Значення слова

Мінор — музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби; Смутний, журливий настрій.

Приклад вживання

Мінор це найчорніший ключ музики, йому перечить світлий мажор.

Походження

через посередництво рос. з іт. minore «менший, молодший; мінорний» від лат. minor «менший», з протоіндоє. *mey- «малий», споріднене з лат. minus «менше», псл. mьnь(-jь) «менше», старослов. мьнйии «менший», укр. менший.

Приклади в інших мовах

п. minor, схв. миноре

Розділи
Варіанти написання
minor, минор
Слово додав

Перекладаємо слово мінор

менш
1

Латинське minor «менший» походить прямо з протоіндоєвпропейського кореня *mey- «малий», спорідненого з слов'янським *mьnь(-jь) «менше», старослов'янським мьнйии «менший», руським мьнии «менший», українським менший.
http://oldrusdict.ru/dict.html
goroh.pp.ua: менший
https://en.wiktionary.org/wiki/minuo
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28059-menshe.html#show_point

Одмінювати можна як слова жіночого роду річ, фальш, розкіш або чоловічого роду вірш, гріш, кіш.

31 липня 2021

Мажор - більш. Певно найкраще, що вдасться знайти.

мен (мьн)
0

Латинське minor «менший» походить прямо з протоіндоєвпропейського кореня *mey- «малий», спорідненого з слов'янським *mьnь(-jь) «менше», старослов'янським мьнйии «менший», руським мьнии «менший», українським менший.
http://oldrusdict.ru/dict.html
goroh.pp.ua: менший
https://en.wiktionary.org/wiki/minuo
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28059-menshe.html#show_point

мень (мьнь)
0

Латинське minor «менший» походить прямо з протоіндоєвпропейського кореня *mey- «малий», спорідненого з слов'янським *mьnь(-jь) «менше», старослов'янським мьнйии «менший», руським мьнии «менший», українським менший.
http://oldrusdict.ru/dict.html
goroh.pp.ua: менший
https://en.wiktionary.org/wiki/minuo
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28059-menshe.html#show_point

мнір (мьнір)
0

Латинське minor «менший» походить прямо з протоіндоєвпропейського кореня *mey- «малий», спорідненого з слов'янським *mьnь(-jь) «менше», старослов'янським мьнйии «менший», руським мьнии «менший», українським менший.
http://oldrusdict.ru/dict.html
goroh.pp.ua: менший
https://en.wiktionary.org/wiki/minuo
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28059-menshe.html#show_point

Додав українське закінчення -ір як у слів ящір, вечір, щоб було більш схоже до оригінального слова мінор якби воно набуло українського ікавізму uk.wikipedia.org: Ікавізм

20 липня 2021

<щоб було більш схоже до оригінального слова мінор якби воно набуло українського ікавізму>

??

22 липня 2021

Якби minor засвоїли на пару сот літ ранше, до Москви, то воно б здобуло форму "мінір" чи може навіть "минір" на кшталт слів колір, кімната, вівтар. Те, що слово має форму "мінор" свідчить, що його запозичили зовсі недавно.

22 липня 2021

Річ є не в тім, а в тім, що половину слова (перву) Ви ставите на питомім корени, а другу його частину виводите не ясно з чого. Писали бисте: "даю адаптовану форму латинського слова", була б' инша річ.

22 липня 2021

Я чомусь подумав, що -ір (тобто -ер) у словах ящір, вечір є давнім праслов'янським суфіксом.

28 липня 2021

<Я чомусь подумав, що -ір (тобто -ер) у словах ящір, вечір є давнім праслов'янським суфіксом.>

Uérno doumaste, ta cyto tô ime do uertelui zu lat. <minor>? Nagadaiõ, u <uecœur> ta <yascœur> e prasl. cepeiny *-er-, ne *-or.

мнець
0

Латинське minor «менший» походить прямо з протоіндоєвпропейського кореня *mey- «малий», спорідненого з слов'янським *mьnь(-jь) «менше», старослов'янським мьнйии «менший», руським мьнии «менший», українським менший.
http://oldrusdict.ru/dict.html
goroh.pp.ua: менший
https://en.wiktionary.org/wiki/minuo
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28059-menshe.html#show_point

Карл-Франц Ян Йосиф 21 вересня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
13 листопада

До Чистилища

15 листопада

<До Чистилища>

‹мінор› — veatsca uimóuva oucrayinscoiõ grajdancoiõ.

16 листопада

mniy, menyu, mnéy

/mnɪj, mnɛj/, /mæɲ, mɛɲ/, /mni͡ej/

"minor"

‹mniy› ta ‹menyu› — ‹menx-› /mæn(ʲ)ʃ-, mɛn(ʲ)ʃ/
‹mnéy› — ‹mnéix-› /mni͡ejʃ-, mni͡eʃʃ-, mni͡eʃ-/

boliy

/bolɪj, bolɛj/

"major"

‹boliy› — ‹bœulx-› /byl(ʲ)ʃ, by͡u̯ʃ-, bu̯͡ɶl(ʲ)ʃ-/

boliy
bœulxya
bœulxyou
bœulxi
bœulxemy

mniy
menxya
menxyou
menxi
menxemy
____
Imeni ladoma "major" ta "minor" e dano za œdstanïõ tretïa stõpene/znamene œd perua — bœulxyoiõ abo menxyoiõ, tô bui "distantia maior seu minor ab primā notā ad tertiam notam; distantia maior seu minor ab primō sonō ad tertium sonum" → "[nota] tertia maior seu minor, [sonus] tertius maior seu minor" → "[harmonia] tonica maior seu minor" → "[tonica] maior seu minor". Latinsca slova ‹maior› ta ‹minor› sõty geinsca ti mõgysca rodou, za geinscomy rodomy do ‹(harmonia) tonica› ci ‹nota (tertia)›. Na pr., ‹D maior› znacity: ‹D› e "sonus tonicus", œd yoho e "harmonia tonica D cum tertio sono maiore" = "(harmonia tonica) D maior".
Tomou lat. ‹maior / minor› e rousscoiõ, teaclo, "boliy / mniy".
‹Boliy› ta ‹mniy (mèniy, menyu/meny, mnéy)› sõty indefinite tuari zuverstanni mõgysca rodou œd slœu ‹velik› ta ‹mal›, teaclo. Radxe e tou voliti indefinite tuar. Indefinite tuari sèrêdnya rodou sõty, teaclo, ‹bolye›, ‹mnye, mènye›, a geinsca rodou, teaclo, ‹bœulxya († bœulxi)› ta ‹menxya († menxi)›. Rœud slova, se bui ‹boliy, mniy/mèniy› abo ‹bœulxya, menxya› abo ‹bolye, mènye› zavisity œd rodou slova u rousscé za lat. "harmonia (tonica)". Coli lat. slovo "harmonia" pèreclasti slovomy ‹sõzuõc›, to "maior" / "minor" bõdeity u mõgyscé rodé: ‹boliy› / ‹mniy/mèniy›. Si récy, "D major" = "(harmonia ab tono/sono) D maior" → "D maior" bõdeity "(sõzuõc œd tona/zuõca) D boliy" → "D boliy", i teaclo "a minor" = "(harmonia ab tono/sono) a maior" bõdeity "(sõzuõc œd tona/zuõca) a mniy/mèniy" → "a mniy/mèniy". Puitanïe e ci slovo ‹sõzuõc› teacneity slovou "harmonia".

Поділитись з друзями