← clésniti (SIRM II, 462: клісни́ти "майструвати, партачити"; tuoryeno cepeinymi: -ya ta -isce.
Oba cepene, -ya ta -isce sõty peruésno pricmetovi (-y-: spalnya, délnya, vitalnya, coualnya — "yaca?" → "cyto?"), (-isce ← *-isk- : *-ysk-), i pr. -ier (u <atelier>) e wd lat. -arius — peruésno pricmetwf cepeiny ("yac?" → "cyto?"), ne remezsla ci obétui, yaco uicyno e gadano.
Pr. <atelier> e düigeno znacẽtnoiõ slova <attelle> "te cimy clésnẽty (u xirocé tẽmé, i iz ocrema "xomõt" abo cẽsty xomõta)", a tocynéixe, védé, pèrenesenomy znacyeinïemy "tisti (cẽsti u célo, na pr. cléstyui), crépiti", i daléy "laditi, ròbiti, remezouati". Tacuy ge rozüitoc méstity i <clésniti> : <cléstyi> — narẽdïe dlya remezstua, tomou berõ se déyeslovo yaco moga tocyno pèredati tẽmõ "atelier", rwznẽtyi ye wd sõmeidyen tẽm, he oto "workshop", "laboratorium", "factory" tocyto.
← *clwntiti (SIRM II, 462: клінти́ти "майструвати, партачити"). Pro cepeni div. tou pwd: clésnisce, clésnya. SIRM slovo znacity yaco neyasne i gadaie blizkwsty do <clésniti>; yé ge gadaiõ tou coreiny *klon- u <clwn, cloniti> zu cepenemy *-ut-, hi u: cwptiti (*kop-ut-i-ti), to-b'to: *klon-ut-i-ti → <clwntiti>. Crwmy znacyeinïa "xuiliti dolwfy", coreiny *klon- (i uztẽgeni coreni: *klen-, *klom-, *-klem-) znacity u slovẽnscax móuvax i rwznui remezselscui tẽmui (gadayimo, na pr., rous. <cwmya~clwmya~clomya>).
Ательє — салон індивідуального пошиття одягу, взуття, головних уборів або майстерня маляра, скульптора чи фотографа.
Дизайнерське ательє «X» — одне з кращих авторських ательє у Львові!
фр. atelier − майстерня, цех, студія
Перекладаємо слово ательє
А якщо "телеательє"?
Для телеателье треба спочатку одповідників до слів із "теле" знайти
Телецька :)
з наголосом на І
шваля — кравчиня
шваль — кравець
Плюс.
sum.in.ua: shvaljnja
← clésniti (SIRM II, 462: клісни́ти "майструвати, партачити"; tuoryeno cepeinymi: -ya ta -isce.
Oba cepene, -ya ta -isce sõty peruésno pricmetovi (-y-: spalnya, délnya, vitalnya, coualnya — "yaca?" → "cyto?"), (-isce ← *-isk- : *-ysk-), i pr. -ier (u <atelier>) e wd lat. -arius — peruésno pricmetwf cepeiny ("yac?" → "cyto?"), ne remezsla ci obétui, yaco uicyno e gadano.
Pr. <atelier> e düigeno znacẽtnoiõ slova <attelle> "te cimy clésnẽty (u xirocé tẽmé, i iz ocrema "xomõt" abo cẽsty xomõta)", a tocynéixe, védé, pèrenesenomy znacyeinïemy "tisti (cẽsti u célo, na pr. cléstyui), crépiti", i daléy "laditi, ròbiti, remezouati". Tacuy ge rozüitoc méstity i <clésniti> : <cléstyi> — narẽdïe dlya remezstua, tomou berõ se déyeslovo yaco moga tocyno pèredati tẽmõ "atelier", rwznẽtyi ye wd sõmeidyen tẽm, he oto "workshop", "laboratorium", "factory" tocyto.
← *clwntiti (SIRM II, 462: клінти́ти "майструвати, партачити"). Pro cepeni div. tou pwd: clésnisce, clésnya. SIRM slovo znacity yaco neyasne i gadaie blizkwsty do <clésniti>; yé ge gadaiõ tou coreiny *klon- u <clwn, cloniti> zu cepenemy *-ut-, hi u: cwptiti (*kop-ut-i-ti), to-b'to: *klon-ut-i-ti → <clwntiti>. Crwmy znacyeinïa "xuiliti dolwfy", coreiny *klon- (i uztẽgeni coreni: *klen-, *klom-, *-klem-) znacity u slovẽnscax móuvax i rwznui remezselscui tẽmui (gadayimo, na pr., rous. <cwmya~clwmya~clomya>).
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
"Мастери́ца = майстри́ха (С. З.), майстри́ня (Фр.), тїма́ха (С. Ш.). — Шве́йная мастери́ца = шва́чка."
Дивіться тут: r2u.org.ua: кравечня