Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок - 
goroh.pp.ua: лядвенець
Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок - goroh.pp.ua: лядвенець
Не до кінця певен, чи то є таки наше слово, проте поки дам за переклад.
Желехівський (том II, ст. 729): Obstkern; 2) Niere.
ЕСУМ (том IV, ст. 547): кісточка (у фруктах); нирка
Mogeity bouti slovo ‹pocyca› roussco za teamõ "ren (lat.), νεφρός (gr.), kidney (eaghel.), Niere (ném.)?
Rœuzna data "za" ta "proti"
1.
SIRM daieity statïõ na ‹по́чка› (SIRM IV, 547) zo znaceinïami ta gèrêlami:
"cœusty u plodé" ta "ren, νεφρός, Niere, kidney" — Nedél./Gelex. (II, 729),
"cuixycui (intestines); nõtrostyi (entrails, internal organs)" — tam ge,
‹по́шка› "Niere, kidney, ren, νεφρός" — Zênzel. (Œutlas rousscui móuvui); ya gleadél eimy ta ne mœugl résti (acey ou coho e oco ostréixe),
‹бо́чка› "Niere, kidney, ren, νεφρός" — Courilênco; ne vémy cyto e tô za gèrêlo i cto e Courilênco (ne Vòlodimér Courilênco? 
uk.m.wikipedia.org: Куриленко Володимир Михайлович ; todé se slovo mogeity bouti iz govœuroc Polésïa),
‹почкува́тий› "kidney-shaped, reniform; budlike; nodular; gemmaceous" — Couznèçôu (Кузнецов. Очерки по морфологии праславянского языка. Москва, 1961)
___
Gèrêlo ou Gelexœuscoho e Nomis ("Oucrayinscui pricazcui, prislœuvïa i tacê inxe", 1864)
___
2.
Znac "kidney" e ou seoho slova znamenano ino u rousscé ta veatscé. U bélorousscé e znamenano ino znacyeinïe "brounka (a bud — eaghel.)". U inxyax sloveanscax móuvax e znamenano znac "cœusty u plodé" — u leadscé, cexyscé, slovacyscé ta slovénscé. Razomy zu rousscoiõ e móuv zu simy znacyeinïemy ou seoho slova bœulxe neigy móuv zo znacyeinïemy "kidney" — ino roussca ta veatsca.
3.
Razoslœu (xiboslœu; "typology") ta visteilïe ("history") imenouanïa teamui "kidney" u inxyax móuvax
a.
U nesloveanscax móuvax
U d.-gr. znaci slovo ‹νεφρός› ne ino "kidney" a i "mõdé, istesé, samcyui zalôzui (testicles)" ta "oum, glouzd". Zo znacomy "kidney(s)" se slovo u d.-gr. xodi gòlôuno u mnoginé: ‹νεφροί›.
I.-e. coreiny seoho slova e *negʷʰrós.
Sey ge i.-e. coreiny dédea ("inherited") i praghermansca ta latinsca.
I dlya pragherm. e ôdtuoryeno dué znacyeinïé: "kidney" ta "testicles". Ôd seoho corene e i ném. ‹Niere› "kidney", ôdcui pac eato u rousscõ ‹nircui/нирки›.
Roupivo, eaghel. ‹kidney› e tuoryeno ôd duou slovou, de drougê e ôd seoho i.-e. corene *negʷʰrós, a peruê slovo e gadano ôd d.-eaghel. ‹cwiþ(a)› "breuxo, cèrêuo, õtroba, lono" abo ôd d.-eaghel. ‹cēod, codd› "môxyna/mœuxyna (eaghel. "sack", "scrotum")". Se, védé, cazieity oge u d.-eaghelscé samo slovo zu cistomy corenemy i.-e. *negʷʰrós ne znaci "kidney", a cyto inxe, i na znacyeinïe "kidney" bé dodano slovo zo znacomy "breuxo, cèrêuo, õtroba, lono" ci "môxyna/mœuxyna (eaghel. "sack", "scrotum")".
