goroh.pp.ua: ир
Тут, схоже, шосте значення.
псл. *-yrь, мабуть.
Правда, але, на приклад, не всі карти також роблені з ганчірки, чи тканини, та латинською карти називали "mappa mundi" ("сукно/полотно світу"), а пізніше в багатьох мовах сполука спростилася до "map/mappe/mapa/mappa" (лат. mappa "тканина, хустина, скатертина, сукно, полотно"). І таких слівних прикладів багато в мовах, де на сухе об'єктивне око словотвір здається невідповідним і неточним у переданні тями. Я сам не бачу великої халепи з того, шо слово творене від корення "плоск-/плошч-". Карти існують здавна, і найперші з них були плоскими. Можна також дивитися на це слово, як похідне від "площа", котре нині не завжди позначає плоску ділянку землі.
https://www.etymonline.com/word/map#etymonline_v_43705
https://www.online-latin-dictionary.com/latin-english-dictionary.php?parola=mappa
Тоді вже краще "площир". Ми або будемо шукати УКРАЇНСЬКІ відповідники або "слова, колись запозичені, але сьогодні звучать українськіше".
А звідки слово площир? Тим більше, насправді, є такі слова, які настільки давно ввійшли до мови, що вже не мають уважатися запозиченими
Всі запозичені слова з мови не викинеш особливо якщо вони фонетично для мови підходять, мапа цілком прийнятний відповідник
Шановні Roman Ščerbak, Микола Ттт. Відносно Ваших двох попередніх коментарів. За такою логікою можна почекати декілька десятиліть і всі запозичені слова вже не будуть уважатися запозиченнями (комп'ютер, лайк, селфі, дедлайн), бо "давно" ввійшли до мови (ті самі "шлагбаум", "фотографія" чи "відео" або взагалі "філософія" та "географія" і так далі). Зрозуміло, що "мапа" є зручним словом, яке ймовірно до української прийшло з польської, а до тієї з латини, але здається українська здатна виробити свої відповідники як для "карти", так і для тієї ж "мапи", тому "площир" є добрими відповідниками. Звідки "площир"? Від "площа". Або "землевид" - бездоганно! Площиця - це лобкова воша, якщо що :D
Як бути з картографом?
Підійде як до земних карт, так і будь-яких карт. Наприклад, путівець Місяця, зоряного неба
Додаю як "путивниця" тільки з і.
Хоча мені "путивниця" подобається більше.
Добре.🙄🧐
Показує розміщення чогось у певних межах, не обов'язково на Землі або взагалі на поверхні. Наприклад, на мою думку, "землевид Туманності Андромеди" ― нісенітниця, оскільки ні Землі, ані будь-якої поверхні там немає
Треба думати не лише про дане слово, а й про похiднi. Наприклад, як буде картограф, картографiя тощо
Землевидник наче цілком гоже.
А глобус?
А якщо йдеться не про Землю, не про поверхню взагалі? "Тривимірний землевид Туманності Андромеди"?
Roman Roman,тоді треба вигадувати нове слово для приземлення,бо "приземлитися" має тяму "Спускатися на землю". Й "стріляти" мало тяму йно з лука та стрілами.
Карта, мапа — путівник
Таке цікаве слово запропонували на ФБ.
Тривимірний путівник, путівник зоряного неба, путівник Місяця, Марса
🙄🧐 Що скажете?
Слово рупне, але може лучче "Путівниця/Путивниця"?Бо "На путівнику" звучить гірше ніж "На путівниці/путивниці".
Що скажете?🙄🧐
Ваша путниця — краще, бо коротше
Гадаю, се не велика трудність, бо "пути́вниця" вимовляється легко та бистро.
Jurko Zełenyj написав би його ZEMLEVYD.
Як у багатьох інших слов'янських мовах.
+
+
Замітки про русинську (українську) термінологію:
Ландкарта — Землевид.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Ось етимологія слова мапа в англійській мові (нижче переклад):
"drawing upon a plane surface representing a part or whole of the earth's surface or the heavens, with the various points drawn in proportion and in corresponding positions," 1520s, a shortening of Middle English mapemounde "map of the world" (late 14c.), and in part from French mappe, shortening of Old French mapemonde. Both the fuller English and French words are from Medieval Latin mappa mundi "map of the world."
The first element is from Latin mappa "napkin, cloth" (on which maps were drawn), "tablecloth, signal-cloth, flag," said by Quintilian to be of Punic (Semitic) origin (compare Talmudic Hebrew mappa, contraction of Mishnaic menaphah "a fluttering banner, streaming cloth"). The second element is Latin mundi "of the world," from mundus "universe, world" (see mundane).
"малюнок на площинній поверхні, що передає частину або цілість поверхні землі або небес із різними точками намальованими в пропорціях й у відповідних положеннях," 1520-ті, скорочення середньоанглійського mapemounde "мана світу" (пізнє 14 століття), та частково з французького mappe, скорочення старофранцузького mapemonde. Й англійське й французьке слова є з середньовічної латинської mappa mundi "мапа світу".
Перший елемент є з латинського mappa "серветка, тканина" (на яких малюють карти), "скатертина, сигнальна тканина, стяг," сказане Квінтиліаном, начебто похотись з пунічної (семітської) мови (порівняйте талмутичне івритське mappa, конструкція з мішнаїтського івритського menaphah "стяг, що тремтить, полотно, що тече"). Другий елемент з латинського mundi "світу (чого?)", з mundus "вселена, світ" (дивіться mundane).
А слово карта походить від латинського carta - папір, шматок паперу, листок паперу.
Тобто, обидва слова походять від чогось схожого на назву матеріалу з яких роблять карту/мапу.
Це я так додав для дискусії.
А ви коли це слово додавали, то ви калькували його з інших слов'янських мов, чи це вже пізніше побачили, що слово схоже?
У яких словйянських є таке слово?
В руській (українській).
https://en.wiktionary.org/wiki/map
Тут пише, що в словенській і хорватській є таке слово. Також, цікаво, що в литовській це схоже — žemėlapis.
Карта, мапа - землевид
Глобус - землевид?
Добре. А якщо карта не Землі, а Венери, скажімо, чи Плутона, чи взагалі Туманності Андромеди, де ні землі, ні Землі немає й близько?
-, це слово є залежним від місцевості. Є карти Луни, то це також "землевид"?
Карта не обов'язково описує землю. Тож годиться лише у вузькому значенні «географічна карта».