Піся — просторічна назва чоловічого та жіночого зовнішніх сечостатевих органів, особливо в дитячому мовленні, а також у мові дорослих при їх розмові з дітьми.
Приклад вживання
Лікарю, подивіться, у мого хлопчика з пісею щось.
Походження
очевидно, запозичення з германських мов; нвн. снн. pissen «мочитися», шв. pissa, дат. pisse, гол. pissen, дфриз. pissia, англ. piss «тс.» виводяться з фр. ст. pissier «тс.; випускати рідину, текти», звуконаслідувального утворення з мови годувальниць (пор. пров. pissar, іт. pisciare «тс.»).
Дзюр — джерело. Тому як новотвір можна додати щось з «-а, -ка, -івка», хоча, можливо, як переносне значення може мати і «дзюр». Тоді пісь-пісь буде дзюр-дзюр.
Новотвір від сикати. Замість пісь-пісь буде сик-сик. Щодо «сиківка» як відповідника не певен, бо є си́кавка «іграшка для прискання водою; [брандспойт]», тому щоб плутанини не сталося
пісяти
Дзюр — джерело. Тому як новотвір можна додати щось з «-а, -ка, -івка», хоча, можливо, як переносне значення може мати і «дзюр». Тоді пісь-пісь буде дзюр-дзюр.