Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок - 
goroh.pp.ua: лядвенець
Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок - goroh.pp.ua: лядвенець
Не до кінця певен, чи то є таки наше слово, проте поки дам за переклад.
Желехівський (том II, ст. 729): Obstkern; 2) Niere.
ЕСУМ (том IV, ст. 547): кісточка (у фруктах); нирка
Mogeity bouti slovo ‹pocyca› roussco za teamõ "ren (lat.), νεφρός (gr.), kidney (eaghel.), Niere (ném.)?
Rœuzna data "za" ta "proti"
1.
SIRM daieity statïõ na ‹по́чка› (SIRM IV, 547) zo znaceinïami ta gèrêlami:
"cœusty u plodé" ta "ren, νεφρός, Niere, kidney" — Nedél./Gelex. (II, 729),
"cuixycui (intestines); nõtrostyi (entrails, internal organs)" — tam ge,
‹по́шка› "Niere, kidney, ren, νεφρός" — Zênzel. (Œutlas rousscui móuvui); ya gleadél eimy ta ne mœugl résti (acey ou coho e oco ostréixe),
‹бо́чка› "Niere, kidney, ren, νεφρός" — Courilênco; ne vémy cyto e tô za gèrêlo i cto e Courilênco (ne Vòlodimér Courilênco? 
uk.m.wikipedia.org: Куриленко Володимир Михайлович ; todé se slovo mogeity bouti iz govœuroc Polésïa),
‹почкува́тий› "kidney-shaped, reniform; budlike; nodular; gemmaceous" — Couznèçôu (Кузнецов. Очерки по морфологии праславянского языка. Москва, 1961)
___
Gèrêlo ou Gelexœuscoho e Nomis ("Oucrayinscui pricazcui, prislœuvïa i tacê inxe", 1864)
___
2.
Znac "kidney" e ou seoho slova znamenano ino u rousscé ta veatscé. U bélorousscé e znamenano ino znacyeinïe "brounka (a bud — eaghel.)". U inxyax sloveanscax móuvax e znamenano znac "cœusty u plodé" — u leadscé, cexyscé, slovacyscé ta slovénscé. Razomy zu rousscoiõ e móuv zu simy znacyeinïemy ou seoho slova bœulxe neigy móuv zo znacyeinïemy "kidney" — ino roussca ta veatsca.
3.
Razoslœu (xiboslœu; "typology") ta visteilïe ("history") imenouanïa teamui "kidney" u inxyax móuvax
a.
U nesloveanscax móuvax
U d.-gr. znaci slovo ‹νεφρός› ne ino "kidney" a i "mõdé, istesé, samcyui zalôzui (testicles)" ta "oum, glouzd". Zo znacomy "kidney(s)" se slovo u d.-gr. xodi gòlôuno u mnoginé: ‹νεφροί›.
I.-e. coreiny seoho slova e *negʷʰrós.
Sey ge i.-e. coreiny dédea ("inherited") i praghermansca ta latinsca.
I dlya pragherm. e ôdtuoryeno dué znacyeinïé: "kidney" ta "testicles". Ôd seoho corene e i ném. ‹Niere› "kidney", ôdcui pac eato u rousscõ ‹nircui/нирки›.
Roupivo, eaghel. ‹kidney› e tuoryeno ôd duou slovou, de drougê e ôd seoho i.-e. corene *negʷʰrós, a peruê slovo e gadano ôd d.-eaghel. ‹cwiþ(a)› "breuxo, cèrêuo, õtroba, lono" abo ôd d.-eaghel. ‹cēod, codd› "môxyna/mœuxyna (eaghel. "sack", "scrotum")". Se, védé, cazieity oge u d.-eaghelscé samo slovo zu cistomy corenemy i.-e. *negʷʰrós ne znaci "kidney", a cyto inxe, i na znacyeinïe "kidney" bé dodano slovo zo znacomy "breuxo, cèrêuo, õtroba, lono" ci "môxyna/mœuxyna (eaghel. "sack", "scrotum")".
