То чим Вам не до вподоби слово "чистий"? Може, замість мудрувать лучче прислухаться до знавців українського слова, почитать твори класиків українського письменства?
Нечуй-Левицький, на відміну від декого, мову не с телевізора знав, а од "рідної хати". І він писав про ті часи, коли українська мова була живою, на вустах у людей. А тим, хто живої мови ніколи не чув і не може обійтися без матюків, ліпше мовчки вчитися мови в таких класиків як Нечуй-Левицький
І. Нечуй-Левицький був неоднозначною постаттю. Чого тільки вартують його слова: «Писати треба так, як люди говорять!». Тому не терпів літеру «ї», писав не «їх», а «йих». У заповітах вимагав, щоб так його друкували «на віки вічні». Правописні нововведення вважав «галицькою змовою». Нагадував інквізитора, готового спалити й власні книжки, якщо там буде єресь: «Хай краще згорять, ніж з отаким правописом!». Чому ж тоді цей діяч не писав «як люди говорять» «йа», «йу», «йе», «шч» замість «я», «ю», «є», «щ», а лише заперечував щодо «ї»?! Насправді ви можете пересвідчитися, що класики українського письменства із Наддніпрянщини вживали «цілком» і «цілковито».
А що, хіба писати треба не так, як говорять люди, а якоюсь вигаданою мовою? Навіщо? А про наддніпрянців, що пхають до мови чудернацькі для більшості українців слова, Левицький та інші письменники теж писали. Тепер нова пошесть із "аби" (у знач. "щоб"), "наразі", "попри"...
Вийде нісенітниця. "Зазір" - це йменник, а не сполука йменника з прикметником. У значінні "зовсім" уживається тільки в родовому чи орудному одмінку й тільки разом із словом "нема": r2u.org.ua: зазір, подібно до московських "и близко нет", "и следа нет".
Тому я й пропонував писати окремо, як прислівниковий зворот: za + знахідний відмінок zwr. Або, як варіант: za + орудний відмінок zorom, від слова zwr. Кінець кінцем, дана в ЕСУМ форма <зазором> у прислівниковім значенні, безперечно походить від звороту прийменника з іменником у непрямім відмінку.
Українське слово: Дощадку - зовсім, цілком. Дослівне значення: "до (останнього) нащадка". Цей вираз походить від старого укр. щадок - потомок (Словник. Желех.), ст. сл. съ чада (с чяда) - з дитини; звідси укр. нащадок.
(Етимологічно-семантичний словник української мови. Том I (А-Д). Іван Огієнко. - Вінніпег, Канада, - 1979. - Стор. 356).
Мало чого немає у вашому допотомному словнику! Мова розивається, змінюється, це властиво кожній мові! На місці стоїть хіба ледарство! Чи ви хочете либо нь(іт) всі нові слова познищувати бо в прадавні часи їх не було (а значить - русизми, геть все русизми)?!
Turok NeKozak і Sava Latsanich, не плутайте природну еволюцію мови з ґвалтуванням для штучного зближення "братніх" мов:
1) "Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються чи не всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році.": http://sum.in.ua/ 2) Одинадцятитомний «Словник української мови» (СУМ-11) — перший в історії великий тлумачний словник української мови. Укладений колективом працівників Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом академіка Івана Білодіда: uk.wikipedia.org: Словник української мови в 11 томах 3) "У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови»: uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович
Архаїчна форма в двох варіантах давнього *kry-y- (*крьи); у д.-рус. пам'ятках також у формі <крь>, що відповідало би нині написанню: <кри>; прислівник та прийменник у значенні "зовні, з краю, край чого". ЕСУМ хибно наводить ті форми в одній статті на <край>, не приділивши їм належного окремого етимологічного розбору, гадаючи хибно, що то суть лише фонетичні варіанти слова <край>.
r2u.org.ua: *ісінько Білі́сінько — Совершенно бело.
Тихі́сінько — Очень тихо.
Близі́сінько — Совершенно близко.
Гарні́сінько — Очень хорошо, очень красиво.
Давні́сінько — Очень давно.
Доразі́сінько — Вдруг.
Любі́сінько — Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Однакові́сінько — Совершенно одинаково.
Нікогі́сінько — Решительно никто.
Прості́сінько — Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько.
Сміливі́сінько — Совершенно смело.
Точні́сінько — Точь въ точь.
Самі́сінько — Именно, как раз.
Тепері́сінько — Как раз теперь, именно теперь.
Нестеменні́сінько — Точнехонько.
Істні́сінько — Точнехонько.
Усі́сінько — Решительно все.
Абсолютно — повністю, цілком.
Я абсолютно не знаю, що повинен робити.
лат. absolūtus − вільний, необмежений
Перекладаємо слово абсолютно
Підтримую, бо тоді абсолютний (протилежне до відносний) — цілковитий, а не такі мовні покручі, як «зовсімний», «гетьний», «цілкомний» або «чистий».
