Вимова: {lust ~ luʂt}.
ЕСУМ: луста (том ІІІ, стор. 311), ЭССЯ: *lusta (том 16, стор. 102), http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26995-lusta.html#show_point.
Мотивацією словотвору є звуження семантики "клапоть, відрізаний кусок" через розширення "малий, плоский предмет, типу листа, скибки, пелюстки й под." => "картка", також з увагою на іє. значення кореня в сім слові *leu- "відокремити, дерти (напр. кору) – пор. слово קלף {калаф} в івриті "картка (гральна)" від кореня значення "дерти, лупити", тобто також з розвитком: *клапоть" => "картка".
Насправді я не вім, як точно оформити се слово морфологічно. Тут можуть бути й інші варіанти, з іншими суфіксами, в т.ч. парадигматичними. Я поки обмежився парадигмою чол. роду, про всяк випадок відокремивши його від форми жін.р. луста з іншими значеннями (хоча слів питомих з такими же значеннями в укр. є й так доста). Тяжко є тут стати до якогось семантично конкретизуючого суфікса, бо нема таких, які би різнили просто "клапть, листок, луспу, лусту і под." від "картки" як предмета ...
... схожої форми. Я дам окремо ще деяких слів, з такою же семантичною мотивацією, від того самого кореня, а саме: *lou-s-p-, *lep-, *lap-.
Іще, дані тут мною слова (в т.ч. лусп, лепть чи інші, які дам) є мінено не йно про тяму "гральна картка", а "картка" загалом, оскільки мотивовано їх за ознаками зовнішньої схожості предметів у вигляді клаптя, листа й под.
Не краще, бо для слова "шматок" є цілий ворох инших слів, та й саме слово "шмат" може бути пояснено як питоме. А для слова "карта" є відповідник дібрати значно тяжче.
Вимова: {lusp ~ luʂp}.
ЕСУМ: луспа (том ІІІ, стор. 311), ЭССЯ: *luspa (том 16, стор. 100). Подробиці див. тут під: луст~лушт; як і там, і тут можливі інші рішення щодо морфологічного оформлення (з тими же застереженнями, що й під: луст~лушт; в т.ч.: важливо з суфіксами не "переборщити", оскільки слово має могти конкурувати з самим словом "картка").
Вимова: leputy {ˈlɛpʌ̝tʲ ~ ˈlɛpʌ̝c}, у непрямих відмінках: lept- {ˈlɛptʲ- ~ ˈlɛpc-, ˈlɛpt-}; також lepty у називн. відм-ку як морфологічно вирівнене первісне leputy за непрямими відмінками lept- з вимовою: {lɛptʲ ~ lɛɸtʲ ~ lɛxtʲ ~ lɛpc ~ lɛɸc ~ lɛxc}, у непрямих відмінках те саме, що в формі leputy; жіночого роду відповідник: lepta {ˈlɛptɑ ~ ˈlɛɸtɑ ~ ˈlɛxtɑ}, множина родового: leput {ˈlɛpʌ̝t / lɛˈpʌ̝t}, або lept {lɛpt ~ lɛɸt ~ lɛxt}.
ЭССЯ: *lepenъ/lepen'ь/lepeno (том 14, стор. 60), *lepestъ/lepestь (там же, стор. 62), *lepetъ/lepeta (там же, стор. 65), й іншими там же на *lep-, а також на *lap-. Ще див. мій коментар тут під: луст~лушт.
Оформлення даних форм є взоровано на словах: клапть~клапоть, кіпть~копоть, лімть~ломоть, кігть~коготь, нігть~ноготь і пр., з намаганням передати відтінок "частини, малого предмета". Даю два парадигматичні варіанти: в чол.р. та ж.р.
банківська картка
(скорочено до
іменникового значення з-ліпити - й - відліплювати)
Цілком тягне на картку (банківську)
/
lêpoty
,
lêpt-
,
lêpty
,
lêpta
r2u.org.ua: Игральн* карты
мапа
Карти звалися ЛИСТИ кілька сотень років тому
+
r2u.org.ua: Игральн* карты
Листи (у множині) — Гральні карти.
—
Лист — лист дерева
Лист — написаний лист
Лист — аркуш
Лист — карта
Навішо це вихолощення/збіднення мови?