Lat. slovo za "kidney" e ‹ren›. E cœulko gadoc do istoslovou seoho slova (https://en.m.wiktionary.org/wiki/ren?searchToken=9582ehkvph3iofb23jovo5ysc , vidyi troxyno ["in detail"] pœd ‹Latin›). Gadcõ 2. (vidyi tam) mogeity pœdperti xiboslœu ("typology") znacyeiny "thigh, loin (lat. lumbus); kidney (lat. renes)" ou slova *lendu- u sloveanscax. Gadcui 1. ta 3. (v. tam ge) mogeity pœudperti xiboslœu d.-gr. ‹νεφρός, νεφροί› (v. znacyeinïa ↑), coli gadati peruésnê znacyeinïe *"cœum, grõda" (i rous. ‹glouzd› "mind" e peruésno ôd *"cœum, grõda [slizou]", pac → "mozoc", i pac → "oum"). Litòuscê (ta starolœutscê) slovo za "kidney" e ‹inkstas› (lit.) ta ‹īkstis› (starolœut.), peruésno ôd znaca "inside, õtro; inferior, bottom, beneath"; ist ("the same") praznac e gadano i dlya corene *lendu- (vidyi nizye).
b.
U sloveanscax móuvax
He receno goré, slovo ‹pocyca› (o samé pracoreni bõdeity nizye) za "kidney" e védomo ino u veatscé ta rousscé. Bœulxe sloveanscuix móuv imenouieity "kidney(s)" ôd corene *lendu- (vidyi SISM XV, 48-50: *lędva/*lędvo/*lędvь/*lędvьje/*lędvьja), ta crœumy znacyeinïa "kidney" védomo e i znacyeinïa "thigh(s), loin(s)", "hips", "entrails; intestines". Na i.-e. rœuni e sey prasl. coreiny *lendu- supœulen zu lat. slovomy ‹lumbus› "thigh(s), loin(s)". Praznac seoho corene vidyi uisye (↑): "inside, internal, õtro; inferior, bottom, beneath". Ôd praznaca *"inside, õtro" moge ou seoho corene stati u sloveanscax znacyeinïe "entrails" → "kidney", a ôd znaca *"inferior, bottom, beneath" mogõ stati znacyeinïa "thigh(s), loin(s); hips".
To ("thus") u rœuznax móuvax mogemo vidéti gòlôuno ròzvitoc: *"1. inside, internal, õtro; 2. inferior, bottom, beneath" → "1. entrails, internal organs ; 2. lower parts of the human body" → "1. kidney(s) ; entrails ; testicles; mind/brain ; 2. thigh(s), loin(s); hip(s)".
4.
E znac "kidney(s)" u coreni *lendu- u rousscé pitœum abo eat iz inxyui yacui sloveanscui móuvui? Yaco dauno e védœum znac "kidney(s)" u coreni *lendu- u rousscé u pisemnax gèrêlax?
Rousscui pameatcui znamenaiõty slovo ‹lẽdvïe (лѧдвьѥ)› zu duoma znacoma: "kidney(s)" (Cuievopeceirscê Œutcye [Cyew Cave Patericon]) ta "thigh(s), loin(s)" (Izbôrnik).
5.
Teagycôsty puitanïa pitomosti ‹pocyca› "kidney" u rousscé e ne ino e bo znano lixe u rousscé ta veatscé, a i cèrêz istoslœu.
SIRM vedeity i znacyeinïa "cœusty u plodé" i "kidney" ôd odina corene *put- *"cyto crõglouato, põclo ta drœubno" (u ç.-slov. ‹пъщька/pujtyca› "a small coin, obolus"). Ta Vasmer istoslœuno délity veat. ‹почка› "kidney" ôd ‹почка› "a bud (of a tree)", gadaiõtyi peruê ôd *pok- : *pek- "pecti" zu ròzvitcomy *"cyto peceno" → "kidney", i cazieity na istœu ("similar") ròzvitoc caxeubsca ‹powarka› "kidney" ôd ‹warzëc› "variti" ("variti ≈ pecti"; i rous. ‹peceiny/peceûnca› "live" e ôd "pecti"), ta sam ge gadaiety ceomou todé u rousscé ne'ma pèregòlôsou *o. Acey Vasmerova gadca pro rœuznuy istoslœu slova/slœu ‹почка› ← *puty-yk-a "bud; seed" ta ‹почка› "kidney" ← *pok-yk-a prosto, popri ròzvitoc caxeubscoho ‹powarka› "kidney" ôd "variti", xuibna?