Boje, de vy takykh pokruchiv nabraly?!
Це спроба утворення прикметників від коренів тих слів, які запропонували нижче.
То чим Вам не до вподоби слово "чистий"? Може, замість мудрувать лучче прислухаться до знавців українського слова, почитать твори класиків українського письменства?
І. Нечуй-Левицький зауважував, що це місцеве галицьке слово. У більшій частині України кажуть: зовсім, (геть) (чисто).
тоді вже цілковито
'цілком' кажуть і на Сході, хай Нечуй-Левицький не ..здить
Нечуй-Левицький, на відміну від декого, мову не с телевізора знав, а од "рідної хати". І він писав про ті часи, коли українська мова була живою, на вустах у людей. А тим, хто живої мови ніколи не чув і не може обійтися без матюків, ліпше мовчки вчитися мови в таких класиків як Нечуй-Левицький
І. Нечуй-Левицький був неоднозначною постаттю. Чого тільки вартують його слова: «Писати треба так, як люди говорять!». Тому не терпів літеру «ї», писав не «їх», а «йих». У заповітах вимагав, щоб так його друкували «на віки вічні». Правописні нововведення вважав «галицькою змовою». Нагадував інквізитора, готового спалити й власні книжки, якщо там буде єресь: «Хай краще згорять, ніж з отаким правописом!». Чому ж тоді цей діяч не писав «як люди говорять» «йа», «йу», «йе», «шч» замість «я», «ю», «є», «щ», а лише заперечував щодо «ї»?! Насправді ви можете пересвідчитися, що класики українського письменства із Наддніпрянщини вживали «цілком» і «цілковито».
А що, хіба писати треба не так, як говорять люди, а якоюсь вигаданою мовою? Навіщо? А про наддніпрянців, що пхають до мови чудернацькі для більшості українців слова, Левицький та інші письменники теж писали. Тепер нова пошесть із "аби" (у знач. "щоб"), "наразі", "попри"...
А що Ви маєте проти українських "аби", "попри"?!
Чей те, що їх нема в вятській - тому й неруські. :D
А назвався "Русин".
Це не міняє польсько-галицького роду цього слова.
Надто нагадує російське "целіком", цілком може виявитись росіянізмом.
А слвц. celkom, ч. celkem, ляд. calkiem нагадують вят. целиком, чи ни?
Помилка. Таки українське.
r2u.org.ua: цілком
Гоже !
абсолютний?
Повний, чистий.
Ви хочете все слово в слово перекладати?
Чого дивуватись, уся вкраїнська література пронизана словом "геть" в саме такому значенні!
А ще геть-геть, геть-то, гетьте (у множині).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9092-ghet.html#show_point
https://goroh.pp.ua/Етимологія/геть
Підтримую !
r2u.org.ua: ?щерть
https://goroh.pp.ua/Етимологія/вщерть
+++ У цього слова у та в чергуються. Тому його годиться подавать як "ущерть / вщерть".
Саме так!
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/A-G.html
Саме це слово було репересоване та замінене на "абсолютний". Джерело тут: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/A-G.html
Я бим, усе ж, писав за зір, окремо.
Звідки взяли? У словниках не бачу такого значіння.
ЕСУМ ІІ, 279 (зріти): за́зором "цілком, повністю, абсолютно".
Вийде нісенітниця. "Зазір" - це йменник, а не сполука йменника з прикметником. У значінні "зовсім" уживається тільки в родовому чи орудному одмінку й тільки разом із словом "нема": r2u.org.ua: зазір, подібно до московських "и близко нет", "и следа нет".
Тому я й пропонував писати окремо, як прислівниковий зворот: za + знахідний відмінок zwr. Або, як варіант: za + орудний відмінок zorom, від слова zwr. Кінець кінцем, дана в ЕСУМ форма <зазором> у прислівниковім значенні, безперечно походить від звороту прийменника з іменником у непрямім відмінку.
Чинне слово в українській мові саме в такому значенні:
На́чисто – Совершенно, вполне.
r2u.org.ua: начисто
https://www.facebook.com/groups/alter.movoznavstvo/permalink/1617783085034502/
+++
+++
Українське слово: Дощадку - зовсім, цілком. Дослівне значення: "до (останнього) нащадка". Цей вираз походить від старого укр. щадок - потомок (Словник. Желех.), ст. сл. съ чада (с чяда) - з дитини; звідси укр. нащадок.
(Етимологічно-семантичний словник української мови. Том I (А-Д). Іван Огієнко. - Вінніпег, Канада, - 1979. - Стор. 356).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57512-suto.html#show_point
Це російське слово під личиною українського.
Його навіть у Словнику Грінченка немає!
Мало чого немає у вашому допотомному словнику! Мова розивається, змінюється, це властиво кожній мові! На місці стоїть хіба ледарство! Чи ви хочете либо нь(іт) всі нові слова познищувати бо в прадавні часи їх не було (а значить - русизми, геть все русизми)?!
