І. Нечуй-Левицький зауважував, що це місцеве галицьке слово. У більшій частині України кажуть: зовсім, (геть) (чисто).
Нечуй-Левицький, на відміну від декого, мову не с телевізора знав, а од "рідної хати". І він писав про ті часи, коли українська мова була живою, на вустах у людей. А тим, хто живої мови ніколи не чув і не може обійтися без матюків, ліпше мовчки вчитися мови в таких класиків як Нечуй-Левицький
І. Нечуй-Левицький був неоднозначною постаттю. Чого тільки вартують його слова: «Писати треба так, як люди говорять!». Тому не терпів літеру «ї», писав не «їх», а «йих». У заповітах вимагав, щоб так його друкували «на віки вічні». Правописні нововведення вважав «галицькою змовою». Нагадував інквізитора, готового спалити й власні книжки, якщо там буде єресь: «Хай краще згорять, ніж з отаким правописом!». Чому ж тоді цей діяч не писав «як люди говорять» «йа», «йу», «йе», «шч» замість «я», «ю», «є», «щ», а лише заперечував щодо «ї»?! Насправді ви можете пересвідчитися, що класики українського письменства із Наддніпрянщини вживали «цілком» і «цілковито».
А що, хіба писати треба не так, як говорять люди, а якоюсь вигаданою мовою? Навіщо? А про наддніпрянців, що пхають до мови чудернацькі для більшості українців слова, Левицький та інші письменники теж писали. Тепер нова пошесть із "аби" (у знач. "щоб"), "наразі", "попри"...
А що Ви маєте проти українських "аби", "попри"?!
Чей те, що їх нема в вятській - тому й неруські. :D
А назвався "Русин".
А слвц. celkom, ч. celkem, ляд. calkiem нагадують вят. целиком, чи ни?
Помилка. Таки українське.
r2u.org.ua: цілком
Гоже !
Ви хочете все слово в слово перекладати?
Абсолютна монархія — геть монархія? 😉🤦♂️
Навчіться спочатку одрізнять прикметники од прислівників.
Та відрізняю.
Мені просто цікаво, як ви збираєтесь перекладати: абсолют, абсолютний?
А як одрізняєте, навіщо стіните дурника? Як хочете дізнаться, чим замінить "абсолют" і "абсолютний", можете створить такі статті.
Чого дивуватись, уся вкраїнська література пронизана словом "геть" в саме такому значенні!
А ще геть-геть, геть-то, гетьте (у множині).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9092-ghet.html#show_point
goroh.pp.ua: геть
Чинне слово в українській мові саме в такому значенні:
На́чисто – Совершенно, вполне.
r2u.org.ua: начисто
Саме це слово було репересоване та замінене на "абсолютний". Джерело тут: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/A-G.html
Звідки взяли? У словниках не бачу такого значіння.
ЕСУМ ІІ, 279 (зріти): за́зором "цілком, повністю, абсолютно".
Вийде нісенітниця. "Зазір" - це йменник, а не сполука йменника з прикметником. У значінні "зовсім" уживається тільки в родовому чи орудному одмінку й тільки разом із словом "нема": r2u.org.ua: зазір, подібно до московських "и близко нет", "и следа нет".
Тому я й пропонував писати окремо, як прислівниковий зворот: za + знахідний відмінок zwr. Або, як варіант: za + орудний відмінок zorom, від слова zwr. Кінець кінцем, дана в ЕСУМ форма <зазором> у прислівниковім значенні, безперечно походить від звороту прийменника з іменником у непрямім відмінку.
Українське слово: Дощадку - зовсім, цілком. Дослівне значення: "до (останнього) нащадка". Цей вираз походить від старого укр. щадок - потомок (Словник. Желех.), ст. сл. съ чада (с чяда) - з дитини; звідси укр. нащадок.
(Етимологічно-семантичний словник української мови. Том I (А-Д). Іван Огієнко. - Вінніпег, Канада, - 1979. - Стор. 356).
Вимова: {krəj}, {krɪj}.
Архаїчна форма в двох варіантах давнього *kry-y- (*крьи); у д.-рус. пам'ятках також у формі <крь>, що відповідало би нині написанню: <кри>; прислівник та прийменник у значенні "зовні, з краю, край чого". ЕСУМ хибно наводить ті форми в одній статті на <край>, не приділивши їм належного окремого етимологічного розбору, гадаючи хибно, що то суть лише фонетичні варіанти слова <край>.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: пълница "полная, неограниченная власть" (пор. "абсолютизм"); пълныи "полный", "наполненный", "исполненный", "наделенный", "богатый", "обильный", "точный", "подробный", "целый", "безусловный", пълность "полнота, полность";
Желехівський ІІ, 669: по́вний, по́вно "vollständig, völlig, complet, gesamt, ganz, überaus voll"; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/40912-povno.html#show_point.
