Прапор — графічне зображення незалежної країни та її вільних громадян; полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішене на жердині, або щоглі, що зображує певну комбінацію кольорів і символів.
Приклад вживання
Вивченням прапорів займається наука вексилологія. Прапор зазвичай використовується для ідентифікації (держав, регіонів, міст, організацій, військових з'єднань) та сигналювання.
Походження
цсл. прапоръ "флаг; дзвоник", від псл. *porporъ "флаг", редуплікованого утворення, пов’язаного чергуванням голосних з *perti "літати, рухатися", pero "перо", *por-mъ "паром"
Приклади в інших мовах
лтс. karogs
свц. vlajka
кур. ala
гол. vlag
рум. pavilion
елі. σημαία [simaía]
вір. դրոշ [drosh]
кар. დროშა [drosha]
мад. zászló
бнг. পতাকা [Patākā]
А нач тереба 150 слів на позначення стягу, коли суть декілька питомих чи черпаних в дописемні часи? Побільше сміття в мову як-от хлаки, флаги, штандарти, гюйси?
совєтська церковнослов'янщина – що це таке? 🤔😂
Такого не може бути взагалi.
До речi, ось, будь ласка, старi cловники:
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Затика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II. 8.
2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. Федьк.
8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Пра́пор, -ра и -ру, м.
1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44.
2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Пра́поръ = корого́вка, пра́пір (С. З. д. під сл. Зна́мя).
Водружа́ть, водрузи́ть, ся = поставля́ти, ста́вити, втика́ти (С. Ж.), встромля́ти, ся, затика́ти, ся, поста́вити, устроми́ти. (С. З.) — Поставили хрест на могилї. — Затикають прапор. К. Б.
Зна́мя = корогва́ (С. З.), здр. — корого́вка, хорогва́, хорого́в, стяг (С. З. Эв.), знаме́но, (найголовнїйше у козаків) — бі́ла корогва́, (не велике) — пра́пір (С. З.), прапоре́ць. (С. Л.). — Бо ті лейстровиї виросли в неволї: ой не вдержать проти вітру корогви у полї. К. Д. — Військо йде, короговки мають, попереду музиченьки грають. н. п. — І з веселим обличчям свій стяг піднїми ти у гору в руках. Чайч. — Заохочував товаришів сьміло держати в гору піднятий стяг. Фр. — Та привели бусурмана до нового знаме́на. н. п. — Затика́ють з одного боку на човнї бунчук, з другого прапор. К. В.
ЗНАМЕ́НО́
псл. znamę, пов’язане з znamъ «знаний, відомий», znati «знати»;
половина українських форм є новими кальками відповідних слів російської мови;
зна́м'я «знамено; ознака, знак»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
___________
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Хлак, -ка́, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.
Хлак – слово хоч є у Грінченка, українізоване - флаг, справді не несе ніякого нового значення, тому забуте й нині не вживається.
____________
Корогва, хоругва – Прикріплене до довгого держака полотнище чи бляха із зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу, похорону і т. ін.;
релігійне знамено, яке літургійно використовується в Православній Церкві та Греко-католицькій Церкві під час церковних святкувань та богослужінь.
_______________
Штандарт – особливий вид прапора; полотнище правильної геометричної форми (зазвичай квадрат); символ держави, військового формування. Почесний персоніфікований знак відмінності глави держави низки країн, інших керівних посадових осіб, що піднімається в місці його перебування (резиденції, на транспорті).
На старих мурованих стінах замку день і ніч чатували дозорці, а на головній вежі, над вартівнею, маяв на вітрі особистий червоно-жовтий штандарт короля з золотим орлом на ратищі (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 402).
_________________
Гюйс — військово-морський прапор, а також прапор приморських фортець.
_______________
Тобто перед тим, щоб щось ляпнути, треба спочатку розібратися в питанні
Не пишіть дурні. Це щодо "московської форми" та "не була ріднішою".
Читайте уважніше словники!
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Затика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) ...
8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Пра́пор, -ра и -ру, м.
1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44.
2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169.
3) = Папороть. Чуб. V. 1073
____
Поста́вили хрест на моги́лі. Закла́ли стовпа́. Затика́ють з о́дного бо́ку на човні́ бунчу́к, з дру́гого пра́пор (Куліш).
А хто-ж були́ ті вояки́, що їх зібра́в під пра́пор свій Спарта́к? – запи́тує а́вторка (Єфр.)
Поплели́ся тини́, постава́ли стіжки́, порозроста́лися мале́нькі заку́рені юрточки́; насамкіне́ць, немо́в пра́пор, стре́льнула до не́ба дзвіни́ця (Короленко).
___________
Якщо не зрозуміли Грінченка ось те ж саме у Ніковського
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Пра́пор, пра́пір, -ра и -ру –
1) знамя, флаг;
2) белый платок на могильном кресте
3) см. Папороть
Тобто прапір – це, швидше, галицьке слово, бо як бачимо у словниках - прапор.
Прапор – дуже давнє запозичення з ст. -слов., тому ні про яке "і" не може бути мови.
Власне питома форма – поропір.
Прапор – усталене слово, так само як вождь чи влада, тому його ніхто не буде викидати з мови, воно давно стало українським як барвінок, хліб, буряк, влада, вождь та багато ін.
Розглядалося як давнє запозичення з монгольських мов через тюркське посередництво (на що вказує початкове х-) (Фасмер–Трубачев IV 268–269; Machek ESJČ 278; Ramstedt 289; Sławski I 76; Brückner 182–183; Holub–Lyer 262; пор. також: Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 295; Корш Сб. Дринову 59; Mikkola Balt. u. Slav. 11–12; Bern. I 398 та ін.)
ЕСУМ це московитський словник, створений комуністами, у ньому всі російські слова тягнули, видаючи їх буцімто за українські. В українській мові нема слова "знам'я".
r2u.org.ua: знам'я А ЕСУМ найвірогідніше дає забуту церковноболгарську кальку якогось книжника.
ЕСУМ:
ЗНАМЕ́НО́
псл. znamę, пов’язане з znamъ «знаний, відомий», znati «знати»;
половина українських форм є новими кальками відповідних слів російської мови (ЕСУМ)
Тобто ваше знам'я – нова калька з москвинської — знамя
Правильно, українське усталене викидаємо, москвинське, накинуте більшовиками ліпимо 🤦♂️
Що не добили москалі-більшовики, доб'ємо самі
Так, це українізоване - флаг
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Хлак, -ка́, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.
Прапор — графічне зображення незалежної країни та її вільних громадян; полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішене на жердині, або щоглі, що зображує певну комбінацію кольорів і символів.
Вивченням прапорів займається наука вексилологія. Прапор зазвичай використовується для ідентифікації (держав, регіонів, міст, організацій, військових з'єднань) та сигналювання.
цсл. прапоръ "флаг; дзвоник", від псл. *porporъ "флаг", редуплікованого утворення, пов’язаного чергуванням голосних з *perti "літати, рухатися", pero "перо", *por-mъ "паром"
лтс. karogs
свц. vlajka
кур. ala
гол. vlag
рум. pavilion
елі. σημαία [simaía]
вір. դրոշ [drosh]
кар. დროშა [drosha]
мад. zászló
бнг. পতাকা [Patākā]
Перекладаємо слово прапор
+
Стяг – давнє запозичення
Тобто шило на мило
Хай буде й стяг, i прапор, i знамено, i хоругва
Стяг - давнє запозичення, а прапор - совєтська церковнослов'янщина.
Прапор" синонiми:
Стяг, прапiрок, прапiр, пропiр, поропор, знамено, майва, малина, корогва, короговка, короговця, корогов, коруга, хоругва, хлак, гюйс, штандарт
Навiщо збiднювати мову?
А нач тереба 150 слів на позначення стягу, коли суть декілька питомих чи черпаних в дописемні часи? Побільше сміття в мову як-от хлаки, флаги, штандарти, гюйси?
Тягнути тако же перейняте? тамо не факт, що стяг се перейняток
совєтська церковнослов'янщина – що це таке? 🤔😂
Такого не може бути взагалi.
До речi, ось, будь ласка, старi cловники:
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Затика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II. 8.
2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. Федьк.
8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Пра́пор, -ра и -ру, м.
1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44.
2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Пра́поръ = корого́вка, пра́пір (С. З. д. під сл. Зна́мя).
