Вал- -(ь)шчина.
Прикметник — вальський.
Народин — валець; валин; вал; валка; валечка; валиця; валиня; валинка.
1. Походження англ. Wales:
англ. Wales <— сер. англ. <— ст. англ. Wēalas <— w(e)alh (кельт, чужоземець не герман. походження) <— прагер. *walhaz/*walkhiskaz (чужоземець) <— назва давнього келт. племені "Volcæ" <— келт. <— ПІЄ *wĺ̥kʷos —> укр. вовк.
2. Походження вал. Cymru:
вал. Cymru <— пракельт. *kom- (з, разом) <— ПІЄ *ḱóm —> укр. з/із/зі/зо + пракельт. *mrogis (країна, край, межа, мітка, окраїна, територія, регіон) <— ПІЄ *merg- (край, межа).
Схоже до родоводу назви нашої країни)
І я так подумав!
«Схоже до родоводу назви нашої країни)»
Na délé! I se e dougie gœudno zamétcui. He bui ⁺Sõcrayina proti Oucrayina.
Я все думаю, як перекласти це слово. Хоча дав "Валеччина" та "Вальщина", сам маю сумніви про першу голосну. Вивів таку голосну з прагерманською, але тепер радше би брав корінь із живої мови. Якшо брати, то, мабуть, з англійської, тому найбільше схиляюся до кореня вейл-. Тому "Вейльщина".
Але найбільше хотілося би взяти кореня з самої вейльської. Там корінь cymr-:
Cymru - Вельс,
Cymraeg/Cymreig - вельський,
Cymro, Cymry - валієць, валійці.
Звуково він позначає /ˈkəmr-/ в обох головних говорах. Тому взяти його можна як "к(?)мр-/к(?)мер-", але не певен, якою саме голосною в українській передати /ə/. На думку одразу спадає /ɛ/, але мій малий досвід прислухання до вимов навчив, шо однаковим знаком IPA в двох мовах деколи позначають звук насправді різної якості. Та різниця, хоч мала, для третьої мови може означати дві різні фонеми. Коли слухаю, то інтуєтивно чую звук ближчий до ненаголошеного /ɑ/, тому хитаюся між "кемр-" та "камр-". Але таки схиляюся до "е". Порадьте хтось, як краще підійти до передачі тут.
https://forvo.com/word/cymru/#cy
https://forvo.com/word/cymro/#cy
https://forvo.com/word/cymry/#cy
https://forvo.com/word/cymraeg/#cy
https://forvo.com/word/cymreig/#cy
Ya buimy si clau sèsia puitanïa:
1) ci iti iz eaghelscoho (germ.) imene abo iz celtscoho;
2) ci iti iz imene (zuõcotuarou) blizca dauniorousscœy dobé abo nuiné.
I moyui œdpovédi bõ boului:
Xotya u drous. pameatcax e tõ zemyõ ne gadano, ocividno cèrêz eaghelscoe panouanïe ouge pœd drous. dobõ, ta radxie boulo bui œdtuoriti imea yui yaco boulo bui za drous. dobui, i yaco imovérnéixie bui Rousy znala yõ cèrêz eaghlian a ne preamo cèrêz samuix Valscian/Cuimrian/Cuimerçœu, to e tóuc tacui uzeati eaghel. vid imene, a tô sèrêdnioeaghelscuy — ‹Wales› is uimóuvoiõ /ˈwaːl(ɛ)s/, atge sèrêdnioeaghelscâ doba padeity na dauniorousscõ — œd pribl. 1100 po pribl. 1500. Sèrêdnioeaghelscoe /aː/ bui boulo legco pritòciti do drous., a œdtac i do rous. /a/. I se bui boulo cde legxie neigy pritòciti novoeaghelscõ uimóuvõ /ej/ u ‹Wales› do novorousscoiõ, uneusxi dougie nepitimoe /ej/ u rousscõ móuvõ.
