Першим задокументованим прикладом атентату стало вбивство Гедалії, вавилонського намісника Юдеї, скоєне в 586 до нашої ери і описане пророком Єремією.

фр. attentat, нім. Attentat. «напад; посягання (незаконний акт насильства щодо іншого)» < лат. attentātum, attemptātum «замах; замах на злочин» < attentō, attemptō «прагнути, намагатися, просити, нападати, прагнути спаплюжити або забруднити» < (ad- «до-, при-» +) tentō «торкатися, куштувати, спокушати» < tendō «тягти; прагнути, старатися; йти, продовжувати, розширювати; докладати зусиль в боротьбі; ставити намети, отаборитися; говорити до когось» < праіт. *tendō < піє. *ténd-e-ti < *tend- < *ten- «тягти».