Lat. slovo za "kidney" e ‹ren›. E cœulko gadoc do istoslovou seoho slova (https://en.m.wiktionary.org/wiki/ren?searchToken=9582ehkvph3iofb23jovo5ysc , vidyi troxyno ["in detail"] pœd ‹Latin›). Gadcõ 2. (vidyi tam) mogeity pœdperti xiboslœu ("typology") znacyeiny "thigh, loin (lat. lumbus); kidney (lat. renes)" ou slova *lendu- u sloveanscax. Gadcui 1. ta 3. (v. tam ge) mogeity pœudperti xiboslœu d.-gr. ‹νεφρός, νεφροί› (v. znacyeinïa ↑), coli gadati peruésnê znacyeinïe *"cœum, grõda" (i rous. ‹glouzd› "mind" e peruésno ôd *"cœum, grõda [slizou]", pac → "mozoc", i pac → "oum"). Litòuscê (ta starolœutscê) slovo za "kidney" e ‹inkstas› (lit.) ta ‹īkstis› (starolœut.), peruésno ôd znaca "inside, õtro; inferior, bottom, beneath"; ist ("the same") praznac e gadano i dlya corene *lendu- (vidyi nizye).
b.
U sloveanscax móuvax
He receno goré, slovo ‹pocyca› (o samé pracoreni bõdeity nizye) za "kidney" e védomo ino u veatscé ta rousscé. Bœulxe sloveanscuix móuv imenouieity "kidney(s)" ôd corene *lendu- (vidyi SISM XV, 48-50: *lędva/*lędvo/*lędvь/*lędvьje/*lędvьja), ta crœumy znacyeinïa "kidney" védomo e i znacyeinïa "thigh(s), loin(s)", "hips", "entrails; intestines". Na i.-e. rœuni e sey prasl. coreiny *lendu- supœulen zu lat. slovomy ‹lumbus› "thigh(s), loin(s)". Praznac seoho corene vidyi uisye (↑): "inside, internal, õtro; inferior, bottom, beneath". Ôd praznaca *"inside, õtro" moge ou seoho corene stati u sloveanscax znacyeinïe "entrails" → "kidney", a ôd znaca *"inferior, bottom, beneath" mogõ stati znacyeinïa "thigh(s), loin(s); hips".
To ("thus") u rœuznax móuvax mogemo vidéti gòlôuno ròzvitoc: *"1. inside, internal, õtro; 2. inferior, bottom, beneath" → "1. entrails, internal organs ; 2. lower parts of the human body" → "1. kidney(s) ; entrails ; testicles; mind/brain ; 2. thigh(s), loin(s); hip(s)".
4.
E znac "kidney(s)" u coreni *lendu- u rousscé pitœum abo eat iz inxyui yacui sloveanscui móuvui? Yaco dauno e védœum znac "kidney(s)" u coreni *lendu- u rousscé u pisemnax gèrêlax?
Rousscui pameatcui znamenaiõty slovo ‹lẽdvïe (лѧдвьѥ)› zu duoma znacoma: "kidney(s)" (Cuievopeceirscê Œutcye [Cyew Cave Patericon]) ta "thigh(s), loin(s)" (Izbôrnik).
5.
Teagycôsty puitanïa pitomosti ‹pocyca› "kidney" u rousscé e ne ino e bo znano lixe u rousscé ta veatscé, a i cèrêz istoslœu.
SIRM vedeity i znacyeinïa "cœusty u plodé" i "kidney" ôd odina corene *put- *"cyto crõglouato, põclo ta drœubno" (u ç.-slov. ‹пъщька/pujtyca› "a small coin, obolus"). Ta Vasmer istoslœuno délity veat. ‹почка› "kidney" ôd ‹почка› "a bud (of a tree)", gadaiõtyi peruê ôd *pok- : *pek- "pecti" zu ròzvitcomy *"cyto peceno" → "kidney", i cazieity na istœu ("similar") ròzvitoc caxeubsca ‹powarka› "kidney" ôd ‹warzëc› "variti" ("variti ≈ pecti"; i rous. ‹peceiny/peceûnca› "live" e ôd "pecti"), ta sam ge gadaiety ceomou todé u rousscé ne'ma pèregòlôsou *o. Acey Vasmerova gadca pro rœuznuy istoslœu slova/slœu ‹почка› ← *puty-yk-a "bud; seed" ta ‹почка› "kidney" ← *pok-yk-a prosto, popri ròzvitoc caxeubscoho ‹powarka› "kidney" ôd "variti", xuibna?
