Ваша апеляція до "вживаності" є маніпулятивна. Про яку "вживаність" може бути мова, крли більшість українців української не вість? А паче Наддніпрянщини...
Скажу один раз - може, зрозумієте. Бо я далі буду нехтувать усі Ваші недоречні слова. "Нормальне вживане слово" - тут має буть джерело, що засвідчує Вашу думку. "Московські" - про що це? Як це причетне до розгляданого слова? "Комусь московські рідніші" - це взагалі не до речі, бо це не про слово, не про мову, а про людину. Таких висловів тут не має буть узагалі та ніколи.
«Не знане в живій розмовній мові більшої частини України.» — тут має буть джерело, що засвідчує Вашу думку.
P.S. Принаймні дві третини всіх запропонованих Вами слів не знані в живій розмовній мові більшої частини України. Навіть не так. Вони не знані геть ніде (не лише в якихось частинах України) і в жодному контексті, а не лише в живій розмовній мові.
Цікаво, що джерело запитує особа, що взагалі ніколи не навела тут бодай одного джерела. Якби ви були дивились у моїх дописах як годиться, то були б знайшли згадку про його й не питали даремно. Решта вашого допису, як завжди, нікчемна, та не заслуговує одповіді.
Де джерела от оцього "Не знане в живій розмовній мові більшої частини України" та оцього "Ваші слова з погляду мовознавства порожні" добродію?
Чи тут все що панславістам дозволено іншим зась і лише з посиланями на джерела і будь ласка лише на ті, які подобаються панславістам?
Хіба не в московських інтересах підточувати одне за одним українські слова? Хіба не вирячить москвич очі на цеглу та цибулю і не скаже, що більшості ці слова не відомі?
- "Не знане в живій розмовній мові більшої частини України": І. Огієнко, "Український стилістичний словник", Львів, 1924, с. 139. А ще раджу прислухаться до живої розмовної мови наддніпрянців.
- "Ваші слова з погляду мовознавства порожні" - я пояснив це Вам у переднішому дописі. Як не зрозуміли, то перечитайте.
- "Хіба не в московських інтересах підточувати одне за одним українські слова? Хіба не вирячить москвич очі на цеглу та цибулю і не скаже, що більшості ці слова не відомі?" - я гадаю, що нерозумно та шкідливо навмисно наближать українську мову до московської чи якої иншої мови чи оддалять її од московської чи будь-якої иншої мови. Це політика, а не мовознавство.
- Докори в панславізмі та решту Вашого допису знехтую як недоречні.
У живій мові наддніпрянців є тисячі слів, які Огієнко записав би у незнані. У 1924 році.
Давайте посилання на статистично вагоме опитування населення України чи їм відоме та чи вживають вони слово ЗАКИД а не на сторічну думку однієї людини.
ПС Достатньо задати слово ЗАКИДИ у гугл щоб зрозуміти, наскільки широко вживане це слово по всій Україні.
Ґуґл не дає в'явлення про те, ХТО вживає цього слова. У більшій частині України (Центр, Схід і Південь) його вживають такі, як Ви, московськомовні, що не знають живої розмовної української мови, а навчились тільки далекої од її сучукрлітмови з офіційних книжок, та не мають і гадки про те, хто та як її творив.
"У живій мові наддніпрянців є тисячі слів, які Огієнко записав би у незнані. У 1924 році" - це не більше, як Ваша здогадка. А як зважить, що Ви не мовознавець, то її можна сміливо знехтувать.
"Давайте посилання на статистично вагоме опитування населення України чи їм відоме та чи вживають вони слово ЗАКИД а не на сторічну думку однієї людини" - не однієї людини, а важливого українського мовознавця, творця важливих робіт з української мови. Щодо опитування, це мені нагадує вимогу до абітурієнта без корисних зв'язків назвать пойменно всіх жертв ВВВ у старому анекдоті. Нема дурних.