Цікавезно... Спасибі за коментар.
> ‹по́шка› "Niere, kidney, ren, νεφρός" — Zênzel. (Œutlas rousscui móuvui); ya gleadél eimy ta ne mœugl résti (acey ou coho e oco ostréixe),
Мапа №41. Там ще в ужанських говірках видко слово "по́кру́тка", проте ЕСУМ (том IV, ст. 484) пише, що воно пішло зі словацької мови. Як гадаєте, то є таки чуже слово чи ні?
Хотів прочитати. Згадавши, що читання такої кирилиця займає разів у 5 більше часу, ніж кирилиці, а розуміння -- ще більше, не буду. Хотів дізнатися, але не дізнаюся
Треба у Ялисія попросити перекласти свій текст на його латинку, щоб ви більше не задовбували зі своїми гелофітами й агеліофілами 😆🙈
Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок - goroh.pp.ua: лядвенець
Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок - goroh.pp.ua: лядвенець
Иносе, та чи гоже це слово про нирки?)
Tó ne bõdé “ist•UI” u mn., atge eidnina e ‹ist•O› — se e pervçui. A za drougoe, mieniõ Vam za sé dodane slovo bóulgariçeiõ, he priclad oge bóulgariça tacui ne e pro rousscõ móuvõ: *[j]y- e dalo |jɪ•| u rous., otge: /jɪ•/ [jɪ•, jɪ͡ɘ•, ji•], [ɪ•, i•, ɦɪ•], a u beznagolósie po golósnie i [j• ~ i̯• ~ ∅•].
Gospodariou Porouchou, a cyto samo Vui berete za bóulgariçõ? Çi cinnõyõ stavilynõyõ rousscõyõ pravopisy, a çi cielõ cuiriliçõ?
Це пріклад оґе ціріліца е таці про роуссцо моуво: одну звучину пишемо однією буквою. І про це вже було.
Добродію Є. Ковтуненко, схоже, усю кирилицю.
🤔
Ге приклад оже бовгариця таки не є про руську мову.
»Ге приклад оже бовгариця таки не є про руську мову.«
?
»Добродію Є. Ковтуненко, схоже, усю кирилицю.«
Мабуть таки-так
"?"
Панові Романові відповів єм.
Це приклад, що кирилиця таки відповідає нашій Мові
»cinnõyõ stavilynõyõ rousscõyõ pravopisy, a çi cielõ cuiriliçõ?«
Çielõ.
»одну звучину пишемо однією буквою.«
Vacha “zvõcina” (golósmeiny) tout e |jɪ•| ( ← *[j]y-). Se mogé bouti pisano he ‹ї•› bóulgariçeiõ, i tó ne ròzlõciuchi [jɪ] œd [ji] (/ji͡e/). Ta tó bui boula iesce mala bieda. Ale |jɪ•| e po govoriex: i [jɪ•] i [jɪ͡ɘ] i [ji•] i [ɪ•] i [i•] i [ɦɪ•], a u beznagolósie po golósnie [j• ~ i̯• ~ ∅•], i use sé e odin golósmeiny — |jɪ•|. Ta pravopisy iz ‹ї•› bóulgariçeiõ ne teacné ni vuimóuvie [ɪ•] ci [i•], ni [ɦɪ•], a vuimóuvam [j• ~ i̯• ~ ∅•] i pogotœu. To yac pichete use se? A ponevagy este lugeç i neviegolós, to yac tó pisano bóulgariçeiõ boulo bui caziõ za Vas: iz [ɪ•] — ‹исто́›, iz [i•] — ‹істо́›, iz [ɦɪ•] — ‹гисто́›, iz [j• ~ i̯•] — ‹йсто́›, iz [∅•] — ‹сто›, iz [jɪ•] ta [ji•] — ‹їсто́›. Tó e xeisty rœznuix pravopisiy! I tó ne sõty jadnui ‘golósmeni’ (Vachi “zvõcinui”, a ci teamite cyto tó znacity), ale golósovœi riecéuleigna (phonetic realizations).
