Не аж так. Вимовляють, отже можлива.

《Не аж так. Вимовляють, отже можлива.》
Тілько не з погляду української вимови.

(по/при)мерк, ((а)ні)чичирк, торк, (на/за/по/роз)черк, сквирк, зирк, шарк, шорк, шварк
Мерк за ди́мом бо́жий світ (Шевч.)
Біля колчану хвостаті мітли, під борлаками, як запах бозу, убрався обрій вороноконій у смерк, у репет, у крик, у кров (В.Стус)
Це лише по питомих.

P:i Xèuçovo, +

《(по/при)мерк, ((а)ні)чичирк, торк, (на/за/по/роз)черк, сквирк, зирк, шарк, шорк, шварк》
І всі ці слова – дієслівні йменники, тобто похідні, і досить рідко вживані. Я вже й не кажу за те, що їхній правопис не конче одтворює їхню вимову.

«тобто похідні, і досить рідко вживані»

Acei Vasya e prauda, ta ya tacui gadaiõ né: yasounoc ("argument") rédcosti bui boul pœlygiu ("relevant") bõdy móuva o pridatnosti tuaroslœuné, ale coli móuva e o imovérnosti zuõcotuarou to gadaiõ staneity pricladœu yz bõdy yaca pisymeinsca ("grammatical") rozreadou, atge zuõcotuar ne rozlõciaiety pisymeinscui rozreadui, libon'.

Якщо ще можна повірити, що частині українців було складно вимовити [ф], бо маємо такі адаптації: квасоля, Хведір, Ходор, Тодір, Пилип, то щодо [рк], чи є свідчення пасувань до вкраїнської вимови? Судячи з перейнятих слів карк, парк тощо — нема.
Також українська мова має ще чимало трудновимовних слів: рдесник, рджок, жджок, джурдз, джбан, бджола (хоча засвідчено й легковимовний твар пчола!), джміль (але й чміль!), дзижчати.

А чим "бджола" так уже важча за "пчолу"?

«Xèuçovo»

Tu yaco e isprauno: ‹Syèuçova› ci ‹Xèuçova›?

«бджола (хоча засвідчено й легковимовний твар пчола!), джміль (але й чміль!)»

🤔

«А чим "бджола" так уже важча за "пчолу"?»

+

пчола м'яка, а бджола жорстка

Це як? Вони однаковісінькі, крім того що там дзвінкі, а там глухі

Що таке "м'яка" та "жорстка"?

"Це як? Вони однаковісінькі, крім того що там дзвінкі, а там глухі"
Згоден

«Що таке "м'яка" та "жорстка"?

"Це як? Вони однаковісінькі, крім того що там дзвінкі, а там глухі"
Згоден»

+

»Tu yaco e isprauno: ‹Syèuçova› ci ‹Xèuçova›?«

Ta oboyaco e isprauno. Rœzniça meidyu yima e hi meidyu eaghel. ‹through› ta ‹thru›. ‹Syèuçova› e [gluboco] istoslœuna pravopisy, a ‹Xèuçova› pisymozuõcova cde yz duou mogebnuix œddatyu /ʃɛ (ʃə)/ — ‹sye› ta ‹xe› — e uzeato còrôtxiõ.
U phraneçscé, cde pravopisy e zagalomy istoslœuna, incoli gluboco, npr., pravopisy ‹change› /ʃɑ̃ʒ/ e pisymozuõcova — istoslœuna bui boula ⁺‹chamje›, is toiõ ge vuimóuvoiõ /ʃɑ̃ʒ/.

Добродію Єлисію, поясніть, будь ласка, навіщо це? Чому не може буква відповідати звучині й навпаки?

«Добродію Єлисію, поясніть, будь ласка, навіщо це? Чому не може буква відповідати звучині й навпаки?»

Ne ròzouméiõ Vasye puitanïe. Mogete poyasniti-ye?

"Тілько не з погляду української вимови."
Хіба ж ви не писали, що "трудновимовні сполуки ті, де другий приголосний - тягучий"?

《Хіба ж ви не писали, що "трудновимовні сполуки ті, де другий приголосний - тягучий"?》
Так, одначе й сполуки [r], [n], [l] + [k], [g], за рідкими винятками, як от "полк" (хоч є й одміна "повк"). Якби українцю було легко вимовить такі сполуки, не з'явився б був випадний "о" в "ґанок" <= "gang" і "ринок" <= "ring".

А є приклади із [р]? Як зашморг, торг; морг, борг тощо.

"Турок" <= "Türk".

