Нюпорт був містом-причалом із часів середньовіччя, коли норманами вперше був збудований Нюпортський Замок.
англ. Newport <— new (новий) + port (порт, причал).
Стара вальська назва того міста є "Casnewydd-ar-Wysg" від "Castell Newydd ar Wysg" — новий замок на Уску/Уйску (назва річки). Сучасна назва — "Casnewydd" <— cas (замок) + newydd (новий). Також є засвідчена англійське йм'я "Newport-on-Usk".
en.wikipedia.org: Newport, Wales#Etymology
https://en.wiktionary.org/wiki/Casnewydd
Так саме пропоную і з Н'ютоном, Т'юдорами і подібним
В англійській мові це читається чітко як "нйу" (принаймні у стандартизованій англійській), тож чому б не використовувати апостроф?
Також питання - варто запозичувати назви міст з мови його мешканців чи з мови держави, що ним володіє?
Десь у Вельсі, Еліонора прокинеться у Новохоромську і позавтракає кров'яною ковбасою з сирниками.
Я закликаю не перекладати назви міст, країн та інших землеписницьких тям, а також чужих питомих
Я загалом згоден. Тому додав "Нюпорт" від англійської назви, та "Касневид" від вельської назви. Але, потрібно правильно приладнювати слова до вкраїнського звуцтва. Про мене, то "ньюпорт" кривий запис для вкраїнського звучання. Зі слів, які я додав, то ось ім'я Гвінет ( 
гвінет (імʼя) ). Як пояснив на тій сторінці, підстав для /і/ (<ѣ) в тому слові нема, ні за первинною вимовою в мові-джерелі, ні за кривим, необгрунтованим чинним правилом дев'ятки. Такий запис був, скоріше за все, просто бездумно скопійований кимось із московської.
Newport
Stanêity roussca uimóuva:
/ˈnʲupɔrt/
___
Stòrônsca pitoma imena bea xyla u rousscõ isce ôd dopisemnui dobui i bez pèrecladou, prosto ladyena do roussca zuõcystua.
Додав це слово на переклад через дві причини: 1) не вкраїнська фонетика з "нью-", та 2) поширена англійська назва замість вальської.
"Newport" доволі поширена назва англійських міст. У Штатах є декілька Нюпортів і в самій Вальщині є два великі міста "Newport", хоча вальською вони мають різні ймена. Оскільки це вальське місто, то якшо користати зичену назву, то принаймні взяти її з вальської, а не англійської.
<не вкраїнська фонетика>
/ˈnʲupɔrt/ e roussca
"Ню-" є, але "нью-" ні.
Ya'smi pro [ˈnʲu] pisal.
Так, розумію. Не знаю як ставитися до такого способу зичення чужих слів, коли їх письмо копіюють. Я думав над тим багато. І з одного боку, є великі переваги в такому способі й багато інших мов так роблять, але з іншого боку є недоліки, особливо зі станом нашої мови сьогодні. Я не готовий повністю покладати на сучасних мовців питання вимови. Чому не «Niuport/Nyuport», або «Niouport/Nyouport»?
<до такого способу зичення чужих слів>
Do yacoho?
___
<але з іншого боку є недоліки>
Tocynéixe?
"Do yacoho?"
Ну, транслітеруванням один до одного. Як "Newport". Відки мовець має знати шо <new-> там позначає /nʲu-/? Ну, принаймні, бачив як у вас <e>, часом, позначає м'якшання попередньої приголоски (<leub-> у "любов", на приклад), тому, гадаю, <ne-> має під собою грунт за передачу /nʲ/. Але ніколи не бачив, шоби <w> десь у вашому письмі йшло за /u/. Саме про такий спосіб запису чужих слів я й мовлю. Розумію, шо багато європейських мов так роблять (хоч і не всі!), та мені воно здається дуже незвичним, і надміру складним.
<Але ніколи не бачив, шоби <w> десь у вашому письмі йшло за /u/.>
Ni u razé ‹eu› u moyeimy pisymé, ni u razé ‹ew› u eaghelscé ne vœulno e byrati i tóucouati ‹e› ci ‹w› crœumno. Ni u eaghelscé ‹w› ne znacity /u/ samo o si, a ino u ‹e+w› razomy.
U uicladé moyoho pisyma bui ne stoyélo:
»Pisymea ‹e› mogeity znaciti [ʲ]«, a: »Duopisymea ‹eu› znacity /ʲu/«.
Добре. Але в вас нема <eu>, у вас стоїть <ew> вище.
Від сучасної вальської назви Casnewydd: https://en.wiktionary.org/wiki/Casnewydd