»І про це вже було.«
Otóge. A ponevagy este lugeç i neviegolós, to use toulite bzdourõ o “zvõcinax”, ne teamleatchi cyto tó e.
> govoriex
Пане Олисію, єсми помітив у вас незвичні для мене форми відмінювання. Чому govoriex, а не govorax, чому imene, а не imeni, pravopisiy, а не pravopisey і т. п.? Надайте, тоді ще, будь ласка, приклади, де відмінювання у вас різниться від літературної.
То первісні форми, збережені головно в говорах карпатского ареалу. Там імена скланяються не за родом, а за основою.
Ось парадигми (можуть бути хиби в написанні Олисієвим правописом):
a-основа:
одн.
baba / баба / баба
babui / бабꙑ / баби
babie / бабѣ / бабі
babõ / бабѫ / бабу
baboiõ / бабоѭ / бабою
babie / бабѣ / бабі
babo / бабо / бабо
дв.
babie / бабѣ / бабі
babou† / бабоу† / бабу†
babama† / бабама† / бабама†
babie / бабѣ / бабі
babama / бабама / бабама
babou† / бабоу† / бабу†
babie / бабѣ / бабі
мн.
babui / бабꙑ / баби
bab / бабъ / баб
babam / бабамъ / бабам
babui / бабꙑ / баби
babami / бабами / бабами
babax / бабахъ / бабах
babui / бабꙑ / баби
“м'яка” a-основа:
одн.
sadja / саџа / сажа
sadjui / саџѣ / сажі
sadjie / саџи / сажи
sadjõ / саџѫ / сажу
sadjeiõ / саџєѭ / сажею
sadjie / саџи / сажи
sadje / саџє / саже
дв.
sadjie / саџи / сажи
sadjou† / саџоу† / сажу†
sadjama† / саџама† / сажама†
sadjie / саџи / сажи
sadjama / саџама / сажама
sadjou† / саџоу† / сажу†
sadjie / саџи / сажи
мн.
sadjui / саџѣ / сажі
sadj / саџъ / саж
sadjam / саџамъ / сажам
sadjui / саџѣ / сажі
sadjami / саџами / сажами
sadjax / саџахъ / сажах
sadjui / саџѣ / сажі
i-основа:
одн.
pani, panya / пани, панꙗ / пани, паня
panyui / панѣ / пані
panie / пани / пани
paniõ / панѭ / паню
paneiõ / панєѭ / панею
panie / пани / пани
pane / панє / пане
дв.
panie / пани / пани
paniou† / паню† / паню†
paniama† / панꙗма† / паняма†
panie / пани / пани
paniama / панꙗма / паняма
paniou† / паню† / паню†
panie / пани / пани
мн.
panyui / панѣ / панї
pany / пань / пань
paniam / панꙗмъ / паням
panyui / панѣ / пані
paniami / панꙗми / панями
paniax / панꙗхъ / панях
panyui / панѣ / пані
Господар Поруш на письмі чомусь не розрізняє форми імен a-оснів та м'яких a-оснів — лише в формах орудного відмінку ‘-oiõ’ проти ‘-eiõ’ та уличного відмінку ‘-o’ проти ‘-e’.
o-основа:
одн.
ceoloviec / чєловѣкъ / чоловік
ceolovieca / чєловѣка / чоловіка
ceoloviecou, ceoloviecovi / чєловѣкоу, чєловѣкови / чоловіку, чоловікови
ceoloviecomy / чєловѣкомь / чоловіком
ceoloviecie / чєловѣцѣ / чоловіці
ceoloviece / чєловѣчє / чоловіче
дв.
