~счати~шчати (див. ЕСУМ "сцяти")
псл. *sьcati (дало багато слів в сучасних слов'янських моваз зі значенням "пісяти").
Грінченко: сцяти — 1) Мочить, сцать.
псл. pǫditi (ЕСУМ "пудити" дає "гнати, переслідувати" як первісну тяму псл. слова).
Грінченко: пудити — 1) гнать; 2) мочиться.
Словник Уманця та Спілки дає також мітку в дужках "дуже" до слова "пудити". З визначення в Грінченка, зі словника Уманця та Спілки, та з первинного значення праслов'янського "pǫditi" даного в ЕСУМ, можна зробити висновок, шо "пудити" значить не просто пісяти, а дуже багато, чи сильно це робити.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов):
- Мочи́ться – 3) (испускать мочу) ... се́чити...
Очевидно, творене від "сеча/сича" з псл. sьčь (ЕСУМ "сеча").
псл. močiti з первісним значенням "робити мокрим", хоча значення корення дало "моча/міч", тобто "сеча; шось мокре; мокрість".
Тяма пісяння в цьому коренні є в чеській, словацькій, сербо-хорватській, московській.
В першому виддані словника Грінченка (1909) такої тями в "мочити" не знайшов (в "мочитися" є, але в "мочити" нема), хоча в 3-тьому виддані словника Грінченка (1927-1928) така тяма вже є. В Желехівського (1 т. 455 ст.) тяма пісяння в слові "мочити" також є.
псл. *sikati (ЕСУМ "сик"; споріднене зі "сцяти").
Грінченко: сикати = сцяти.
~зюрити~цюрити~(можливо також "чюрити/чурити").
Сучасне в ужитку, низького стилю.
За ЕСУМ-ом це є звукове наслідування. Первинне значення "текти струмком, литися".
Вважаю, що найкраще передає, адже «пісяти» вживається до дітей, а не до дорослих. Дзюрити вживають, а сцяти чи сечити, це вже дорослі утворення
+
Do réci, ceixyscoiõ e ‹čurat› "to piss". Roupivo, ni SIRM ni pœd ‹чур› ni pœd ‹цюрити› ni pœd ‹дзюрити› ne gadaieity seoho ceixyscoho slova, ni SICM (Slœunic istoslœuïa ceixyscoyui móuvui V. Maxca) ne gadaieity rousscoho ‹ceuriti, ceurcati, ceurati, çeuriti, çeuréti, çeurcati›.