У бастіонній системі укріплень теналі — земляні або кам'яно-земляні укріплення, розташовані перед куртинами і стіни яких (фаси) зазвичай продовжували лінії, утворені фасами сусідніх бастіонів. З боку ворога теналь могла додатково прикриватися равеліном, в цьому випадку по центру теналі споруджувалася потерна для доступу до останнього. Якщо ж куртина, що захищалася теналлю, мала ворота, то в теналі робився розрив, через який проходила в'їзна дорога.

фр. tenaille "кліщі" < лат. tenaculum "пінцет" < teneō "фіксувати" < праіт. *tenēō < праіндоєвр. *ten- («тягнути, малювати») може бути спорід. з дав.-гр. τείνω (teínō), перс. تنیدن (tanidan, «ткати»), санскр. तनोति (tanóti) і ст.-англ. þennan.