Міг бим. Прошу: чѧдипись.

А сучасною?)

А нащо? У сучаснім українськім чиннім письмі хиблять засоби адекватно передати руську фонологію. Вимову є дано в коментарі.

Дякую! Тобто Ви вважаєте, що письмо давньоруської доби є досконалішим? То нам треба відновити давньоруську мову? Я підпираю паралельне використання назв нашої мови "руська" та "українська", але проти того, щоб викинути на смітник розвиток української мови на користь давньоруської. Десь ви писали, що сучасне українське письмо не здатне відтворити як вимовляється у різних говірках.Ви маєте на увазі, що буква ѧ - умовно мешканцем Слобожанщини сприйматиметься по-одному, а Галичини - по-іншому? Які це такі говірки? Живши у різних місцях України та мавши досвід спілкування із простим людом із багатьох різних куточків нашої країни, можу сказати, що єдині "говірки", що я чув, то були російська мова, суржик, так звані "діалекти" з угризмами, полонізмами та іншим брудом і в деяких випадках "літературна" мова, якою намагалися говорити люди (ще й часто траплялися московізми і сучасні англіцизми). Може це якісь говірки з Канади, Словаччини чи Зеленого Клину?

Почну з кінця Вашого коментаря. Після натяків про Канаду, Словаччину я подумав про марність моєї відповіді Вам, оскільки Вам уже неначе все є "ясно".

Що тоді Вам казати? Ну, Ви не чули. А я чув, і різні люди чули й чують, і в різних діалектологічних працях се є освітлено.

Про "угризми, полонізми та інший бруд" – Ви перше розберіться в різниці між лексикою та фонетикою; я про фонетику та фонологію писав – яке відношення до них мають лексичні запозичення? Ніякого.

Про який такий "розвиток" української є мова? Про її ополячення та оросійщення, з чого накінець зліпили "літературний стандарт"?

Невже українська мова за останні 300-500 років не розвивалася, а лише ополячувалася й оросійщувалася?

За 500 іще так, за 300 вже ледве.