Вийди, вийди сонечко
Попісяй у віконечко...
(дитяча, вульгарна, перероблена народна співанка).
ЕСУМ "пісяти" 4 т. 417 ст.:
Зичено з однієї з герм. мов, хоча не відомо з саме якої та коли.
Порівняйте: англ. piss, шв. pissa, гол. pissen, нім. pissen, сер.ниж.нім. pissen.
Гадається зиченям зі ст.фр. pissier <— лат. pissio (пісяю) <— мабуть, відтворення звуку пісяння.
Хоча дехто гадає, шо герм. слова втворилися незалежно від лат. також через звуконаслідування.
https://en.wiktionary.org/wiki/pissen#German
goroh.pp.ua: пісяти
анг. to pee; piss (низьке); to urinate
грец. ουρώ (uro)
чес. močit (мочит), chcát (хцат)
сер.-хор. мокрити, пишати (з фран.)
хор. scati (сцати)
пол. oddawać mocz (віддавати міч), sikać (шикач), szczać (шчач)
псл. pǫditi (ЕСУМ "пудити" дає "гнати, переслідувати" як первісну тяму псл. слова).
Грінченко: пудити — 1) гнать; 2) мочиться.
Словник Уманця та Спілки дає також мітку в дужках "дуже" до слова "пудити". З визначення в Грінченка, зі словника Уманця та Спілки, та з первинного значення праслов'янського "pǫditi" даного в ЕСУМ, можна зробити висновок, шо "пудити" значить не просто пісяти, а дуже багато, чи сильно це робити.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов):
- Мочи́ться – 3) (испускать мочу) ... се́чити...
Очевидно, творене від "сеча/сича" з псл. sьčь (ЕСУМ "сеча").
~зюрити~цюрити~(можливо також "чюрити/чурити").
Сучасне в ужитку, низького стилю.
За ЕСУМ-ом це є звукове наслідування. Первинне значення "текти струмком, литися".
псл. močiti з первісним значенням "робити мокрим", хоча значення корення дало "моча/міч", тобто "сеча; шось мокре; мокрість".
Тяма пісяння в цьому коренні є в чеській, словацькій, сербо-хорватській, московській.
В першому виддані словника Грінченка (1909) такої тями в "мочити" не знайшов (в "мочитися" є, але в "мочити" нема), хоча в 3-тьому виддані словника Грінченка (1927-1928) така тяма вже є. В Желехівського (1 т. 455 ст.) тяма пісяння в слові "мочити" також є.
псл. *sikati (ЕСУМ "сик"; споріднене зі "сцяти").
Грінченко: сикати = сцяти.
Творене від "сеча" (псл. sьčь) з наголосом на перше "и" в суфіксі "-ити", або від проміжного новотвору "сча~ща" (сеча).
Можете порівняти "щина" (*sьčina) та "щини" зі значенням "сеча", дані в Грінченка.
Подоба "щити" є вторинною від "счити", з уподібненням "с" та зміненням місця артикуляції до наступного "ч".
Ne tẽmiõ ceomou déyeslovo vinui? Tuar *syk-i-ti 'smi nicde ne vidél. Ino *syk-a-ti.
‹Можете порівняти "щина" (*sьčina) та "щини" зі значенням "сеча", дані в Грінченка.›
I cyto tô dasty? U ‹scina (sycina)› e prosto pocêp imene pœdstatui ‹-ina›, do ‹-i-› u déyeslovax déla ne imêity.
-
Новотвір же ж. Тому й не бачили. Творив його на зразок «сечити». Дав «щина» як приклад правильності для тих, хто не зрозумів звідки з‘явилося «щ» та куди ділося «е».
Inose, novotuœur. A cyto œun dasty? *syk-i-ti e tuar déyeslova vinui — *"tuoriti/déti [coho/cyto] poustiti sècyõ" — ??
А хіба не "пустити сечу"? Я дав як зразок "сечити" (*sьkja —> *sьča —> *sьčiti) з таким самим словотвором, лише з іншою подобою спорідненого кореня. Навіть не так; просто з іншим наголосом.
Cé ‹syciti› e *"poustiti sècyõ", to cyto e ‹sycati›?
~счати~шчати (див. ЕСУМ "сцяти")
псл. *sьcati (дало багато слів в сучасних слов'янських моваз зі значенням "пісяти").
Грінченко: сцяти — 1) Мочить, сцать.
+++