Ôtge dauniorousscoiõ bui pervâ ceasty slova boula ‹Val- (Ual-)›. Za Wiktionary e sèrêdnioeaghelscoe ‹-es› tout œd ‹-yssh› ← *-isk-, cyto rœuno e prasl. *-ysk- → rous. ‹-(y)sc(-) (-seoc, -sec) "-(y)scuy, daiõtyi, œdtac, ⁺‹Ualyscu (Valyscu)› u drous., i, œdtac, ⁺‹Valscina› u novorousscé, hi ‹Némeçscina, Õgorscina, Leadscina, Slovacscina, Eaghelscina. Lioudin iz tui zemyui bui boul, uzgleadno, ‹Valscianin› (drous. ⁺‹Ualyscianinu›), a lioud ‹Valsciane› (drous. ⁺‹Ualysciane›, ← **Ual-ysk-yōn-es).
Daunioeaghel. tuar bé ‹Wēalas› = /ˈwæ͜ɑː.lɑs/, cyto, imovérno, dalo bui **/ˈwælas ~ ˈwʲalas/ u prarousscé, a pac → /ˈwi͡elas/ u drous. ta rous. (tacoge: /ˈwiːlas/ — ⁺‹Вѣлас›). Se bui, i taca e mœugylivœsty.
Preamo œd Cymru bui u dauniorousscé boulo ⁺‹Cuimru (⁺‹Къімръ›), cyto u rousscé bui zeablo u: ‹Cuimrscina› /ˈkɘ̞mrʃt͡ʃina, ˈkɤmrʃt͡ʃina/ => [ˈk(ʲ)ɘ̞m(ə)(r)ʃt͡ʃɪna, ˈkɤ-, ˈk(ʲ)ɨ-, ˈkɯ-, ˈkʌ-], a lioudin/lioud ‹Cuimrianin, Cuimrianca, Cuimriane›, ci ‹Cuimreç, Cuimrca (/-m(ə)rka/), Cuimrçi (/-m(ə)rt͡ɕɪ/).
румунія
Вал- + -ець + -щина.
U pragerm. *walh- *h bé zuõc [x], to ge u prasl. bui ono xylo yaco *uolx- (còrôtoc *a u prasl. da */o/: p.-germ. *katilaz → *p.-sl. *kotylos → d.-rous. cotylu → rous. cotel; d.-gr. παπάς → p.-sl. *popos → → rous. pwp; lat. castillum → p.-germ. kastel → d.-cex. costel), pac u p.-rous. yaco *ulox-, a u d.-rous. yaco <uòlôx->. I ono tacui e u rousscé, u slovax: Vòlôx, Vòlôxyscina.
Таки ваша правда, ваша правда. Дійсно, "волох" є похідне слово. Думаю змісту будувати похідні від "волох" у значенні "кельт", чи "валієць" нема, оскільки слово набуло іншого значення в українській.
Шо думаєте про думку брати не першоджерело (прагерманську), а похідні, утворені від нього в інших мовах? Як ось "вал-"?
<Шо думаєте про думку брати не першоджерело (прагерманську), а похідні, утворені від нього в інших мовах? Як ось "вал-"?>
Esmi za. Ta ne u uséx móuvax e cyto na /wal-/; hên, u roumyénscax móuvax na <gal-> (prẽg. pays de Galles, cotol. Galles, port. País de Gales, daco.-roum. Tzara Galilor, hisp. Gales, País de Gales, ital. Galles). Prauda roum. <g> e wd germ. /w/ (rwfni: William/Willem/Vilhelm/Vilhjálmur → prẽm. Guillaume, ital. Guglielmo, hisp. Guillermo, port. Guilherme; *werru → prẽg. guerre, ital. guerra; p.-germ. wardānan → prõg. *wardōn → d.-prẽg. guarder). U celtscax móuvax heto: ir. an Bhreatain Bheag ("Brytany Mâla"), scôt.-goiel. A' Chuimrigh (← Welsh <Cymru> "Wales"), mwn. Bretyn/Bretin.
Yé buimy gadal cèrêz yacõ (ci yacui móuvui) móuvõ bui imovérno mogla znati tõ zemiõ ci to leud [daunya] Rousy.
От геть не зрозумів, навіщо тут ліпити "щина"?
Коли є чуже "ія", там все зрозуміло, а так...