"Якби українцю було легко вимовить такі сполуки, не з'явився б був випадний "о" в "ґанок" <= "gang" і "ринок" <= "ring"."
Цілком можливо, що це просто перейнакшені польські ganek, rynek та turek, де вже є вставна голосна. Чи є інші приклади слів з уставною голосною?

»Якби українцю було легко вимовить такі сполуки, не з'явився б був випадний "о" в "ґанок" <= "gang" і "ринок" <= "ring".«

Ne tomou cyto lègco ci ni. Ale tomou cyto, yac taca slova bie cerpano ne u odinõ meity tchasou i ne cerez odinõ põty, ale u rœzna slova u rœznui tchasui ci dobui i cerez rœzna narieccya a tó i rœznui móuvui, a decotra bie cerpano (zagalomy u slóuyanscui móuvui) ouge cyto ino u pozdo-izpuœlnoslóuyanscõ dobõ, otge iesce neusuchi pràvila zagalnoslóuyanscoho zvõcoreadou, to slied e derjati u oumie cyto u tœmy zvõcoreadie bea izpolõcui /l/ ci /r/ + sõgolosen, ale ne postoyea onui yz /m, n/ + sõgolosen. Tac, na pr., /rd/ bie u ‹smyrdu› "smerd", /rtʲ/ u ‹pyrty› "perty", /rt͡ʃ/ u ‹smyrcy› "smercy / smertch", */ɫt͡ʃ/ u ‹zylcy› "jóucy", /ɫstʲ/ u ‹pulsty› "póusty", */rg/ u ‹turgu› "torg", */ɫg/ u ‹dulgu› "dóug", /ɫk/ u ‹vulcu› "vóuc" itd. Natómiesty, izpuœlnoslóuyansca móuva ne dovolha izpolõcui he /nk ~ ŋk/, /ng ~ ŋg/, /nd/, /nt/, /ns/, /nz/, /mb/, /mp/ tc., riexiuchi, pro nastoyõ, praslóuyanscoe */n+t/ u /G̃t/, na pr., *gyn•tu•a → */ˈʒən•tɵ•ɑ/ → /ʒɜ̃•tɵ•wɑ/, i dalye → /ˈʒʲɑ̃•tɵ•wɑ/ → /ˈʒat•β̟ɑ, ˈʒi̯͡et•β̟ɑ/, a œdtac, coli u pèunõ meity slova diedgena yz praslóuyanscui iz */m+S/ ci */n+S/ (S = sõgolosen) OUGE het' ne zvynea he /m+S/ ci /n+S/, ale he /G̃+S/ (/G̃/ = nosœu golosen), a novo cerpana (storonsca) slova zvynea iz /m+S/ ci /n+S/, ale zvõcoreadna IESCE ne poustcha /m+S/ ci /n+S/, to méidj /m/ ci /n/ ta /S/ usouaxõ yn izvedén golosen, *u ci *y. Pozdieye cerpana slova bie priteacano ouge za uzsluœuyemy.
U rousscœy móuvie, pœd pozdo-dauniorousscõ dobõ ta rano-seredniorousscõ, po póunie œdgolosneignnie slabou yera ta yerya, novo postalui izpolõcui yz yna sõgolosna ta yna plauna sõgolosna, plauni sõgolosni bõdõtchi */ɫ/, /r/, /m/, /n/, /w/, stanõ nemuœgylivui cerez dvoyite verxuœuye goucynosti u vuislovie ("im Auslaut"), i pro riexeignne toho bie méidj yima usounõto
yn izvedén golosen, a tac posta, pro nastoyõ, yz */pɵɫˈnɵ/ → */ˈpɵɫnˠ/ → */ˈpɵɫ•n̩•/ → /ˈpowᵊn ~> ˈpowən/, itpd.
Ale pri izpolõcax pluinen sõgolosen + inchiy sõgolosen u vuigolosie ne cini dvoyito verxuœuye goucynosti, pro nastoyõ, */pɵɫxɵ/ "dormouse" ne sta /ˈpoɫəx/ ci /poɫɔx/ ale osta /po͡wx/, ponevagy /x/ ne e yn pluinen golosen i ne cinity stõpagnna (rising of) goucynosti.
Otge i u razie York néyma peredoumóuv pro usouv *u ci *y.
Inchami slovami, *gang → */gɑn.k/ → */ganˠkˠ/ → */ˈganɵkɵ/ → /ˈganɔkˠ/ → /ˈganɔk/ ne e tuyge padoc cyto york → /jork ~ jɔrk/ → /jork ~ jɔrk/ (jadna miena).