA NÖGO NAVIṠUJEMO!! Vse reṡta — ce lyṡe teoretyċni prypuṡċennä. Dija za znaċennäm «vypytuvaty» — ce i je intervew, träscä! Porivnäjte zi SPORIDNYMY do Ukraïnśkoï movamy: pro ce zgadano u perṡomu komentari bezposerednö pid slovom VYPYTUVANNÄ.
Що я роблю на словотворі, то це намагаюся переконати людей, що радикальна позиція у питанні пуризму шкідлива якщо не згубна для мови а засилля неоковирних новотворів робить її незрозумілою для мовців. Інша справа, що наше мовлення на телебаченні дійсно часом непрофесійне і малоцікаве (засилля запозичень тут навіть не головна проблема, а проблема що декого батько вивчив у КНУ за гроші і впихнув на ТБ, а тями не було й немає). А що ж до нашого питання, то я погоджуюся з паном у тому, що вжиток деяких запозичень дійсно невиправданий, але таким словом точно не є "інтерв'ю" - воно нашу мову ніяк не засмічує. Тобто, моя думка така, що український відповідник це добре, але не завжди, і тут треба дискутувати у випадку з кожним словом окремо, чим ми тут на словотворі й займаємося - пропонуємо, дискутуємо, погоджуємося або не погоджуємося
Alec Trukhan, tut — nema «ċystyh purystiv», zapevnäju Vas! Vy pomylylysä adresoju: TUT toċno ne te misce, de treba perekonuvaty kogoś NE rozvyvaty vlasnyj slovotvir!! Ne rozvoḋte, buḋ laska flud. Ċy to pak baziċnü i marnoslivja v striċci.
Чи то пак не гайте свого часу на війну з вітряками... Що ж пане Юрко, немає сумніву, що кожен лишиться на своєму, тому хай наш спір розсудить час. Але на мою думку українська мова й культура стоять зараз перед останнім високим порогом, який відділяє її від нового життя - це поріг провінціалізму та всіляких забобонів йому супутних (один із них - що всі запозичення мають бути викорінені з мови, а замісць тих слів, до яких немає гарних українських відповідників має бути вигадане якесь незрозуміле неоднозначне і часно громіздке слово і що типу це краще просто бо погане своє краще за будь-яке чуже)
Alec Trukhan, ta zrozumijte vże nareṡti odnu prostu riċ, trȧscȧ b jogo pobyla!!
NIKUDY zapozyċennȧ z UkrMovy — NE PODINUTSȦ!! Hoċemo my cȯgo ċy ni — ale ne znyknuṫ vony, taj kraj!
Odnak dlȧ togo, aby v Movu PRYHODYLY ċużyzmy — NE TREBA VZAGALI NIĊOGO MOVOZNAVCȦMY i prosto NEbajdużym movcȧm robyty!!
A oś dlȧ togo, aby PRACÜVAV POVNOCINNO Pytomo Ukraïnśkyj Slovotvir — treba grebsty, grebsty, i ṡċe raz, ċort zabyraj, grebsty!!
Nu tak dlȧ ċogo nam ṡċe j DOPOMAGATY pryhodu i vykorystannü ċużyzmiv?? Vony ce vse zroblȧṫ uspiṡno i bez nas! Ne traṫte, kume syly — jak każe narodne pryslivja...
Vy ciłkom pravi ṡċodo togo, że UkrMova stojit pered «porogom». Prote sam porig okreslyly hybno....
Zaraz porig UkrMovy — ce vzagali pytannȧ pro ïï isnuvannȧ!
Jakṡċo i dali zbereżutsȧ ti zakonomirnosti, jaki prytamanni «єбімай сранє» z ïï tolėrastijeju — to za jakyhoś 15-20 roċkiv vid UkrMovy zalyṡatsȧ hiba riżky ta niżky!
Odnak ce — pytannȧ znaċno ṡyrṡe suto na Slovotvir — ostannij je lyṡe v nȯmu ne znaċnym ċynnykom.
Razom z tym!!
Jakraz OZNAKOJU NEPROVINCIALIZMU buḋ-jakoï movy — je te, ċy vona vzagali zdatna ṡċo-nebuḋ tvoryty bilṡe, niż odne slovo «zarobitċany» raz na 25 rokiv?
Inṡoju oznakoju NEprovincializmu buḋ-jakoï movy je BAŻANNȦ INṠYH lüdej na Zemly vċyty tu movu! Zvisno, ṡċo na ce riṡennȧ maje vplyv vże kupa inṡyh ċynnykiv, a ne lyṡe sam Pytomyj Slovotvir.
Odnak storinka Slovotvoru ne może vidpovidaty, vlasne, za oti vsi reṡta ċynnykiv — a poklykana na povnu sylu bodaj odyn ċynnyk rozvyvaty!
Ne możuṫ usi zajmatysȧ odnoċasno usim — bo z cȯgo vyhodyṫ zavzyċaj Velykyj Pṡyk...
Мені однаково подобаються слова "демократія" й "народовладдя", "центр(міста)" і "середмістя", "кеш" і "готівка", "анекдот" і "смішинка", "акцент" і "наголос", тому я вживаю їх усі залежно від стилю, але деякі новотвори, як і запозичення, виглядають негарними/непотрібними/незрозумілими (наприклад: мені не подобається слово "живець" замість "енергії", чи "самознимка" замісць "селфі", але подобається "канапка" замісць "бутерброд", або "завзяття" замісць "ентузіазм". Так само кожен мовець чуючи, або прочитуючи нове слово вибирає, чи вживати його в своїй мові (ідіолекті) чи ні з різних міркувань, але головно з практичних та естетичних. А сучасна українська мова - це не якийсь там 11-томний словник, але конгломерат ідіолектів усіх мовців (тобто всі мовні одиниці і способи їх комбінування, що використовуються або використовувалися мовцями). Ось і все. Говорімо гарно і зрозуміло, формуймо свій ідіолект і тоді, якщо він буде гарним, люди підхоплюватимуть деякі слова й собі, а ми будемо слухати їх і собі щось брати на озброєння і так мовний матеріал циркулюватиме між людьми і вже тоді український нарід сам із часом вирішить, якою буде наша мова, зокрема які слова, з'явившись, приживуться, а які ні.
P.S. Але "випитування" замісць "інтерв'ю" мені здається заміною непрактичною й неестетичною, хай вже пан мені пробачить, але ж маємо ми право на власну думку чи нє трясця?
Alec Trukhan,
ja b zalübky prystav na Vaṡe tverdżennȧ, ṡċo naj sobi bude i zapozyk, i pytomo naṡ vidpovidnyk, ©ale je odne ale, nażal.
Vono polȧgaje u tomu, ṡċo peresiċni movci, a osoblyvo ṡċe posovjetċyni — usi pogolovno hori na «sindrom Proni Prokopivny», jak ja jogo nazyvaju. Tobto vony vidrazu ż prystajuṫ «на фсйо такоє хранцускає, заґранічнає» — nu bo koly vony vżyvajuṫ oti zapozyky, SUTI JAKYH DO KINCȦ J SAMI NE TȦMLȦṪ!! — jim u vlasnyh oċah zdajetsȧ, ṡċo vony vyglȧdajut mudriṡymy ta вчьонимі!!
A, skażimo, moja Mama, jaka zaraz dyvytsi tilivizor — to polyvyny textu prosto NE rozumije. Vzagali. Nu bo zakony u nas «імплементують», a ne «vprovadżujuṫ», prezydentu pogrożuṫ «імпічмєнтом», a ne «vyslovlennȧm nedoviry» ċy j naviṫ «vidklykannȧm» i tak dali — ce ja ṡe najlegṡi vzȧv pryklady...