Мало чого немає у вашому допотомному словнику! Мова розивається, змінюється, це властиво кожній мові! На місці стоїть хіба ледарство! Чи ви хочете либо нь(іт) всі нові слова познищувати бо в прадавні часи їх не було (а значить - русизми, геть все русизми)?!
Повністю поділяю Вашу думку Turok NeKozak!!!
Turok NeKozak і Sava Latsanich, не плутайте природну еволюцію мови з ґвалтуванням для штучного зближення "братніх" мов:
1) "Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються чи не всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році.": 
http://sum.in.ua/
2) Одинадцятитомний «Словник української мови» (СУМ-11) — перший в історії великий тлумачний словник української мови. Укладений колективом працівників Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом академіка Івана Білодіда: 
uk.wikipedia.org: Словник української мови в 11 томах
3) "У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови»: uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович
r2u.org.ua: *ісінько
Білі́сінько — Совершенно бело.
Тихі́сінько — Очень тихо.
Близі́сінько — Совершенно близко.
Гарні́сінько — Очень хорошо, очень красиво.
Давні́сінько — Очень давно.
Доразі́сінько — Вдруг.
Любі́сінько — Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Однакові́сінько — Совершенно одинаково.
Нікогі́сінько — Решительно никто.
Прості́сінько — Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько.
Сміливі́сінько — Совершенно смело.
Точні́сінько — Точь въ точь.
Самі́сінько — Именно, как раз.
Тепері́сінько — Как раз теперь, именно теперь.
Нестеменні́сінько — Точнехонько.
Істні́сінько — Точнехонько.
Усі́сінько — Решительно все.
Абсолютно точно, правильно на всі сто.
«Я не знаю ДОСТОВІРНО, що повинен робити»
Зустрів в книзі «Мея Арея» Івана Білика, хоча слово часто зустрічається в болгарській мові.
Це слово - синонім "одразу", а значіння "зовсім" у його галицьке: https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-43345.htm , r2u.org.ua: дораз .
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12556-do-i.html#show_point
Замінив польську решту на вкраїнський лишок.
"Наскільки ти певен?" "Націло."
Хотів поділитися, бо я особисто так кажу.
"Наскільки" - це змавповане московське "насколько".
Хіба в нас немає "наскільки"? Що ж тоді?
Є слова "як" та "який". Слова "наскільки" нема в класиків. А як так - знайте, що то "подарунок" сталінських мовознавців, що зближали "братні мови".
Іносе.
Сумно :(
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12556-do-i.html#show_point
Замінив німецький ґрунт на східновкраїнське персть.
Підтримую, бо тоді абсолютний (протилежне до відносний) — цілковитий, а не такі мовні покручі, як «зовсімний», «гетьний», «цілкомний» або «чистий».
Boje, de vy takykh pokruchiv nabraly?!
А що не так з цим словом?
r2u.org.ua: Цілковито
Це спроба утворення прикметників від коренів тих слів, які запропонували нижче.
То чим Вам не до вподоби слово "чистий"? Може, замість мудрувать лучче прислухаться до знавців українського слова, почитать твори класиків українського письменства?
Не до вподоби збіднення мови.
Чистий/-а/-е/-і: розум, рука, серце, думи, мрії
Цілковитий/абсолютний/...: згода, монархія, влада тощо.
Тобто чиста влада і цілковита влада — різні речі
Мову збідняють ті, що з якогось дива одкидають засвідчений у творах мовний ужиток минулих поколіннів та теперішнього покоління. Це такі явні речі, що про них годі й сперечаться. Це однаково, що сперечаться про те, чи мокра вода.
Наша мова — жива, вона постійно розвивається, це не мертва латина.
Одразу видно, що ви не знаєте, про що кажете. Руська мова останні 130 років розвивається не природно, а в напрямках, що їх задали сталінські мовознавці та галичани, а разом із ними змосковщена інтелігенція колишньої підмосковської України. Вона ж звичайно нічого про це не знає, тож має москвогалицьку сучукрлітмову за святу корову, а все инше – за суржик.