Доводиться займатись мастурбацією, коли немає партнера.
Від латинського masturbari, але точно невідомо, що воно означає.
Народне слово для чоловічої мастурбації. Онаніст — солодій
Пристаю.
Ти ба, який приставучий, навіть не соромиться!..
Яка ж багата українська мова. 😉
Я один не розумію, коли омонімізаційність називають «багатством мови»?
омномномність — це щось дуже їстівне мабуть😋🤭 Перепрошую 👉👈
"омномномність — це щось дуже їстівне мабуть😋🤭"
А я прочитав "онанізація"😅
Inose
Що?
Ще подибував у якомусь словнику відміну "солодун".
"соло" від англ. "solo" (поодинці)? Якщо так, то може зробити прозоріший варіант: однодійство, або самодійство?
хаха. ні, пишуть ж народне, це від "солодити", а там від солодкого (в плані відчуттів) чи й насолоди мабуть
ЕСУМ: солоді́й «той, хто любить солодке; онаніст»
Білодід, схоже, теж у народа черпав слова
Так це не він сам укладав словник
Перепрошую, не знав
+ М. Галин, 1920, с. 84
Жіноча мастурбація, народне слово, походить од "секіль" — клітор
Мастурбація не обов'язково є "само-".
Так і говорять.
Ніхто не сумнівається.
Коли не було партнера, вона пестила себе.
Воно є не конче "само-".
М. Галин, 1920, с. 84
Див. "Мастурбувати".
r2u.org.ua: онанізм
ахаха, ну й дурниці... ви міркуєте як зумер... мастурбують тільки діти... ще скажіть, що це гріх і бозя покарає
ще такий буває варіант як перший
У слові помилка - зайва літера "р" після "т".
Так, це помилка. Але не бачу де тут можна виправити чи видалити слово.
Вже виправлено :)
r2u.org.ua: онанізм
Народне слово для чоловічої мастурбації. Онаніст — солодій
Пристаю.
Ти ба, який приставучий, навіть не соромиться!..
Яка ж багата українська мова. 😉
Я один не розумію, коли омонімізаційність називають «багатством мови»?
омномномність — це щось дуже їстівне мабуть😋🤭
Перепрошую 👉👈
"омномномність — це щось дуже їстівне мабуть😋🤭"
А я прочитав "онанізація"😅
Inose
Що?
Ще подибував у якомусь словнику відміну "солодун".
"соло" від англ. "solo" (поодинці)? Якщо так, то може зробити прозоріший варіант: однодійство, або самодійство?
хаха. ні, пишуть ж народне, це від "солодити", а там від солодкого (в плані відчуттів) чи й насолоди мабуть
ЕСУМ: солоді́й «той, хто любить солодке; онаніст»
Білодід, схоже, теж у народа черпав слова
Так це не він сам укладав словник
Перепрошую, не знав
+
М. Галин, 1920, с. 84