Vidtak, u nas zaraz vidbuvajetsȧ prosto żahlyve skosoboċennȧ, koly ċużoslovy POVNISTÜ zastupajuṫ pytomi slova ta nazvy!! — tobto na usi 100500 vidsotkiv, żodnogo tobi «залежно від стилю». A studenty teperiṡni do slova ḢORYZONT naviṫ ne możuṫ trȯh Pytomo Ukraïnśkyh blyźkosloviv nazvaty... :((
V kraïnah, jaki na dili piklujutsȧ za svoï movy — je vidpovidni zakony, jaki usih derżavnyh slużbovciv PRYMUṠUJUṪ vżyvaty Pytomo-ridni vidpovidnyky nazv i terminiv. Za nedotrymannȧ — velyki pokáry griṡmy!! Ce pryzvodyṫ do togo, ṡċo usȧ dokumentacija pervynno stvorüjetsȧ PYTOMO RIDNOJU terminologijeju v tyh kraïnah — a ċerez ce jde vże «avtomatyċno» v ṡyrokyj użytok.
I do reċi, SELFI nazyvajuṫ «samċyk», BUTERBROD może buty ne lyṡe hlib z maslom — tomu v Galyċyni jogo raniṡe nazyvaly prosto jak «perekladenéć», a ENERGIJA — radṡe «snaga», «nasnaga», «syla».
— Говорімо гарно і зрозуміло, формуймо свій ідіолект — a ja ż Vam pro ṡċo????
— і вже тоді український нарід сам із часом вирішить...
Nide u sviti «narod sam» niċogo osoblyvo ne vyriṡuje — a Ukraïnśkyj, jakyj je zdebilṡogo nyni укрАінскій — tym paċe!! Movna polityka — je nevidjemnoju skladovoju kulturnoï polityky v NORMALNYH kraïnah.
i tomu tam tymy pytannȧmy, jaki my tut z Vamy obgovorüjemo — ne na Slovotvorah roblȧtsȧ, a cilymy vidpovidnymy DERŻAVNYMY instytutamy!!
Zvisno, je pevnyj vidsotok norm ta novotvoriv, jaki vse ż taky żyttȧm vidkydajutsȧ, nu nijak ne spryjmajutsȧ. Ale CE LYṠE PEVNYJ VIDSOTOK, ne bilṡe!!
— але ж маємо ми право на власну думку чи нє трясця?
tak, zvisno. bezumovno.
Ale povtorüsȧ: TUT, na Slovotvori — je svoja ċitko okreslena meta i zasady — varto jih dotrymuvatysȧ, a ne zlovżyvaty nu prosto duuuże mjakogoju moderacijeju!!
: : : : : : : : : : : : : : : : : : : : :
Можливі причини видалення доданих слів:
....
— Усталене іншомовне слово, що увійшло у загальний вжиток і зафіксоване у словниках.
— Іншомовне слово — власна назва.
— Росіянізм або суржикізм.
— Загальновживаний науковий термін чи номенклатура.
— Переклад до слова легко знайти у звичайних словниках
Ne ċytaly'ste?