ceolovieca / чєловѣка / чоловіка
ceoloviecou† / чєловѣкоу† / чоловіку†
ceoloviecoma† / чєловѣкома† / человікома†
ceolovieca / чєловѣка / чоловіка
ceoloviecoma / чєловѣкома / чоловікома
ceoloviecou† / чєловѣкоу† / чоловіку†
ceolovieca / чєловѣка / чоловіка
мн.
ceolovieçi, ceoloviecui / чєловѣци, чєловѣкꙑ / чоловіци, чоловіки
ceoloviec, ceoloviecœu / чєловѣкъ, чєловѣкѡвъ / чоловік, чоловіків
ceoloviecœm / чєловѣкѡмъ / чоловікім
ceoloviecui / чєловѣкꙑ / чоловіки
ceoloviecui / чоловіки
ceolovieciex / чєловѣцѣхъ / чоловіціх
ceolovieçi, ceoloviecui / чєловѣци, чєловѣкꙑ / чоловіци, чоловіки
______
одн.
gorod / городъ / город
goroda, gorodou / города, городоу / города, городу
gorodou, gorodovi / городу, городови / городу, городови
gorod / городъ / город
gorodomy / городомь / городом
gorodie / городѣ / городі
gorode / городє / городе
дв.
goroda / города / города
gorodou† / городоу† / городу†
gorodoma† / городома† / городома†
goroda / города / города
gorodoma / городома / городома
gorodou† / городоу† / городу†
goroda / города
мн.
gorodi, gorodui / городи, городꙑ / городи
gorod†, gorodœu / город†, городѡвъ / город†, городів
gorodœm / городѡмъ / городім
gorodui / городꙑ / городи
gorodui / городꙑ / городи
gorodiex / городѣхъ / городіх
gorodi, gorodui / городи, городꙑ / городи
______
одн.
selo / сєло / село
sela / сєла / села
selou / сєлоу / селу
selo / сєло / село
selomy / сєломь / селом
selie / сєлѣ / селі
selo / сєло / село
дв.
selie / сєлѣ / селі
selou† / сєлоу† / селу†
seloma† / сєлома† / селома†
selie / сєлѣ / селі
seloma / сєлома / селома
selou† / сєлоу† / селу†
selie / сєлѣ / селі
мн.
sela / сєла / села
seul / сѵлъ / сіл
selœm, selam / сєлѡмъ, сєламъ / селім, селам
sela / сєла / села
selui, selami / сєлꙑ, сєлами / сели, селами
seliex, selax / сєлѣхъ, сєлахъ / селіх, селах
sela / сєла / села
м'яка o-основа:
одн.
cœny / кѡнь / кінь
conia / конꙗ / коня
coniou, conevi / коню, конєви / коню, коневи
conia / конꙗ / коня
conemy / конємь / конем
conie, conevi / кони, конєви / коні, коневи
coniou / коню / коню
дв.
conia / конꙗ / коня
coniou† / коню† / коню†
conema† / конєма† / конема†
conia / конꙗ / коня
conema / конєма / конема
coniou† / коню† / коню†
conia / конꙗ / коня
мн.
coni, conyui / кони, конѣ / кони, коні
cœny†, coney, coniy, coneu / кѡнь†, конєи, конии, конѵвъ / кінь†, коней, коний, конів
coneum / конѵмъ / конім
conyui / конѣ / коні
conyui, cœnymi / кони, кѡньми / кони, кіньми
coniex / конихъ / коних
coni, conyui / кони, конѣ / кони, коні
______
одн.
more, morye / морє / море
moria / морꙗ / моря
moriou, morevi / морю, морєви / морю, мореви
more, morye / морє / море
moremy / морємь / морем
morie, morevi / мори, морєви / мори, мореви
more, morye / морє / море
дв.
morie / мори / мори
moriou† / морю† / морю†
morema† / морєма† / морема†
morie / мори / мори
morema / морєма / морема
moriou† / морю† / морю†
morie / мори / мори
мн.