"Достатньо задати слово ЗАКИДИ у гугл щоб зрозуміти, наскільки широко вживане це слово по всій Україні" - це нічого не каже про те, як і де ті люди навчились української мови. Я певний, що це або московськомовні з дитинства, що вчились української з книжок офіційної мови, або люди з Західної України. Запити на Ґуґлі направляють людей на таку саму хибну думку про живу розмовну українську мову центру, сходу і півдня (= більшої частини) України, як і мова ведучих українських ТБ та радіо.
Коли хтось уживає якого слова чи граматики, це тільки значить, що їх знають уживачі. Це не значить доконечно, що їх знають читачі чи слухачі.
Я знаю певно з Вашого мовного вжитку, що Ваша рідна мова московська та що Ви вчились української з книжок офіційної мови, навіть не спитавши себе, звідки вона взялась, а до живої мови ніколи не прислухались. Лихо в тому, що Ви маєте своє знання української мови за достатнє, не знаєте, а головне - не хочете знать історії новітньої української мови, і що це незнання прямо пропорційно Вашій упертості. Я не бачив ніде в Ваших дописах, щоб Ви посилались на джерела. Ви тільки торочите про панславістів. Тому я більше не буду марнувать своїх часу й сил на балачки з Вами. Це не значить, що я ніколи не приставатиму на Ваші переклади. Вони зрідка бувають удатні, а я ніколи не переношу свого ставлення до людини на мовознавчі справи, на одміну од Вас. Бувайте здорові.
Одповісти на це дуже просто. В українських ЗМІ панують люди, що, як і Ви, навчились од батьків московської мови та звичайно розмовляють нею вдома й досі, та й на роботі найчастіше теж (поза кадром). Вони з усіх одмін української мови знають тільки найогиднішу: сучукрлітмову - спільний виплід сталінських мовознавців та галицької інтелігенції.
Руськість визначаю за ЕСУМом и давнішими словницями.
"І хиба погані русини центру, сходу й півдня України, що не вживають цього слова?"
Непогані. Хиба я десь писав таке?
Я й досі не розумію, що такого пише ЕСУМ про це слово, що спонукало Вас одгукнуться саме на його з усіх слів, що тут подано. У якій статті Ви його знайшли, доречі?
Олексо, що Ви від мене хочете? Слово вкраїнського роду, мені воно подобається. Що далі?
"... що спонукало Вас одгукнуться саме на його з усіх слів, що тут подано."
Не тільки на нього.
"У якій статті Ви його знайшли, доречі?"
Під "кидати".
Хіба в обмеженім, а саме говірнім аж несерйознім ужитку. Не дарма є визнака лат. praetensio та тяклого йому дієслова praetendo є *"простяг(а)ти перед [ким що = вимоги]" — "претензія" є не просто яка "прідірка" (→ "зачіп"), коли хто "зачепає" кого ( ≈ шкулить/кучить ком, скіпає/типає/тіпає кого тощо), то є висування вимоги чи права. Чепати хто кого може й не вимагаючи. Тяма претензія, крім простого (аж профанського) вжитку, є й професийний термин (у праві, психології, з окрема). Годі є мнити слово "зачіп", на пр., у тязі "претензія держави на свої території".
Mogete cwlko Vam e leubo bouti pèuen tẽclosti slova <docwr> do tẽmui "претензія", ta ono ne tẽcne ni uiznacoiõ ni sõtïõ. <Docwr> e wd <coriti> "méniti comou vinõ za cyto"; "docwr" medyouie zu tẽmami "sõd", "gana", "zacuid". "Претензія" ge e "bilouanïe pro pravo na cyto", "gabanïe/uimaganïe cœho".
Де ліпше за "зачіп", "осуд", "докір", "ремсть, ремство", "вірительність", "прискіп", "нарікання", "закид", містить бо в собі — потрібну для передачі тями "претензія" — заснову до "вимагання", через проміжні значення "хапати" ← "рвати" (рівни болг. говірн. дієслово <ра́пам> ← *xrapam "відкушую; рву", а також вят. <нахрап> "нахабство; насилля"), проте, з огляду на явно експресивно-афективну природу метафори від звуконаслідувального *xrap- : *"xrop- *"хропти/хропіти, хрипіти", жаль, може йти хіба в просторіччі.
