А сучасною?)

А нащо? У сучаснім українськім чиннім письмі хиблять засоби адекватно передати руську фонологію. Вимову є дано в коментарі.

Дякую! Тобто Ви вважаєте, що письмо давньоруської доби є досконалішим? То нам треба відновити давньоруську мову? Я підпираю паралельне використання назв нашої мови "руська" та "українська", але проти того, щоб викинути на смітник розвиток української мови на користь давньоруської. Десь ви писали, що сучасне українське письмо не здатне відтворити як вимовляється у різних говірках.Ви маєте на увазі, що буква ѧ - умовно мешканцем Слобожанщини сприйматиметься по-одному, а Галичини - по-іншому? Які це такі говірки? Живши у різних місцях України та мавши досвід спілкування із простим людом із багатьох різних куточків нашої країни, можу сказати, що єдині "говірки", що я чув, то були російська мова, суржик, так звані "діалекти" з угризмами, полонізмами та іншим брудом і в деяких випадках "літературна" мова, якою намагалися говорити люди (ще й часто траплялися московізми і сучасні англіцизми). Може це якісь говірки з Канади, Словаччини чи Зеленого Клину?

Почну з кінця Вашого коментаря. Після натяків про Канаду, Словаччину я подумав про марність моєї відповіді Вам, оскільки Вам уже неначе все є "ясно".

Що тоді Вам казати? Ну, Ви не чули. А я чув, і різні люди чули й чують, і в різних діалектологічних працях се є освітлено.

Про "угризми, полонізми та інший бруд" – Ви перше розберіться в різниці між лексикою та фонетикою; я про фонетику та фонологію писав – яке відношення до них мають лексичні запозичення? Ніякого.

Про який такий "розвиток" української є мова? Про її ополячення та оросійщення, з чого накінець зліпили "літературний стандарт"?

Невже українська мова за останні 300-500 років не розвивалася, а лише ополячувалася й оросійщувалася?

За 500 іще так, за 300 вже ледве.

»Дякую! Тобто Ви вважаєте, що письмо давньоруської доби є досконалішим?«

Nuinie buimy œdpovieu inacye, a coreinnieye.

Ni, ni drous. pravopisy bóulgariçeiõ ne e nailiepcha, xotcha i liepcha za cinnõ nuinie. Ta nuinie’smi proti i drous. bóulgariçui.

A cyto do toho yac ‘giste u rœzniex crayiex ta ne tchouli’, to schola e nuinie usiõdui, a œdtui i cinnuy standard. Na te naclasti Vamige yzgadanõ veatscõ móuvõ, sõrgic, to, yasna riecy, se lixity ne bogato prostorou pitomœmy govorœmy.

A bouti yasniey, xotcha pitomœi govorui u rœznovidiex sõty givui i nuinie, a sorom oge decomou e tó treba docazati, ta e prauda cyto menchaiõty. Ale neròzoumiegne meidj nami e, vidie, u tœmy oge pro Vas cinnuy standard stoyity naoproti: veatscœy m., sõrgicou ta nariecynœm rœznovidœm ci pitomostem govorœu u coupie, he yna ‘ròzvinena i doverxena’ móuva proti ynui móuvui œd het' storonscui (veatsca) ci ‘broudnui, nizycui' (sõrgic) agy po ‘nedoverchenõ, neròzvinenõ’ (narieccia, govorui), olni ya vidjõ cinnuy standard u odinie stalycie iz sõrgicomy a tam i iz veatscoiõ (ta leadscoiõ) móuvoiõ u protistauleignie pitomostem nariecy/govorœu. Niesmi pèuen cyto Vui mnite pœd ‘ухгрызмамы’ ta ‘паланєзмамы’, ta i ou mene e dosvied: givõtchi douje dauno mimo Oucrayinui, tout, naxesttiémy Mosqvui na Oucrayinõ, velicezna cœilcœsty Oucrayinçœu, ne lieceatchi panœunõ bœilxeisty yix oge móuvity uzcrœzy veatscoiõ, i ovi bieglyçi yz smougui izrazou (conflict) coli mouvleaty oucrayinscuimy standardomy, na sloux na œdstani xibé mi tocmo mouvleaty veatscoiõ, agy coli sõty blizje, ròzoumieiõ oge tó imé bouti oucrayinsca móuva, a Oucrayinçi yz PD-ZX (ne cògen, ta use tacui), i coli na œdstani ne ròzberõ slova, iz veatscoiõ móuvoiõ ya te móuvleignie ne plõtaiõ (ni iz leadscoiõ ci õgorscoiõ ci slovaçscoiõ!) — toutge znaiõ, sõty Oucrayinçi, a iesce raz: sõty to use Oucrayinçi yz Vamge oguidnoï Galicinui ci Zacarpattia i inchix prilegluix crayœu, iz yix, ni bui, ‘ухгрызмамы’ ta ‘паланєзмамы’. Darouyte za cõslivœsty, ta sia moya œddieya e taca yac e Vascha postany ic t.zv. ‘хгалыцызмам’. I coli ya móuvlõ za govorui iz yix pitomœstymi, tuimy mieniõ ne lixye dieystvnuy stan, togdie bo, i prauda, iesce i videatchi cinnuy standard he ynõ ‘doverxenõ, ròzvinenieychõ’ móuvõ, boulo bui gadati: »nou cyto tam, govœrcui œdmiraiõty, i xay — ròzvitoc móuvui«, ya móuvlõ za, na opacui, propin (propagation) govorœu iz yix [rousscuimi] pitimœstymi he prosouv pitomo rousscoï móuvui u protistauleignie ne ino sõrgicõ, ne veatscœy móuvie a i cinnomou standardou. Inchami slovami, coli govorui œdmiraiõty, to tó ne e ‘doverxeigne ròzvitcou’ (boulo bui ne bõdy ‘cinnuy standard’ cnigóulenuy leadsco-veatscuy sõrgic iz ucrapleignami rousscoï’) — na opacui, onui sõty yn giu docaz oge rousscà móuva e ocrema samobuitna móuva, ne œdnoga ‘праматірі трьох вітвьей ідінава’, ne cinnuy standard sõrgica.