Втім, у другій половині ХІХ століття привітати поштівкою вважалося великим знаком уваги і пошанування (Радіо Свобода)
Сама рання за часом із знайдених в архіві — поштівка, видана Пресовим Бюро ЗП УГВР 1947 р (Історична правда, Паляниця)
І за цей час її колекція досягла 370 поштівок і стала найбільшою в Україні (Новини Хмельницького «Є», ГРАК)
Переказав 100 карбованців телеграфом і послав поштівку, в якій давав згоду на навчання з тим, що він платитиме півроку (Василь Іванис, ГРАК).
лат. за походженням 
пошта (поштарня) + -івка (як просто кінець слова чи від (лист)івка), мабуть з пол.
серб. дописница, босн. dopisnica, нід. ansichtkaart (з нім. Ansichtskarte "картка з видом"), словен., сербхрв. razglednica, ч. korespondenční lístek, пол. widokówka
цікаво чи це правда https://zn.ua/ukr/HISTORY/slovo-poshtivka-vigadav-genrik-senkevich-280732_.html (і кілька ідей там є)
Онов. польська вікі підтверджує
Одразу скажу що просто "листівка" мабуть мало, бо є ще й вітальні, не кажучи про агітаційні-рекламні, тому хіба з уточненням
З другого боку може саме це найближче до просто листа. А втім він теж багатозначний
Бувають ще вітальні й рекламні. Може погоджуся з тим що це все листівки, але в цієї яке уточнення?
Зараз ще й відповідник пошті теж з коренем "лист", тому цікаво