Повністю поділяю Вашу думку Turok NeKozak!!!
Turok NeKozak і Sava Latsanich, не плутайте природну еволюцію мови з ґвалтуванням для штучного зближення "братніх" мов:
1) "Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються чи не всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році.": http://sum.in.ua/
2) Одинадцятитомний «Словник української мови» (СУМ-11) — перший в історії великий тлумачний словник української мови. Укладений колективом працівників Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом академіка Івана Білодіда: uk.wikipedia.org: Словник української мови в 11 томах
3) "У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови»: uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович
r2u.org.ua: по вінця
+++
r2u.org.ua: сповна
+++
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63392-khtem.html#show_point
+++
Хоч слово від грецького кореня, а все ж його лишив, бо давнє. Бо й слово хурделиця, хуртовина теж від грецького слова, але ж не будем його одкидати?
Нащо там грецьке, коли є досить свого?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60716-ukraj.html#show_point
+++
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31860-nachysto.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13830-dochysta.html#show_point
+++
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29995-nagholo.html#show_point
+++
r2u.org.ua: до ощадку
+++
Вимова: {krəj}, {krɪj}.
Архаїчна форма в двох варіантах давнього *kry-y- (*крьи); у д.-рус. пам'ятках також у формі <крь>, що відповідало би нині написанню: <кри>; прислівник та прийменник у значенні "зовні, з краю, край чого". ЕСУМ хибно наводить ті форми в одній статті на <край>, не приділивши їм належного окремого етимологічного розбору, гадаючи хибно, що то суть лише фонетичні варіанти слова <край>.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: пълница "полная, неограниченная власть" (пор. "абсолютизм"); пълныи "полный", "наполненный", "исполненный", "наделенный", "богатый", "обильный", "точный", "подробный", "целый", "безусловный", пълность "полнота, полность";
Желехівський ІІ, 669: по́вний, по́вно "vollständig, völlig, complet, gesamt, ganz, überaus voll"; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/40912-povno.html#show_point.
+
Зустрів в книзі «Мея Арея» Івана Білика, хоча слово часто зустрічається в болгарській мові.
Іакъи жѣхливъи покърчь българско-нє-вѣсти-іакъи.
r2u.org.ua: полностью
Це слово - синонім "одразу", а значіння "зовсім" у його галицьке: https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-43345.htm , r2u.org.ua: дораз .
r2u.org.ua: полностью
Галицьке значіння.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48456-prytmom.html#show_point
https://goroh.pp.ua/Етимологія/притьмом
+++
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47672-prykro.html#show_point
7 Значіння.
+++
Коли про лихе.
r2u.org.ua: звестися ні нащо
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13872-do-shnyru.html#show_point
https://goroh.pp.ua/Етимологія/шнир
+++
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13340-doostanku.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12556-do-i.html#show_point
+++
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12556-do-i.html#show_point
Замінив польську решту на вкраїнський лишок.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61600-usucil.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61854-ucilok.html#show_point
r2u.org.ua: до останку
r2u.org.ua: геть-чисто
Що суттєвого тут дає <на->?
"Наскільки ти певен?" "Націло."
Хотів поділитися, бо я особисто так кажу.
"Наскільки" - це змавповане московське "насколько".
Хіба в нас немає "наскільки"? Що ж тоді?
Є слова "як" та "який". Слова "наскільки" нема в класиків. А як так - знайте, що то "подарунок" сталінських мовознавців, що зближали "братні мови".
Іносе.
Сумно :(
r2u.org.ua: конче
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19664-zghola.html#show_point
Мабуть полонізм https://goroh.pp.ua/Етимологія/згола
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/16475-zadosyt.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12556-do-i.html#show_point
Замінив німецький ґрунт на східновкраїнське персть.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9633-ghobelky.html#show_point
r2u.org.ua: *ісінько
Білі́сінько — Совершенно бело.
Тихі́сінько — Очень тихо.
Близі́сінько — Совершенно близко.
Гарні́сінько — Очень хорошо, очень красиво.
Давні́сінько — Очень давно.
Доразі́сінько — Вдруг.
Любі́сінько — Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Однакові́сінько — Совершенно одинаково.
Нікогі́сінько — Решительно никто.
Прості́сінько — Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько.
Сміливі́сінько — Совершенно смело.
Точні́сінько — Точь въ точь.
Самі́сінько — Именно, как раз.
Тепері́сінько — Как раз теперь, именно теперь.
Нестеменні́сінько — Точнехонько.
Істні́сінько — Точнехонько.
Усі́сінько — Решительно все.
r2u.org.ua: у*пень
r2u.org.ua: у пень
r2u.org.ua: до щаду
r2u.org.ua: цури
r2u.org.ua: устіль
r2u.org.ua: в щіль
Якщо саме в тому контексті, то ще гарно – НІЦ не знаю що робити
Oleksa Rusyn, дякую що звернули увагу на те, що деякі слова я був двічі дав. Хиба.