Значення слова

Дефлорація — медичний термін, що означає розрив (порушення) цілісності дівочої пліви. Пов'язується із втратою дівчиною цноти.

Приклад вживання

Як правило, дефлорація відбувається при перших статевих зносинах, проте дівоча пліва може розтягнутися і залишитися неушкодженою після одного або декількох статевих актів.

Походження

лат. defloratio, від de — «видалення», «усунення» + flos, род. відм. floris — «квітка», «молодість», «незайманість»

Слово додав

Перекладаємо слово дефлорація

справи́чення
5

Растление (defloratio) — обезвінчення, справичення, позбавлення дівоцтва, позбавлення вінця.
(Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. комісія: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (голова) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. — Київ, 1920. — С. 112.)

обезвінчення
3

Растление (defloratio) — обезвінчення, справичення, позбавлення дівоцтва, позбавлення вінця.
(Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. комісія: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (голова) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. — Київ, 1920. — С. 112.)

wdcuétyeinïe
2

Творено мною від слова cuét "цвіт; fleur" з передчепом wd- за "de-" (пран. <dé->) та чепенем -y-ein-ïe дієйменника (имя дії), через проміжне дієслово wdcuétiti "déflorer".

Оскільки на поверхні є слово прямий переклад слова "дефлорація", точніше пранецького défloration, є треба пояснити мотиви такого перекладу сеї тями.

Технично, сам процес за даним поняттям є на грани табу ("пліва/hymen"-"дівство/virginity"-"плоть, пола/sex/sexual intercourse"-"), того, про що спільнота мовить з більшою сторожкістю, чутливістю. У людськім тілі є загалом чи мало такого, про що людьом є в спільноті говорити прямо тяжко, принаймні так, аби зовучи річи прямо, не ховзнути в плоскість аж грубість. Се стосує, крім иншого, й різних виділень (слина, блювота, левання/defecation, вивержіннє тощо. Медицина, як правило, стремить звати такі річи непрямо, квітасто, перенесено, минаючи пряме/просте (тут: "грубе") йменування річий та явий у людськім тілі. Так, на пр., діарею є звано словом грецького походження не від слова χέζω, що емоційно тякне руським словам dristati, srati, але манівцем виражене διάρροια, буквально *"про-тік"; у слові "еякулація" нема прямої згадки про "музьке сімя" — воно буквально значить "вивержіннє", лишаючи на мовчазнім догаді знати, що мова є праві про сіменевержу. И в разі питаної ту тями словом défloration є мінено вникнути прямого йменування слів "діва, дівство : [уже] недіва, недівство", "пліва", "плоть, пола (sex, sexual intercourse)". Ба й таких, що мінять полу, полове зношення непрямо: "займаність/незайманість" — ким? — мужем. Крім того слово "займана/незаймана" віє ще й застарілою конотацією належання: "займана КИМ" ≈ "належить кому" — мужу, що вносить зайву для медицини конотацію аспекта суспільних стосунків. Слово défloration и зосереджує увагу тільки на самім обйекті (діві, жоні), й минає прямого йменування його самого чи частин його, прямо з йим вязаних ("пліва = дівство"), але мовить про "незручне" яко мога поєтичніше, перенесено, й тим найніжніше. Воно не йменує дію прямо: "перестати бути дівою" чи "втратити пліву". Ще про слово "цнота": и воно є геть не придатне, оскільки (не чепаючи питання про його лядське джерело) з його коренем у слові "честь", мінить воно морализаторський аспект ("цнотлива - з честю : нецнотлива - безо цьти"), що не йно є зайве для медицини, а ще судить, відбиваючи старе мислення суспільства. Тяма же "квіт/цвіт" у корени flor- слова défloration минає всі ті передсуди, грубі/прямі вказання на обйект та його частини, поєтично прирівнює "діву, дівство" з квітом/цвітом.
Питання стає, чи знає таке перенесення "квіт/цвіт → дівство, дівоча 'чистота'" руська мова. Руське писемство явить таки знає, з чисельними приклади, де слово "діва" (й подібні чи суміжні: "юність", "молодість" тощо) стоїть у тім самім реченні зо словом "цвіт", де йих порівнення чи й ототожнення є явне:

Червоная калинонька, А біленький цвіт; Ой чи не жаль тобі, Галю, Молоденьких літ? (Леся Українка);

Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! (Тарас Шевченко);

О юносте моя, мій неповторний цвіт! (Володимир Сосюра);

Синьоока, молода, неначе цвіт, — чом не вийшла ти сьогодні до воріт? (Сава Голованівський, Поезії);

Дівчина спалахнула, мов маків цвіт (Іван Цюпа, Назустріч);

Рубін мріяв, що дівчина в нього буде висока й струнка, як тополя, біла, як цвіт жасмину, прекрасна, як щастя (Іван Сенченко, Оповідання);

Не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього виросло кохання наше! (Леся Українка) — ту манівцем є виражено мисель того, кому ті слова належать (муж, хлопець, парубок), що єї (дівчину) він воли тому, що в єї є він первий ( = ни з ким иншим до його вона не бі, не губи 'цвіт' з никим иншим до його);

І це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (Михайло Стельмах, Над Черемошем) — "дівчина в цвіті" = не просто мала дівчина, а така, що вже є в пліднім віці, але яка ще не є 'плодила'.

Додатково про те, що перенесеністю порівняння/втотожнення "цвіту" з "дівою, дівством, дівочістю; молодістю, юністю" є руська мова близька з пранецькою, що є джерело слова дефлорація, є й инша тотожна в обу мову перенесеність тями "цвіт": "найліпше/найкраще з людства, суспільства".

втрата/позбавлення цнотливості
0
зненезаймання
0

Зне + незаймання від незайманість.
Незнаю, чи таке слово правильно побудоване. По-ідеї, якщо є незайманий і незайманість, то й незаймання може бути.

рознезаймання
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями