twèrdya
ЕСУМ (V, 531): твéрджа/твéржа "тверда поверхня чогось; фортеця; твердиня".
Вимова: {ˈtβ̞ærd͡ʒɐ}.
++, сам не розумію) нагадує валійську:
Dyfriwch efo gwaed gorthrymwyr
Богдан Грищенко,
а що з того буде? Чому 2019? Що є в тій правописи такого?
Вадим Климентійович Онешко,
може нагадувати тим, що в обу мову є: <f> за дзвінкий приголосний, <y> за фонему /ə/ (в давньоруській кирилиці: <ь>), <w> за голосну фонему.
Проте, <f> за /β̞/ для письма латинкою руської мови я волив не в слід кимерській мові, а дати <f> під инший звук, а би не шло їм писати звук [f] - чуджий у руській мові. Крім того, <f> йде від давньогрецького <ϝ> ("digamma") - первісно значивши звук {w}.
<W, w> за голосний /ʏ/ я взяв за подібність до <Ѡ, ѡ> друс. кирилиці - "омеги", взятої в свою чергу з грецького письма.
Чому не взяли за "в" букву "v"? Дивний Ви.
+
Бо є у Словарі Грінченка.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58137-tverdzha.html#show_point
Уважніше читайте Грінченка, там ніде не сказано, що тверджа - це фортеця
Tacui ouge "nide". To Ui pilnéixe citaite.
У книзі "Письмовник, содержащий в себе науку российского языка" (там чимало перейнятих українських слів) "фортеція" перекладається як "твержа".
Тому +
<додайте опоручну одміну "твержа".>
И з котрого є пак твару користати на письмї? Мною бї дано латиницею ‹tuerdya›, даючи читати й [ˈtwærd͡ʒa] й [ˈtwærʒa]. На кирилицю переписа Луком.
Є таке значіння в Словнику Грінченка.
r2u.org.ua: Кріпость
<Українською наче ж має бути "кріпість".>
U nenagòlosyené scladé ladyene *o mogeity bouti, na pricladé seoho slova: [ˈ-pysʲtʲ, ˈ-pʉsʲtʲ, ˈ-pʊsʲtʲ, ˈ-pʏsʲtʲ, ˈ-pʊ̯͡ɵsʲtʲ, ˈ-pʊ̯͡ɞsʲtʲ, ˈ-pʊ̯͡ɶsʲtʲ, ˈ-pʊ̯͡ösʲtʲ, ˈ-pʊ̯͡osʲtʲ, ˈ-pɥ͡isʲtʲ, ˈ-pʷösʲtʲ, ˈ-pʷosʲtʲ, ˈ-pʷɵsʲtʲ, ˈ-pʷɶsʲtʲ].
др. городъ «огорожа, паркан, фортеця; місто; мур»
goroh.pp.ua: город#4584
https://en.wiktionary.org/wiki/город#Etymology_2
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/gordъ
+
r2u.org.ua: твердиня
А у Грінченка "твердиня" - то инше, зате є кріпость 😁
r2u.org.ua: Крепость
+++
Хоч і СУМ лають, іноді безпідставно, інколи справедливо, але, що дивно, навіть тут подають "Фортеця - твердиня" без позначок розм., рідко, діал. тощо
ТВЕРДИ́НЯ, і, жін.
1. перев. уроч. Те саме, що фортеця. Над самим лиманом стояла давня Генуезька твердиня з високими, довгими, темними стінами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 219); Брязне клинок об залізо кайданів, Піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка, I, 1951, 126); Вставлені в два ряди гармати захищали міцну твердиню (Яків Качура, II, 1958, 455); * Образно. Наступ на таємниці плазми розгорнувся широким фронтом. Але ця хистка, майже безтлінна матерія виявилася неприступною твердинею (Наука і життя, 8, 1962, 13).
2. чого або з означ., перен. Надійна опора, заслона, захист. Мій брате могутній, Львове, Твердинею правди стій! (Любов Забашта, Вибр., 1958, 92).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 48.