http://slovotvir.org.ua/rules
Де з чим погоджуюся, де з чим ні. Що слово "імплементувати" нам не треба взагалі, згоден на 100%, бо я й сам його не розумію, а що маємо такий гарний відповідник, як "упроваджувати", то й поготів. Але ж це все ситуативно, як пан і сам бачить. Що ж до маргіналізації мови ЗМІ або мови молоді - то така проблема дійсно є, і мовна політика нашої держави дійсно могла би бути кращою, але головна причина такої маргіналізації - це взагалі низька культура нашого публічного мовлення: політики наші - це здебільшого малограмотні у питаннях історії та риторики мішки з грошима, тому й не дивно, про журналістів згадували (хоча серед них є багато молодців, які стараються добре), сучасна ж українська література - це просто якесь блюзнірство, наважуся висловити думку. Чи пан до прикладу знає, хто очолює журі конкурсу "Гранослов"? Хай пан на дозвіллі почитає збірки поезії таких людей як, скажімо, Леся Мудрак чи Вано Крюгер і подумає, яке повідомлення ці клоуни несуть у маси. Я розумію, що критика без пропонування альтернативи ніц не варта, тому працюю у кількох напрямках над цими проблемами. Зокрема, наразі працюю над своєю першою збіркою поезії, і, знаєте (хай пан не подумає, що я якесь зарозуміле самовпевнене гімно), коли отак плачеш над кожною римою, вкладаєш душу у те, що робиш, пишеш щиро а не обманюєш читача, то воно таки чогось варте, і людям та енергія передається, але читаючи сучукрліт, часом таке вражіння, що його герої - звичайнісінькі нахаби, які окупували зручне місце, але не мають літературного хисту і нагрілися тим несмаком, який охопив нашу літературну ниву від безхліб'я останніх десятиріч. Тому, люди, ідімо в політику (хоч би в регіональну), ідімо в літературу, ідімо у ЗМІ, ідімо у виші і покажімо, як це треба робити, підійдімо до справи з серцем і розумом, хай у нас немає мільйонів, але щире правдиве й голосне слово у нас є, і є в нас любов до України й до людей, тому не мовчімо, готуймося добре, читаймо гарні книжки, вчімося риториці, вчімося діалектиці, історії, праву, тоді пишімо свої статті, книги, йдімо на ті літзустрічі, на ті площі, у ті суди, і говорімо правду - отоді й культура нашого мовлення зросте, і життя наше покращає. Отака моя думка
Alec Trukhan,
ṡċyro tiṡusä, ṡċo u nas vymalüvalysä spilni toċky dotyku ta porozuminnä! Tak i treba trymaty!
Ṡċodo Vaṡogo, tak rozumiju, «kryku duṡi» pro stan krasnogo pyśmenstva — to zagalom, ja też z Vamy zgoden, prosto poezija — ce NE moja caryna: ja tut nic ne tämlü, a tomu vid krytyċnyh zauvażeń utrymujusä....
Hiba możu tut skazaty, że żyttėva dijsnisṫ je taka, ṡċo daaaleko ne zavżdy Najkraṡċi — stajuṫ Najvidomiṡymy, nażal.
I ce stosujetsä ne lyṡe literatury, ale j ṡoů-biznesu, i naviṫ rozvytku tehnlogij.
Duże ċasto zdobuvaje perevagu NE najkraṡċyj, a NAJzatätiṡyj ta Nastyrlyviṡyj! ;)
Taka dijsnisṫ.
Я так легко не здамся, ще побачимо хто найнастирливіший :) А щодо популярності - то не головне, але популярність дає змогу говорити до широкої авдиторії і бути почутим. А це все що мені треба - бути почутим. Тому, пане Юрко, будемо далі працювати кожен у своїй царині і побачимо що з того вийде. Хай нас бог наснажує на плідну працю а фортуна нехай нам сприяє!
Приємно читати, панове, ваше обговорення, слідкувати за вислідом: починалося як суперечка, а вийшло на добру розмову! (Вибачайте, що втрутився). Пане Юрку, що порадите прочитати початківцю для ґрунтовнішого "oznajomlennä z novynarśkoju praktykoju"?
Панове! Модест Левицький слово "бесіда" пояснює, як московське "пирушка". Мав бесіду з англійським послом - це, випили по чарці та побалакали.
Дознава́ння, -ня, с. 1) Узнаваніе, развѣдываніе. 2) Испытаніе, изслѣдованіе. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 411.
Те саме, що й зустріч. Interview носить саме це значення, тому найкращим відповідником має стати якийсь історизм. Слово "Стріча" є найпідхожим у цьому випадку.
Проводити опитування. Вона чудувой опитувач. Це було її перше опитування після перемоги.
інтерв’ювати – випитувати, випитати, повипитувати. Словник чужомовних слів І термінів. Павло Штепа. 1977
Ви́пит, -ту, випи́тування – расспрос, допрос, выведывание, выпытывание. / Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
r2u.org.ua: випит
Так,брати інтерв'ю — брати випити, випитувати. До того ж набагато коротше того випитувати.
До того ж, -ування — скоріше процес брання інтерв'ю.