moria / морꙗ / моря
mœry, moreu / мѡрь, морѵвъ / морь, морів
moreum, moriam / морѵмъ, морям / морім
moria / морꙗ / моря
moryui, moriami / мори, морꙗми / мори, морями
moriex, moriax / морихъ, морꙗхъ / морих, морях
moria / морꙗ / моря
u-основа:
suin / сꙑнъ / син
suinou, suina / сꙑноу, сꙑна / сину, сина
suinovi, suinou / сꙑнови, сꙑноу / синови, сину
suinou, suina / сꙑноу, сꙑна / сину, сина
suinomy / сꙑномь / сином
suinou / сꙑноу / сину
suinou / сꙑноу / сину
suinui / сꙑнꙑ / сини
suinovou† / сꙑновоу† / синову†
suinma† / сꙑнма† / синма†
suinui / сꙑнꙑ / сини
suinma / сꙑнма / синма
suinovou† / сꙑновоу† / синову†
suinui / сꙑнꙑ / сини
suinove, suinui / сꙑновє, сꙑнꙑ / синове, сини
suinœu / сꙑнѡвъ / синів
suinom / сꙑномъ / сином
suinui / сꙑнꙑ / сини
suinmi / сꙑнми / синми
suinox / сꙑнохъ / синох
suinove, suinui / сꙑновє, сꙑнꙑ / синове, сини
_____
одн.
méd, meud / мєдъ, мѵдъ / мед, мід
medou / мєдоу / меду
medovi, medou / мєдови, мєдоу / медови, меду
méd / мєдъ / мед
medomy / мєдомь / медом
medou / мєдоу / меду
medou / мєдоу / меду
дв.
medui / мєдꙑ / меди
medovou† / мєдовоу† / медову†
médma† / мєдма† / медма†
medui / мєдꙑ / меди
médma / мєдма / меди
medovou† / мєдовоу† / медову†
medui / мєдꙑ / меди
мн.
medove, medui / мєдовє, мєдꙑ / медове, меди
medœu / мєдѡвъ / медів
medom / мєдомъ / медом
medui / мєдꙑ / меди
médmi / мєдми / медми
medox / мєдохъ / медох
medove, medui / мєдовє, мєдꙑ / медове, меди
Форми падежів o-оснів та u-оснів часто себе замінюють.
y-основа:
одн.
põty / пѫть / путь
põti / пѫти / пути
põti / пѫти / пути
põty / пѫть / путь
põtemy / пѫтємь / путем
põti / пѫти / пути
põti / пѫти / пути
дв.
põti / пѫти / пути
põttiou† / пѫтїоу† / путтю†
põtyma† / пѫтьма† / путьма†
põti / пѫти / пути
põtyma / пѫтьма / путьма
põttiou† / пѫтїѫ† / путтю†
põti / пѫти / пути
мн.
põttye, põti / пѫтїє, пѫти / пуття, пути
põtiy, põtey / пѫтии, пѫтєи / путий, путей
põteom / пѫтємъ / путьом
põti / пѫти / пути
põtymi / пѫтьми / путьми
põteox / пѫтєхъ / путьох
põttye, põti / пѫтїє, пѫти / пуття, пути
______
одн.
gõsy
gõsi
gõsi
gõsy
gõssiõ
gõsi
gõsi
дв.
gõsi
gõssiou†
gõsyma†
gõsi
gõsyma
gõssiou†
gõsi
мн.
gõsi
gõsiy, gõsey
gõsem
gõsi
gõsymi
gõsex
gõsi
ū-основа:
одн.
çerqua, çercovy
çerque
çerqui
çercovy, çerquõ
çercoviõ(?), çerquoiõ
çerqui
çerquo
дв.
çerqui, çerquie
çerquou†
çerquama†
çerqui, çerquie
çerquama
çerquou†
çerqui
мн.
çerqui
çercòu(?)
