"Теплостан повітря упродовж вересня вселяє надію на гарний відпочинок".
теп. повітря 👌🏻
Я не прихильник цього слова, бо не знаю инших випадків, коли б прикмету позначали складним словом з другою частиною "-стан". Найчастіше прикмету позначають іменником із чепенем "-ість": "вологість", "крихкість", "твердість" тощо.
Але якщо теплість вже має инше значення, то приходиться вживати складні слова, аби не було плутанини. В термінології вона непотрібна
-
Українською "теплість" а не "теплота".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58319-teplist.html#show_point
В Уманця, Спілки є.
r2u.org.ua: теплота
Там усе є :)
r2u.org.ua: больниця
Усе ж, слово не суперечить правилам руської мови.
r2u.org.ua: *ота́
Карл-Франц Ян Йосиф,
має бути тепло́ - енергія.
а не те́пло - відчуття.
(температура, це визначення чіткої величини, рівня, а не визначення відчуттів, людини)
Єлисію, дякую за підпору!
Вадим Мельник, дякую за підпору!
—
Яка сьогодні температура на Північному полюсі? — Яке сьогодні тепло на Північному полюсі? 😂
Вот такоє хрєновоє лєто 🤦♂️🤣
Повне безглуздя
кожному своє.
-
з точки зору фізики та космології, усе що вище "абсолютного нуля"– -273,15 °C (градуса за Цельсієм) – Є ТЕПЛОМ.
хоча людське тіло й наші чуття відчутно посперечались би із цим.. (загальний нагрів робить своє, та вже коли програє холоду, то програє.)
Anton Bliznyuk, дякую за підпору!
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський):
"Тепли́на – 2) теплынь, жара."
Перегукується з іншими словами на позначення міри зі суфіксом "-ина" (ширина, довжина, глибина, година, тощо).
теплове значення (відповідно)
- до розуміння кількості тепла.
Той чи інший рівень нагріву.
Це і є - ТЕПЛО - його кількісне значення.
Дія і стан за знач. нагрівати і нагріватися.
Після досягнення температури 500 °С пластичність металу підвищується
~
Після досягнення нагріву 500 °С пластичність металу підвищується.
"для здійснення відливу цих сполучених металів, потрібен відповідно високий нагрів - температура."
Адже,
Цікаво, що з точки зору фізики та космології, усе що вище "абсолютного нуля" – -273,15 °C (градуса за Цельсієм) – Є ТЕПЛОМ.
хоча людське тіло й наші чуття відчутно посперечались би з цим..
але на цьому все.
(загальний нагрів робить своє, та вже коли програє холоду - то програє.)
Від "ярь" ("весна" r2u.org.ua: ярь) та "-інь".
Видатний український мовознавець Костянтин Тищенко відносить суфікс "-інь" до одної з найхарактерніших рис української мови, що вирізняє її з-поміж инших слов'янських мов (див. "Правда про походження української мови").
https://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf
Теплова енергія
Вікіпедія
uk.wikipedia.org: Теплова енергія
.
Тепло́ або Теплова́ ене́ргія — енергія руху атомів, молекул або інших частинок, з яких складається тіло. Теплова енергія може виділятися завдяки хімічним ...
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/23/Thermally_Agitated_Molecule.gif
тепло́вість
1
теплове значення
Цікаво, що з точки зору фізики та космології, усе що вище "абсолютного нуля" – -273,15 °C (градуса за Цельсієм) – Є ТЕПЛОМ.
хоча людське тіло й наші чуття відчутно посперечались би з цим..
але на цьому все.
goroh.pp.ua: теплінь
Теплість, якщо термометер - тепломір
+++
Плюс.
аномальне тепло́ - те́пло як у***пі антілопи
те́плість
—
Це слово вже має свої значення/тями:
ТЕ́ПЛІСТЬ
Те саме, що тепло́ 2, 3. Приклади
Після цілого місяця ідеальної ясності й теплості почався вітер, а далі, – як і слід було по такому початку сподіватись, – дощ. (Леся Українка)
Пелехатий нюхливо поводив носом, вловлюючи запашну теплість, випромінювану людиною. (П. Загребельний)
* Образно. На дворець вона не виїжджала, бо я собі те просто вимовила, але зате вдома ожидає мене теплість і щирість її серця. (О. Кобилянська
"тепломір" замість "термометр" --- сумнівно. Як тоді назвати "калориметр" ? "Теплотомір" ? Плутанина буде
Тепломір уже вживають.
Про калориметр тре' думати.
До речі, калориметр — не тепломір, а калоріємір
Калоріємір він лише тоді, коли ми вимірюємо енергію в калоріях. А за фізичною суттю --- це вимірювання відданої/отриманої теплоти. Тому за логікою він "теплотомір".