Є дуже переконливі арґументи щодо того, що "підряд" є росіянізмом, калькою російського "подряд": слова цього не подає дорадянський Словник Грінченка, його не знає староукраїнська лексика, і лишень після загарбання України Радянським Союзом "добродії" внесли слово в українські словники, масово навчивши так говорити українці. Однак слово трапляється у Нечуй-Левицького, та чи така тяма для слова була звичною для українців 20 століття, а чи це було вимушене вживання росіянізму (поширене в ті часи явище, тоді ж вживали і "караул", "іскуство", "вірьовка") може показати лишень порівняльний аналіз того, як часто це слово траплялося в пам'ятках писемности російських та українських.
З того, що ми бачимо, спочатку слово "підряд" українська мова не знала, але "подряд" знала російська мова, і вже пізніше слово проникло в нашу мову, але не вкорінилося, мало місце лишень спорадичне вживання окремими літераторами, звичні українці цього слова не відали, інакше це би показав Словник Грінченка, — і лишень після загарбання України комуністами, в час політики "зближення братніх мов" слово внесли в українські словники, навчивши його українців. Тому можна вважати, слово "підряд" – росіянізм.
http://hrinchenko.com/takogo-slova-net.html#show_point
"Рядитися", "виря(д)жатися" це "готуватися, збиратися", тут немає тями "один за одним в певній лінії". Виряджатися можна і одній людині. "Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся" зі Словаря Грінченка.
Товк "один за одним у лінії" з'явився лишень в часи СРСР при політиці "зближенні братських мов".
Не виправдовуйте росіянізми, добродію.
nuuu, tut ne zovsim SUpracia — čy to pak ta sama spivpracia. Tut radše — pevnyj obsiag robit, viddanyj/zamovlenyj storonniomu vykonavcevi čy strukturi, za jakyj ostanni nesuť vidpovidaĺnisť ščodo vykonannia.
Приєднуюсь. Це давно встановлений термін.
можна додати субпідряд
"суб" -- це уже не українського походження.
Є дуже переконливі арґументи щодо того, що "підряд" є росіянізмом, калькою російського "подряд": слова цього не подає дорадянський Словник Грінченка, його не знає староукраїнська лексика, і лишень після загарбання України Радянським Союзом "добродії" внесли слово в українські словники, масово навчивши так говорити українці. Однак слово трапляється у Нечуй-Левицького, та чи така тяма для слова була звичною для українців 20 століття, а чи це було вимушене вживання росіянізму (поширене в ті часи явище, тоді ж вживали і "караул", "іскуство", "вірьовка") може показати лишень порівняльний аналіз того, як часто це слово траплялося в пам'ятках писемности російських та українських.
З того, що ми бачимо, спочатку слово "підряд" українська мова не знала, але "подряд" знала російська мова, і вже пізніше слово проникло в нашу мову, але не вкорінилося, мало місце лишень спорадичне вживання окремими літераторами, звичні українці цього слова не відали, інакше це би показав Словник Грінченка, — і лишень після загарбання України комуністами, в час політики "зближення братніх мов" слово внесли в українські словники, навчивши його українців. Тому можна вважати, слово "підряд" – росіянізм.
http://hrinchenko.com/takogo-slova-net.html#show_point
маємо „рядитися“, „виряджатися“…
"Рядитися", "виря(д)жатися" це "готуватися, збиратися", тут немає тями "один за одним в певній лінії". Виряджатися можна і одній людині. "Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся" зі Словаря Грінченка.
Товк "один за одним у лінії" з'явився лишень в часи СРСР при політиці "зближенні братських мов".
Не виправдовуйте росіянізми, добродію.
Росіянізм.
Подрядиться что-то делать
Є підрядне речення.