r2u.org.ua: близомий
бо те що стосуєцця інтима - коло тіла
друге значення - білизна
Цитую добродія Єлисія:
чепенем -u-, з виділенням у сім чепени значення придатності (як продовження, специфікації значення тенденції, схильності, якості дії й под.), за зразком таких прикметників віддієслівних: бодавыи "бодливый" (← bod-a-u ← bod-a-ti), дѣлавыи "деятельный, действительный" (← dél-a-u ← dél-a-ti), хупавыи "тщеславный, гордый, хвастливый, отважный" (← xoup-a-u ← *xoup-a-ti/xoupsti "хвалитися, заноситися"; аналогічні щодо семантики морфеми *-a-u- творення знають і чеська та словацька мови, напр. слвц.: boľavý (← bolieť) "болючий, який викликає біль", низького регістра сленгове jebavý (← jebať) "сексапільний, який викликає собою бажання до сексу", чес. těkavý "який блукає, літає, випаровується, шниряє" (← těkat "рискати, блукати, нипати, шниряти, бігати"), ч./слвц. prchavý "мимолітний, непостійний, який відлітає, випаровується, тікає" (← prchat/prchať). Сей ряд з указаною семантикою морфеми доповнюють морфемно синонімічні прикметники віддієслівні з інфінітивною темою *-і-, яких іще більше є: басно
Не бачу підстав до перекладу цього слова. Якщо людина не може просто подумати чи бодай подивитися синоніми до слова, то вона й на Словотвір для того не заходитиме.
Якась людина подумає, якась ні. Підстав мати це запозичення на Словотворі є більше, ніж потрібно.
<Мала інтимну близькість> Можна же просто вписати\сказати <Мала близькість> и без всяких інтимів та гиншого.
dnéy, dnéixy-
← ‹dn-› (*dun- ← *dubn-) "int-", u ‹dné, dnou› "intus (inside, inner)" + ‹-éy, éixy-› "-imus", ‹dn-éy/-éixy-› = ‹int-imus›.
Дній?
інтимний - дніший (dnieychuy), від дієприслівника: дні, дну = всередині
А дній, дніє, дніша - "короткі" (невизначені) твари прикметників.
‹dnieychuy› /ˈdnʲiːjʃɪj ~ ˈdnʲiːʃʃɪj ~ ˈdnʲiːʃt͡ʃɪj ~ ˈdnʲiːʃɪj/
Obace, nuinie gadaiõ ci ne boulo bui liepche yac peredati lat. „•(t)imus“ tout — he u ‹blizjniy›, ‹dailniy›, atge za SISM tó’ste perviesno tvarui nadcladna stõpene. Idõ cèsti...
Aha. Otge mœg bui bouti i tvar ‹donniy› |ˈdɔɲnʲɪj|, [ˈdɔɲ.ɲɪj, ˈdɔnʲ.nʲɪj, ˈdɔn.nɪj], œd *dun-y-es, *dun-y-us → d.-rous. ⁺‹dunye, dunyu (dugny, dugnu)› ( = ⁺‹дънѥ, дън̑ь›) → → **dun-yus-n-os → **dunyuxnu → **dunynu (*‹дън̑ьнъ) → *dúnynu› → *‹dònen› → */ˈdɔɲənˠ/ → /ˈdɔɲəɲ/
Aha, vidiõ. Otge ‹blizjniy› ta ‹dailniy› este œd *bliz-y-es → *bliz-y-us + *-n-, *dal-y-es → *dal-y-us + *-n-, → *blizyusn- → *blizyuxn-, *dalyuxn- → |bliʒᵊn•|, |daʎᵊn•|, pac |ʒ•n•| → /ʒ•nʲ•/, |ʎ•n•| → /ʎ•nʲ•/ (progressive assimilation palatalization).
Xotcha viedomœi u rous. ‹dnie, dnou› „inside“ = lat. ‹intus› „inside“ — use prislœuya (adverbia), œd ‹dnie, dnou› e teagye tvoriti he u ‹blizjeny, blizjniy›, ‹daleny, dailniy›, bo ‹•ie, •ou› yac raz tvorite znaceigne prislœuya „intus, inside“ — ne prosto *dun-. Ta xay bui i bez ‹•ie, •ou› (por. i lat. ‹intimus› e bez ‹•us› u ‹intus›, xotcha i tam yac raz ‹•tus› tvority prislœuye), to tvar u rous. bui boü ⁺‹dònniy› ci ⁺‹dènniy› (*dun-yus-n- / *dyn-yus-n- → *dun-/dyn-yux-n- → → /dɔɲɲ-, dɔnʲnʲ-, dɔnn-/, /dæɲɲ-, dænʲnʲ-, dænn-/) — douge blizyco do ‹dennuy› ta ‹dònnuy›.
Coli grybati ‹•ie, •ou›, berõtchi prosto *dun-/*dyn-, to i tac ne viemy cyto za tvar pràvilno bui boü œd ne *dunyus-n- / *dynyus-n- ale œd *dunēyus-n- / *dynēyus-n-. Coli i tout bui boulo *yusn- → */•jn/, tó boulo bui ⁺‹dnieyniy, dnieynuy› (*dunēyusn- / dynēyusn- → *dun-/dyn-ēyuxn- → dun-/dynēyun-). Ne inacye, sesy sliedgjnuy tvar ne nagadouié jadno inche slovo, togy mœg bui i bouti.
Iesce, gœdno e gleanõti na: a) usœi znaceigna lat. ‹intimus›, ta b) incha lat. slova tacoho razou.
Lat. ‹intimus› e:
1. innermost, inmost (closest to the inside)
tunica intima ― undershirt (literally, “closest to the body”)
(of feelings) deepest;
2. (denoting a part from a bigger whole) the inmost, central or deepest part of
ex intimō ventre ― from the deepest part of the belly;
3. most or very secret, intimate, private;
4. (of knowledge) most or very recondite, abstruse, profound.
Inchœi tacœi slova u lat. sõty, na pr.:
- extimus „outermost, furthest“, œd exter „on the outside, outward, external, outer, far, remote“, „of another country; foreign, strange“;
- citimus ← citer „on this side, near“ (otge ‹citimus› e ≈ rous. ‹blizjniy› - ?, „toutieyniy“ - ?);
- postumus „last, especially of children born following death of the father“ œd ‹posterus› „following, next, coming after“;
- dextimus „on the extreme right; the rightmost“ œd ‹dexter› „right (side), prau“;
- sinistimus „on the extreme left; the leftmost“ œd ‹sinister› „left (side), lieu“;
-ultimus 1. „(spatial) the furthest or farthest, most distant, most remote, the utmost or uttermost, extreme, last“, 2. „(temporal) last, final, ultimate, end“, 3. „(spatial) (denoting a part from a bigger whole) the farthest or most distant part of, the end, edge or tip of something“ — œd ‹ulter› „that is beyond“.
@Bœgdan Youxyco