Прибудо́ва — те, що прибудовано; прибудована до чого-небудь будівля, споруда або її частина.
Приклад вживання
Це була прибудова до її хати, під одною стріхою. (Л. Мартович)
Довгими прибудовами розкрилилась біла пристань на березі Дніпра. (А. Хижняк)
Попереду чітко звелося над водою судно з прибудовами, оточене понтонами. (Ю. Яновський).
Походження
укр. при- + будова < будувати < п. budować < свн. būden «будувати»
Prirõb e yno douje garne slovo, i damy golos tœilcui pro tó cyto se slovo dosẽja ("pour que ce mot atteigne") bœilche golosœu négy yna mõty cyto yõ pripreagl tou bõdé Roman² ci Yanenco.
Tac, pritoula.
Не думаю: якось "тулити" простомовнувате