Творено вѡд тримати в значiннi ‘держати, тримати в доброму станi’, диви статтi: *třimati в чеш.етим.сл. Вацлава Махка, стор. 658, *тримати в укр.етим.сл., стор. 638, та *стрем’я там же, стор. 437. Морфологiя, т.б. розбѡр слова є (на спѡльнословянскому грунтi) такый: *trim- + *-j- + -a, де *trim- є основа тривалого виду дiєслова ― trimati (=тримати), в свою чергу вѡд незбереженої в укр. мовi первинної формы *тремати (*трьмати), з такым же вѡдношеннєм яко -бирати (з-,вы-,при-,на-) до брати (*бьрати), беру. Т.чином форма тримати значить багаторазову чи трывалу дiю до *тремати : *трему (як беру). Именниковi формы вѡд дiєслѡв из *е в корени (бЕру, вЕду, вЕзу, нЕсу, тЕче то що) як правило набували в словянскых мовах голосный *о, вѡдкы в укр., часто в складеных або префигованых словах: (з-,на-)-бѡр, (вы-,при-)-вѡд, (на-, вы-, уз-)-вѡз, (медо)-нѡс, (с-,вы-,водо-)-тѡк. Т. чином, вѡд формы дiєслова *тремати б’ именник мѡг бути *трѡм (чинною правописсю *трiм : трому), хоча таку форму й незасвiдчено. Проте, вѡд спорѡдненого слова з початковым *s- (s-mobile???) именниковi формы з кореневым *о такы суть (див. статтю стрем’я в укр.етим.сл., а також вѡдименникове дiєслово стромити). И всеж, у тсьому прикладi, я рiшив ити не вѡд черги *е:*о (*е в корени теп.часу дiєслѡв, *о в корени именникѡв), а вѡд черги *ь:*и (тип бьрати:-бирати, сьрати:-сирати, зьдати:-зидати, жьдати:-жидати, ньзити:-низати, чьтити:-читати, льнути:-липати то що). Словотвѡр из *-j- (в українскѡй мовi закономiрно *m+*j перед голосною дасть /мль/) з -а жѡночого роду є подѡбный до инших вѡддiєслѡвных утворiннь именникѡв на пр.: дача (*dat-j-a) ← дати, кража (*krad-j-a) ← красти, торгѡвля (*turgow-j-a) ← торговати, гребля (*greb-j-a) ← гребти то що.