çerquam
çerqui
çerquami
çerquax
çerqui
n-основа:
одн.
cameiny
camene
cameni
cameiny
camenemy
cameni
camene
дв.
cameni
camenou†
cameinyma†
cameni
cameinyma
camenou†
cameni
мн.
camene, cameni
camén, camény, cameneu
camenem
cameni
camenui
camenex
camene, cameni
______
одн.
plemea
plemene
plemeni
plemea
plemenemy
plemeni
plemea
дв.
plemenie
plemenou†
plemeinma†
plemenie
plemeinma
plemenou†
plemenie
мн.
plemena
plemén, plemeun
plemenem
plemena
plemenui
plemenex
plemena
nt-основа:
одн.
telea
teleate
teleati
telea
teleatemy
teleati
telea
дв.
teleatie
teleatou†
teleatyma†
teleatie
teleatyma
teleatou†
teleatie
мн.
teleata
teleat
teleatem
teleata
teleatui
teleatex
teleata
r-основа:
одн.
mati
matere
materi
mateir, materõ
mateiriõ(?)
materi
mati
дв.
materi
materou†
mateirma†
materi
mateirma
materou†
materi
мн.
matere, materi
matér, mateur
materem
materi
matermi
materex
matere, materi
s-основа:
одн.
nebo
neba
nebou, nebovi
nebo
nebomy
nebie, nebovi
nebo
дв.
nebesie, nebie
nebesou†, nebou†
nebeisyma(?)†, neboma †
nebesie, nebie
nebeisyma, neboma
nebesou†, nebou†
nebesie, nebie
мн.
nebesa
nebés, nebeus
nebesem
nebesa
nebesui
nebesex
nebesa
І є також аномальні/нерегулярні слова:
одн.
oco
oca
ocou, ocovi
oco
ocomy
ocie, ocovi
oco
дв.
oci
œcciou
ocima
oci
ocima
œcciou
oci
мн.
oci
œcy, ociy, ocey
ocyam
oci
ocyami
ocyax
oci
______
одн.
ouxo
дв.
ouxi
ouxxiou(?)
ouxima
ouxi
ouxima
ouxxiou
ouxi
мн.
ouxa
oux
ouxam
ouxa
ouxami
ouxax
ouxa
______
одн.
deny
dne
dni
deny
dnemy
dni
dne
дв.
dni
dnou
denyma
dni
denyma
dnou
мн.
dne, dni
den, deny
dnem
dni
denymi
dnex
dne, dni
Щиро вам міню, дуже займаво. Тобто до наших часів у двоїні переважно суть зберегли ся називен, знахіден, кличен + оруден пади?
Тобто граматично визначити двоїну як особливий випадок множини з різнами числівниками від 2 до 4 у Н. в, Зн. в, Ор. в. і Д. в, або з усіми відмінками для нерегулярних слів. Але замість неї можна й множину.
»Щиро вам міню, дуже займаво. Тобто до наших часів у двоїні переважно суть зберегли ся називен, знахіден, кличен + оруден пади?«
Прошу 🤝
Загалом так, лише слова ‹око› та ‹вухо› зберігають +- повну парадигму.
»Тобто граматично визначити двоїну як особливий випадок множини з різнами числівниками від 2 до 4 у Н. в, Зн. в, Ор. в. і Д. в, або з усіми відмінками для нерегулярних слів. Але замість неї можна й множину.«
Ну, накілько я знаю, то в різних говорах по різному — десь то форми лише двоїни, десь то форми паукального числа (2-4); десь ці форми взаємозамінні з формами множини, а десь ні
Я просто не знаю, коли смо пуристи, то чи лишити оті збережені "первісні" форми відмінювання лише як місцеву особливість, чи ширити їх на загал? Бо, наскільки єм ізрозумів, відбулася аналітизація.
Лѧдвия, лѧдвья — назва нирок у давньоруській мові - http://oldrusdict.ru/dict.html
Звідти й наша рослина лядвенець - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27249-ljadvenec.html#show_point
У чеській мові є слово ledvina, яке означає анатомічні нирка, а у словенській є ledvice з тим же значенням, що пояснюється подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок -
goroh.pp.ua: лядвенець
Гоже!