Вульва — назва зовнішніх жіночих статевих органів: лобка, великих і малих статевих губ, клітора, дівочої пліви, присінка піхви, промежини, отвору сечівника, а також залозистих та судинних структур, розташованих у проміжку між лобком і промежиною.
Приклад вживання
Поряд з медичним терміном «вульва», жіночі зовнішні статеві органи мають й інші назви. В українській мові це «пизда» (загальнослов'янське), «кунка», «манда», «кицька» (можливо, калька з англ. pussy або фр. minet, як і рос. киска), «жоломіґа», «потка» (у говірках Прикарпаття), «вістє», «стулень».
Це слово категорично не можна робити науковим, бо місцеве населення Прикарпаття вживає його в якості грубого мату (аналогу рос. *изда) для образи жінок. Без відтінку мату для назви жіночого статевого органу вживають слово "піська" чи з пестливим відтінком "пиріжок" (вареники на Прикарпатті називають "пироги").
Я особисто підтримую "розкішниця", щоб не плутати з вагіною (піхвою).
Етимологічний Словник Української Мови у 7 томах:
По́та́к — чоловічий статевий орган,
По́тка — жіночий статевий орган.
Від праслов'ян. [*pъtъka] «статевий орган», результат перенесення на орган назви pъtъka «птах», як семантичну паралель пор. укр. ку́рка «жіночий статевий орган».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/потак#22070
псл. kuna «зовнішня частина жіночих статевих органів», зменш. *kunъka, *kunica;
очевидно, споріднене з лтс. kàuns «сором» (‹ іє. *kaunos), kauňums «статевий орган», kaũnêtiês «соромитися» (можливо, сюди ж належить слц. okúňať sa «побоюватися», okúnavý «невпевнений, несміливий»);
менш обґрунтовані пов’язання з р. [куна́] «куниця» через [ку́нное] «посаг» (Фасмер II 417), з лат. сunnus «жіночий статевий орган» (Vasmer RS 4, 72), з тур. kuma «коханка, наложниця» (Brückner KZ 46, 223; KZ 48, 214);
р. [ку́нка] «тс.; дівчина; (ст.) коханка», [куна́] «жіночі статеві органи», п. ст. kunka «тс.; коханка», слн. kúna «жіночі статеві органи»;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
куни́ці «тс.» (мн.)
Вульва — назва зовнішніх жіночих статевих органів: лобка, великих і малих статевих губ, клітора, дівочої пліви, присінка піхви, промежини, отвору сечівника, а також залозистих та судинних структур, розташованих у проміжку між лобком і промежиною.
Поряд з медичним терміном «вульва», жіночі зовнішні статеві органи мають й інші назви. В українській мові це «пизда» (загальнослов'янське), «кунка», «манда», «кицька» (можливо, калька з англ. pussy або фр. minet, як і рос. киска), «жоломіґа», «потка» (у говірках Прикарпаття), «вістє», «стулень».
Перекладаємо слово вульва
http://slovopedia.org.ua/57/53408/375720.html
Підтримую, бо слово не є матом.
+
розкішно
Чудова пропозиція, Андріє!
Розкішницю подибуємо в "Українсько - англійськім словнику" Андрусишина (http://diasporiana.org.ua/): sensuous woman, wanton (чуттєва жінка, розпусниця)
Не годиться, бо то є евфемізм, при чім з виразно фліртовим, фамільярним підтекстом.
Словник Грінченка: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57195-stulen.html#show_point.html#show_point
Краще за розкішницю, бо є нейтральним словом.
у говірках Прикарпаття: https://gazeta.ua/articles/nelitereturna-leksika/_ukrayinci-mali-intimnu-leksiku/477554
Це слово категорично не можна робити науковим, бо місцеве населення Прикарпаття вживає його в якості грубого мату (аналогу рос. *изда) для образи жінок. Без відтінку мату для назви жіночого статевого органу вживають слово "піська" чи з пестливим відтінком "пиріжок" (вареники на Прикарпатті називають "пироги").
Я особисто підтримую "розкішниця", щоб не плутати з вагіною (піхвою).
Етимологічний Словник Української Мови у 7 томах:
По́та́к — чоловічий статевий орган,
По́тка — жіночий статевий орган.
Від праслов'ян. [*pъtъka] «статевий орган», результат перенесення на орган назви pъtъka «птах», як семантичну паралель пор. укр. ку́рка «жіночий статевий орган».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/потак#22070
Загальний опис вульви
Підтримую
КУ́НКА «жіночі статеві органи»
псл. kuna «зовнішня частина жіночих статевих органів», зменш. *kunъka, *kunica;
очевидно, споріднене з лтс. kàuns «сором» (‹ іє. *kaunos), kauňums «статевий орган», kaũnêtiês «соромитися» (можливо, сюди ж належить слц. okúňať sa «побоюватися», okúnavý «невпевнений, несміливий»);
менш обґрунтовані пов’язання з р. [куна́] «куниця» через [ку́нное] «посаг» (Фасмер II 417), з лат. сunnus «жіночий статевий орган» (Vasmer RS 4, 72), з тур. kuma «коханка, наложниця» (Brückner KZ 46, 223; KZ 48, 214);
р. [ку́нка] «тс.; дівчина; (ст.) коханка», [куна́] «жіночі статеві органи», п. ст. kunka «тс.; коханка», слн. kúna «жіночі статеві органи»;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
куни́ці «тс.» (мн.)
https://goroh.pp.ua/Етимологія/куна
https://gazeta.ua/articles/nelitereturna-leksika/_ukrayinci-mali-intimnu-leksiku/477554
https://gazeta.ua/articles/nelitereturna-leksika/_ukrayinci-mali-intimnu-leksiku/477554
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25446-kurka.html#show_point