І. Нечуй-Левицький зауважував, що це місцеве галицьке слово. У більшій частині України кажуть: зовсім, (геть) (чисто).
тоді вже цілковито
'цілком' кажуть і на Сході, хай Нечуй-Левицький не ..здить
Нечуй-Левицький, на відміну від декого, мову не с телевізора знав, а од "рідної хати". І він писав про ті часи, коли українська мова була живою, на вустах у людей. А тим, хто живої мови ніколи не чув і не може обійтися без матюків, ліпше мовчки вчитися мови в таких класиків як Нечуй-Левицький
І. Нечуй-Левицький був неоднозначною постаттю. Чого тільки вартують його слова: «Писати треба так, як люди говорять!». Тому не терпів літеру «ї», писав не «їх», а «йих». У заповітах вимагав, щоб так його друкували «на віки вічні». Правописні нововведення вважав «галицькою змовою». Нагадував інквізитора, готового спалити й власні книжки, якщо там буде єресь: «Хай краще згорять, ніж з отаким правописом!». Чому ж тоді цей діяч не писав «як люди говорять» «йа», «йу», «йе», «шч» замість «я», «ю», «є», «щ», а лише заперечував щодо «ї»?! Насправді ви можете пересвідчитися, що класики українського письменства із Наддніпрянщини вживали «цілком» і «цілковито».
А що, хіба писати треба не так, як говорять люди, а якоюсь вигаданою мовою? Навіщо? А про наддніпрянців, що пхають до мови чудернацькі для більшості українців слова, Левицький та інші письменники теж писали. Тепер нова пошесть із "аби" (у знач. "щоб"), "наразі", "попри"...
Саме це слово було репересоване та замінене на "абсолютний". Джерело тут: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/A-G.html
Підтримую, бо тоді абсолютний (протилежне до відносний) — цілковитий, а не такі мовні покручі, як «зовсімний», «гетьний», «цілкомний» або «чистий».
Boje, de vy takykh pokruchiv nabraly?!
Це спроба утворення прикметників від коренів тих слів, які запропонували нижче.
То чим Вам не до вподоби слово "чистий"? Може, замість мудрувати краще прислухатись до знавців українського слова?