Претензія — висловлене невдоволення ким або чим-небудь.
Основні претензії народних обранців до директора музею, м’яко кажучи, недолугі.
лат. praetendo тут: тримати попереду, бути перед чимось
Перекладаємо слово претензія
Не знане в живій розмовній мові більшої частини України.
Мотивація "висувати претензії, винити" від дієслів "метати, кидати" є давня ще з друс. доби, з приклади в пам'ятках.
Річ не в мотивації, а в уживаності слова.
Ваша апеляція до "вживаності" є маніпулятивна. Про яку "вживаність" може бути мова, крли більшість українців української не вість? А паче Наддніпрянщини...
Авжеж.
Знов за рибу гроші.
Нормальне вживане слово. Інша справа комусь московські рідніші.
Ваші слова з погляду мовознавства порожні.
Я іншої думки.
Скажу один раз - може, зрозумієте. Бо я далі буду нехтувать усі Ваші недоречні слова. "Нормальне вживане слово" - тут має буть джерело, що засвідчує Вашу думку. "Московські" - про що це? Як це причетне до розгляданого слова? "Комусь московські рідніші" - це взагалі не до речі, бо це не про слово, не про мову, а про людину. Таких висловів тут не має буть узагалі та ніколи.
«Не знане в живій розмовній мові більшої частини України.» — тут має буть джерело, що засвідчує Вашу думку.
P.S. Принаймні дві третини всіх запропонованих Вами слів не знані в живій розмовній мові більшої частини України. Навіть не так. Вони не знані геть ніде (не лише в якихось частинах України) і в жодному контексті, а не лише в живій розмовній мові.
Цікаво, що джерело запитує особа, що взагалі ніколи не навела тут бодай одного джерела. Якби ви були дивились у моїх дописах як годиться, то були б знайшли згадку про його й не питали даремно. Решта вашого допису, як завжди, нікчемна, та не заслуговує одповіді.
Ваша відповідь, як завжди, нікчемна й пихата.
Ваша думка мене не обходить.
Навзаєм.
Я од того гірше не спатиму.
Радію за Ваш здоровий сон.
Де джерела от оцього "Не знане в живій розмовній мові більшої частини України" та оцього "Ваші слова з погляду мовознавства порожні" добродію?
Чи тут все що панславістам дозволено іншим зась і лише з посиланями на джерела і будь ласка лише на ті, які подобаються панславістам?
Хіба не в московських інтересах підточувати одне за одним українські слова? Хіба не вирячить москвич очі на цеглу та цибулю і не скаже, що більшості ці слова не відомі?
- "Не знане в живій розмовній мові більшої частини України": І. Огієнко, "Український стилістичний словник", Львів, 1924, с. 139. А ще раджу прислухаться до живої розмовної мови наддніпрянців.
- "Ваші слова з погляду мовознавства порожні" - я пояснив це Вам у переднішому дописі. Як не зрозуміли, то перечитайте.
- "Хіба не в московських інтересах підточувати одне за одним українські слова? Хіба не вирячить москвич очі на цеглу та цибулю і не скаже, що більшості ці слова не відомі?" - я гадаю, що нерозумно та шкідливо навмисно наближать українську мову до московської чи якої иншої мови чи оддалять її од московської чи будь-якої иншої мови. Це політика, а не мовознавство.
- Докори в панславізмі та решту Вашого допису знехтую як недоречні.
У живій мові наддніпрянців є тисячі слів, які Огієнко записав би у незнані. У 1924 році.
Давайте посилання на статистично вагоме опитування населення України чи їм відоме та чи вживають вони слово ЗАКИД а не на сторічну думку однієї людини.
ПС Достатньо задати слово ЗАКИДИ у гугл щоб зрозуміти, наскільки широко вживане це слово по всій Україні.
