Прапор - Як перекладається слово Прапор українською

Значення слова

Прапор — графічне зображення незалежної країни та її вільних громадян; полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішене на жердині, або щоглі, що зображує певну комбінацію кольорів і символів.

Приклад вживання

Вивченням прапорів займається наука вексилологія. Прапор зазвичай використовується для ідентифікації (держав, регіонів, міст, організацій, військових з'єднань) та сигналювання.

Походження

цсл. прапоръ "флаг; дзвоник", від псл. *porporъ "флаг", редуплікованого утворення, пов’язаного чергуванням голосних з *perti "літати, рухатися", pero "перо", *por-mъ "паром"

Приклади в інших мовах

лтс. karogs
свц. vlajka
кур. ala
гол. vlag
рум. pavilion
елі. σημαία [simaía]
вір. դրոշ [drosh]
кар. დროშა [drosha]
мад. zászló
бнг. পতাকা [Patākā]

Розділи

Варіанти написання

флаг

Схожі слова

Слово додав

Danylo Shelest

Перекладаємо слово прапор

Volodymyr Khlopan 18 квітня 2020

Стяг – давнє запозичення
Тобто шило на мило
Хай буде й стяг, i прапор, i знамено, i хоругва

Стяг - давнє запозичення, а прапор - совєтська церковнослов'янщина.

Прапор" синонiми:
Стяг, прапiрок, прапiр, пропiр, поропор, знамено, майва, малина, корогва, короговка, короговця, корогов, коруга, хоругва, хлак, гюйс, штандарт

Навiщо збiднювати мову?

А нач тереба 150 слів на позначення стягу, коли суть декілька питомих чи черпаних в дописемні часи? Побільше сміття в мову як-от хлаки, флаги, штандарти, гюйси?

Тягнути тако же перейняте? тамо не факт, що стяг се перейняток

совєтська церковнослов'янщина – що це таке? 🤔😂
Такого не може бути взагалi.
До речi, ось, будь ласка, старi cловники:
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Затика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II. 8.
2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. Федьк.
8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Пра́пор, -ра и -ру, м.
1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44.
2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Пра́поръ = корого́вка, пра́пір (С. З. д. під сл. Зна́мя).
Водружа́ть, водрузи́ть, ся = поставля́ти, ста́вити, втика́ти (С. Ж.), встромля́ти, ся, затика́ти, ся, поста́вити, устроми́ти. (С. З.) — Поставили хрест на могилї. — Затикають прапор. К. Б.
Зна́мя = корогва́ (С. З.), здр. — корого́вка, хорогва́, хорого́в, стяг (С. З. Эв.), знаме́но, (найголовнїйше у козаків) — бі́ла корогва́, (не велике) — пра́пір (С. З.), прапоре́ць. (С. Л.). — Бо ті лейстровиї виросли в неволї: ой не вдержать проти вітру корогви у полї. К. Д. — Військо йде, короговки мають, попереду музиченьки грають. н. п. — І з веселим обличчям свій стяг піднїми ти у гору в руках. Чайч. — Заохочував товаришів сьміло держати в гору піднятий стяг. Фр. — Та привели бусурмана до нового знаме́на. н. п. — Затика́ють з одного боку на човнї бунчук, з другого прапор. К. В.

"совєтська церковнослов'янщина – що це таке? 🤔😂
Такого не може бути взагалi."
Ще й як може.

Сміття – це ваше москвинське флаг і знам'я.

ЗНАМЕ́НО́
псл. znamę, пов’язане з znamъ «знаний, відомий», znati «знати»;
половина українських форм є новими кальками відповідних слів російської мови;
зна́м'я «знамено; ознака, знак»

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
___________
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Хлак, -ка́, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.

Хлак – слово хоч є у Грінченка, українізоване - флаг, справді не несе ніякого нового значення, тому забуте й нині не вживається.
____________

Корогва, хоругва – Прикріплене до довгого держака полотнище чи бляха із зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу, похорону і т. ін.;
релігійне знамено, яке літургійно використовується в Православній Церкві та Греко-католицькій Церкві під час церковних святкувань та богослужінь.
_______________

Штандарт – особливий вид прапора; полотнище правильної геометричної форми (зазвичай квадрат); символ держави, військового формування. Почесний персоніфікований знак відмінності глави держави низки країн, інших керівних посадових осіб, що піднімається в місці його перебування (резиденції, на транспорті).

На старих мурованих стінах замку день і ніч чатували дозорці, а на головній вежі, над вартівнею, маяв на вітрі особистий червоно-жовтий штандарт короля з золотим орлом на ратищі (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 402).
_________________
Гюйс — військово-морський прапор, а також прапор приморських фортець.
_______________

Тобто перед тим, щоб щось ляпнути, треба спочатку розібратися в питанні

Це слово навіть російська мова не вживає у тій тямі, в якій вживаємо ми. Вони мають слово «прапорщик», яке жодним чином не стосується нашого слова «прапор». Це вже автизм, відмовлятися від слів, які московська мова не має, але з гордістю використовувати слова, які вона використовує, виправдовуючи тим, що це «наше» слово. Слова «тримати» та «держати», обидва пішли з праслов'янської мови. Тож якщо ви скажете, що слово «тримати» ми отримали через поляків, то як ви доведете, що слово «держати» ми отримали не через вплив московщини? Не кажу, що варіянти «стяг», «знамено» тощо есуть поганими варіянтами. Проте не рвіть свою сраку через ті, слова, які не схожі на російську. Щонайменш, всі інші країни не бичать на нас так само, як москалі.

Від др. поропоръ. З ікавізмом у критому складі.
Див. ЕСУМ том 4 стр.555, під статтею "прапор".

Danylo Shelest 18 квітня 2020

ЕСУМ (ІІІ, 425: маяти): мáйва "прапор".

אלישע פרוש 20 травня 2020

Vadik Veselovsky 18 квітня 2020

Навіть Словарь Грінченка дає головною форму через "і".
Це значить, що ще у передкомуністичні роки людям московська форма з "о" не була ріднішою.

Не пишіть дурні. Це щодо "московської форми" та "не була ріднішою".
Читайте уважніше словники!

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Затика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) ...
8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Пра́пор, -ра и -ру, м.
1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44.
2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169.
3) = Папороть. Чуб. V. 1073
____

Поста́вили хрест на моги́лі. Закла́ли стовпа́. Затика́ють з о́дного бо́ку на човні́ бунчу́к, з дру́гого пра́пор (Куліш).
А хто-ж були́ ті вояки́, що їх зібра́в під пра́пор свій Спарта́к? – запи́тує а́вторка (Єфр.)
Поплели́ся тини́, постава́ли стіжки́, порозроста́лися мале́нькі заку́рені юрточки́; насамкіне́ць, немо́в пра́пор, стре́льнула до не́ба дзвіни́ця (Короленко).
___________
Якщо не зрозуміли Грінченка ось те ж саме у Ніковського

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Пра́пор, пра́пір, -ра и -ру –
1) знамя, флаг;
2) белый платок на могильном кресте
3) см. Папороть

Тобто прапір – це, швидше, галицьке слово, бо як бачимо у словниках - прапор.
Прапор – дуже давнє запозичення з ст. -слов., тому ні про яке "і" не може бути мови.
Власне питома форма – поропір.
Прапор – усталене слово, так само як вождь чи влада, тому його ніхто не буде викидати з мови, воно давно стало українським як барвінок, хліб, буряк, влада, вождь та багато ін.