Цікавезно... Спасибі за коментар.
> ‹по́шка› "Niere, kidney, ren, νεφρός" — Zênzel. (Œutlas rousscui móuvui); ya gleadél eimy ta ne mœugl résti (acey ou coho e oco ostréixe),
Мапа №41. Там ще в ужанських говірках видко слово "по́кру́тка", проте ЕСУМ (том IV, ст. 484) пише, що воно пішло зі словацької мови. Як гадаєте, то є таки чуже слово чи ні?
Хотів прочитати. Згадавши, що читання такої кирилиця займає разів у 5 більше часу, ніж кирилиці, а розуміння -- ще більше, не буду. Хотів дізнатися, але не дізнаюся
Треба у Ялисія попросити перекласти свій текст на його латинку, щоб ви більше не задовбували зі своїми гелофітами й агеліофілами 😆🙈
Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок - goroh.pp.ua: лядвенець
Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок - goroh.pp.ua: лядвенець
Иносе, та чи гоже це слово про нирки?)
Tó ne bõdé “ist•UI” u mn., atge eidnina e ‹ist•O› — se e pervçui. A za drougoe, mieniõ Vam za sé dodane slovo bóulgariçeiõ, he priclad oge bóulgariça tacui ne e pro rousscõ móuvõ: *[j]y- e dalo |jɪ•| u rous., otge: /jɪ•/ [jɪ•, jɪ͡ɘ•, ji•], [ɪ•, i•, ɦɪ•], a u beznagolósie po golósnie i [j• ~ i̯• ~ ∅•].
Gospodariou Porouchou, a cyto samo Vui berete za bóulgariçõ? Çi cinnõyõ stavilynõyõ rousscõyõ pravopisy, a çi cielõ cuiriliçõ?
Це пріклад оґе ціріліца е таці про роуссцо моуво: одну звучину пишемо однією буквою. І про це вже було.
Добродію Є. Ковтуненко, схоже, усю кирилицю.
🤔
Ге приклад оже бовгариця таки не є про руську мову.
»Ге приклад оже бовгариця таки не є про руську мову.«
?
»Добродію Є. Ковтуненко, схоже, усю кирилицю.«
Мабуть таки-так
"?"
Панові Романові відповів
Це приклад, що кирилиця таки відповідає нашій Мові
»cinnõyõ stavilynõyõ rousscõyõ pravopisy, a çi cielõ cuiriliçõ?«
Çielõ.
»одну звучину пишемо однією буквою.«
Vacha “zvõcina” (golósmeiny) tout e |jɪ•| ( ← *[j]y-). Se mogé bouti pisano he ‹ї•› bóulgariçeiõ, i tó ne ròzlõciuchi [jɪ] œd [ji] (/ji͡e/). Ta tó bui boula iesce mala bieda. Ale |jɪ•| e po govoriex: i [jɪ•] i [jɪ͡ɘ] i [ji•] i [ɪ•] i [i•] i [ɦɪ•], a u beznagolósie po golósnie [j• ~ i̯• ~ ∅•], i use sé e odin golósmeiny — |jɪ•|. Ta pravopisy iz ‹ї•› bóulgariçeiõ ne teacné ni vuimóuvie [ɪ•] ci [i•], ni [ɦɪ•], a vuimóuvam [j• ~ i̯• ~ ∅•] i pogotœu. To yac pichete use se? A ponevagy este lugeç i neviegolós, to yac tó pisano bóulgariçeiõ boulo bui caziõ za Vas: iz [ɪ•] — ‹исто́›, iz [i•] — ‹істо́›, iz [ɦɪ•] — ‹гисто́›, iz [j• ~ i̯•] — ‹йсто́›, iz [∅•] — ‹сто›, iz [jɪ•] ta [ji•] — ‹їсто́›. Tó e xeisty rœznuix pravopisiy! I tó ne sõty jadnui ‘golósmeni’ (Vachi “zvõcinui”, a ci teamite cyto tó znacity), ale golósovœi riecéuleigna (phonetic realizations).
»І про це вже було.«
Otóge. A ponevagy este lugeç i neviegolós, to use toulite bzdourõ o “zvõcinax”, ne teamleatchi cyto tó e.
Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок -
goroh.pp.ua: лядвенець
Гоже!