Ґуґл не дає в'явлення про те, ХТО вживає цього слова. У більшій частині України (Центр, Схід і Південь) його вживають такі, як Ви, московськомовні, що не знають живої розмовної української мови, а навчились тільки далекої од її сучукрлітмови з офіційних книжок, та не мають і гадки про те, хто та як її творив.
"У живій мові наддніпрянців є тисячі слів, які Огієнко записав би у незнані. У 1924 році" - це не більше, як Ваша здогадка. А як зважить, що Ви не мовознавець, то її можна сміливо знехтувать.
"Давайте посилання на статистично вагоме опитування населення України чи їм відоме та чи вживають вони слово ЗАКИД а не на сторічну думку однієї людини" - не однієї людини, а важливого українського мовознавця, творця важливих робіт з української мови. Щодо опитування, це мені нагадує вимогу до абітурієнта без корисних зв'язків назвать пойменно всіх жертв ВВВ у старому анекдоті. Нема дурних.
"Достатньо задати слово ЗАКИДИ у гугл щоб зрозуміти, наскільки широко вживане це слово по всій Україні" - це нічого не каже про те, як і де ті люди навчились української мови. Я певний, що це або московськомовні з дитинства, що вчились української з книжок офіційної мови, або люди з Західної України. Запити на Ґуґлі направляють людей на таку саму хибну думку про живу розмовну українську мову центру, сходу і півдня (= більшої частини) України, як і мова ведучих українських ТБ та радіо.
Якщо по всій Україні загальноукраїнські сайти поголовно вживають це слово, значить їхні читачі це слово знають.
Логіка вона і у мовознавців логіка.
ПС Я певний, що ви сформувалися у змосковщеному середовищі і хочете нас усіх туди запхати.
Коли хтось уживає якого слова чи граматики, це тільки значить, що їх знають уживачі. Це не значить доконечно, що їх знають читачі чи слухачі.
Я знаю певно з Вашого мовного вжитку, що Ваша рідна мова московська та що Ви вчились української з книжок офіційної мови, навіть не спитавши себе, звідки вона взялась, а до живої мови ніколи не прислухались. Лихо в тому, що Ви маєте своє знання української мови за достатнє, не знаєте, а головне - не хочете знать історії новітньої української мови, і що це незнання прямо пропорційно Вашій упертості. Я не бачив ніде в Ваших дописах, щоб Ви посилались на джерела. Ви тільки торочите про панславістів. Тому я більше не буду марнувать своїх часу й сил на балачки з Вами. Це не значить, що я ніколи не приставатиму на Ваші переклади. Вони зрідка бувають удатні, а я ніколи не переношу свого ставлення до людини на мовознавчі справи, на одміну од Вас. Бувайте здорові.
А я знаю що у вас з українською мовою, логікою і відчуттям мови якісь проблеми, вже не кажучи про незнання людей.
Розкажіть мені краще як українські ЗМІ послуговуються згідно гуглу словом, яке крім Огієнка ніхто не знає.
Чи можете Ви обійтись без образ у дописах?
Одповісти на це дуже просто. В українських ЗМІ панують люди, що, як і Ви, навчились од батьків московської мови та звичайно розмовляють нею вдома й досі, та й на роботі найчастіше теж (поза кадром). Вони з усіх одмін української мови знають тільки найогиднішу: сучукрлітмову - спільний виплід сталінських мовознавців та галицької інтелігенції.
В цій гілці одні закиди :D
XD
Добре слово!
Чим воно добре?
Своєю руськістю.
І як же Ви визначаєте руськість? І хиба погані русини центру, сходу й півдня України, що не вживають цього слова?
Руськість визначаю за ЕСУМом и давнішими словницями.
"І хиба погані русини центру, сходу й півдня України, що не вживають цього слова?"
Непогані. Хиба я десь писав таке?
Я й досі не розумію, що такого пише ЕСУМ про це слово, що спонукало Вас одгукнуться саме на його з усіх слів, що тут подано. У якій статті Ви його знайшли, доречі?
