Предками виведеного в Англії мастифа вважаються ассирійські мастифи, сторожові собаки кельтів і римські бойові собаки. Спочатку мастифа використовували для охорони від хижаків, полювання, цькування й боїв, потім — переважно як вартового собаку. Наприкінці XIV століття ця порода одержала свою сучасну назву — мастиф. Перший стандарт породи «староанглійський мастиф» опублікований в 1883 році. Під час Другої світової війни цей собака практично зник. Належить до числа найбільших порід у світі.

сангл. mastif, mastyf < (із впливом ст. фр. mestif) ст. фр. mastin «сторожовий пес» (суч. фр. mâtin) < вул.-лат. *mansuetinus «приручена (тварина)» < лат. mansuetus «приручений» < mānsuēscō «приручити» < manus «рука» +‎ suēscō «звикнути» < піє. *swe-dʰh₁-sḱ- < піє. *swé «сам, свій» + *dʰeh₁- «діти», таким чином початкове значення «встановлювати як своє», як у пізніше утвореному suificō «своїти»