Олексо, що Ви від мене хочете? Слово вкраїнського роду, мені воно подобається. Що далі?
"... що спонукало Вас одгукнуться саме на його з усіх слів, що тут подано."
Не тільки на нього.
"У якій статті Ви його знайшли, доречі?"
Під "кидати".
До річі, як джерело Грінченко дає "Хиба ревуть воли...".
+++
r2u.org.ua: претензия
r2u.org.ua: Ремство
+++
+
+
Ремст – претензия (з Словаря Грінченка).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50691-remst.html#show_point
+++
Дякую!
++++++++++++
Ремст – претензия (з Словаря Грінченка). Любо.
Випередили, теж хотів дати :)
Вимова: gab {ɣ̞ɑb}, gabanie {ˈɣ̞ɑbɐɲːɜ}, gabya {ˈɣ̞ɑbʎɐ}, gabegy {ɣ̞ɐˈbeʲʒ}, gabegy- {ɣɐbɛ̝ˈʒ-}.
ЕСУМ (І, 444) гáбати "протестувати, заперечувати, набридати, турбувати, чіплятися".
+, рупно.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/18981-zachipka.html#show_point
+
+
Хіба в обмеженім, а саме говірнім аж несерйознім ужитку. Не дарма є визнака лат. praetensio та тяклого йому дієслова praetendo є *"простяг(а)ти перед [ким що = вимоги]" — "претензія" є не просто яка "прідірка" (→ "зачіп"), коли хто "зачепає" кого ( ≈ шкулить/кучить ком, скіпає/типає/тіпає кого тощо), то є висування вимоги чи права. Чепати хто кого може й не вимагаючи. Тяма претензія, крім простого (аж профанського) вжитку, є й професийний термин (у праві, психології, з окрема). Годі є мнити слово "зачіп", на пр., у тязі "претензія держави на свої території".
"ЕСУМ (І, 444) гáбати "протестувати, заперечувати, набридати, турбувати, ЧІПЛЯТИСЯ"."
Ви самі собі перечите. Простежте розвиток знаку.
Cotra slova ròzvitoc znacou e mi prostègiti — lat. praetendere abo rous. zacepiti abo rous. gabati?
Зачепити. И порівняйте його з "габати".
Cé ne ménite, boua, blizœusty cèrêz znac "чіплятися" pri slové <gabati> u zméncé ou mẽ tam?
Висловлення незадоволення, суму, нарікання на неприємності, біль, горе і т. ін.
Criva uiznaca; div. moyõ zméncõ tou pwd: зачіп.
r2u.org.ua: претензия
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13274-domoghannja.html#show_point
??
!!
<!!>
Mogete cwlko Vam e leubo bouti pèuen tẽclosti slova <docwr> do tẽmui "претензія", ta ono ne tẽcne ni uiznacoiõ ni sõtïõ. <Docwr> e wd <coriti> "méniti comou vinõ za cyto"; "docwr" medyouie zu tẽmami "sõd", "gana", "zacuid". "Претензія" ge e "bilouanïe pro pravo na cyto", "gabanïe/uimaganïe cœho".
Від претендувати .
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63221-khrap-1.html#show_point
Де ліпше за "зачіп", "осуд", "докір", "ремсть, ремство", "вірительність", "прискіп", "нарікання", "закид", містить бо в собі — потрібну для передачі тями "претензія" — заснову до "вимагання", через проміжні значення "хапати" ← "рвати" (рівни болг. говірн. дієслово <ра́пам> ← *xrapam "відкушую; рву", а також вят. <нахрап> "нахабство; насилля"), проте, з огляду на явно експресивно-афективну природу метафори від звуконаслідувального *xrap- : *"xrop- *"хропти/хропіти, хрипіти", жаль, може йти хіба в просторіччі.
А зачіпати не заснова до вимагання?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/18981-zachipka.html#show_point
r2u.org.ua: претензия
r2u.org.ua: ремсть
goroh.pp.ua: ремст