Водружа́ть, водрузи́ть, ся = поставля́ти, ста́вити, втика́ти (С. Ж.), встромля́ти, ся, затика́ти, ся, поста́вити, устроми́ти. (С. З.) — Поставили хрест на могилї. — Затикають прапор. К. Б.
Зна́мя = корогва́ (С. З.), здр. — корого́вка, хорогва́, хорого́в, стяг (С. З. Эв.), знаме́но, (найголовнїйше у козаків) — бі́ла корогва́, (не велике) — пра́пір (С. З.), прапоре́ць. (С. Л.). — Бо ті лейстровиї виросли в неволї: ой не вдержать проти вітру корогви у полї. К. Д. — Військо йде, короговки мають, попереду музиченьки грають. н. п. — І з веселим обличчям свій стяг піднїми ти у гору в руках. Чайч. — Заохочував товаришів сьміло держати в гору піднятий стяг. Фр. — Та привели бусурмана до нового знаме́на. н. п. — Затика́ють з одного боку на човнї бунчук, з другого прапор. К. В.
"совєтська церковнослов'янщина – що це таке? 🤔😂
Такого не може бути взагалi."
Ще й як може.
Сміття – це ваше москвинське флаг і знам'я.
ЗНАМЕ́НО́
псл. znamę, пов’язане з znamъ «знаний, відомий», znati «знати»;
половина українських форм є новими кальками відповідних слів російської мови;
зна́м'я «знамено; ознака, знак»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
___________
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Хлак, -ка́, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.
Хлак – слово хоч є у Грінченка, українізоване - флаг, справді не несе ніякого нового значення, тому забуте й нині не вживається.
____________
Корогва, хоругва – Прикріплене до довгого держака полотнище чи бляха із зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу, похорону і т. ін.;
релігійне знамено, яке літургійно використовується в Православній Церкві та Греко-католицькій Церкві під час церковних святкувань та богослужінь.
_______________
Штандарт – особливий вид прапора; полотнище правильної геометричної форми (зазвичай квадрат); символ держави, військового формування. Почесний персоніфікований знак відмінності глави держави низки країн, інших керівних посадових осіб, що піднімається в місці його перебування (резиденції, на транспорті).
На старих мурованих стінах замку день і ніч чатували дозорці, а на головній вежі, над вартівнею, маяв на вітрі особистий червоно-жовтий штандарт короля з золотим орлом на ратищі (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 402).
_________________
Гюйс — військово-морський прапор, а також прапор приморських фортець.
_______________
Тобто перед тим, щоб щось ляпнути, треба спочатку розібратися в питанні
Від др. поропоръ. З ікавізмом у критому складі.
Див. ЕСУМ том 4 стр.555, під статтею "прапор".
Підпираю !
Саме так і має бути в українській мові без усієї цієї болгарщини та московщини, навіть Словарь Грінченка дає головною форму через "і", не через "о"!
+++
+
А де саме стоїть наголос?
Наголос на другий склад.
Навіть Словарь Грінченка дає головною форму через "і".
Це значить, що ще у передкомуністичні роки людям московська форма з "о" не була ріднішою.
Не пишіть дурні. Це щодо "московської форми" та "не була ріднішою".
Читайте уважніше словники!
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Затика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) ...
8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Пра́пор, -ра и -ру, м.
1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44.
2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169.
3) = Папороть. Чуб. V. 1073
____
Поста́вили хрест на моги́лі. Закла́ли стовпа́. Затика́ють з о́дного бо́ку на човні́ бунчу́к, з дру́гого пра́пор (Куліш).
А хто-ж були́ ті вояки́, що їх зібра́в під пра́пор свій Спарта́к? – запи́тує а́вторка (Єфр.)
Поплели́ся тини́, постава́ли стіжки́, порозроста́лися мале́нькі заку́рені юрточки́; насамкіне́ць, немо́в пра́пор, стре́льнула до не́ба дзвіни́ця (Короленко).
___________
Якщо не зрозуміли Грінченка ось те ж саме у Ніковського
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Пра́пор, пра́пір, -ра и -ру –
1) знамя, флаг;
2) белый платок на могильном кресте
3) см. Папороть
Тобто прапір – це, швидше, галицьке слово, бо як бачимо у словниках - прапор.
Прапор – дуже давнє запозичення з ст. -слов., тому ні про яке "і" не може бути мови.
Власне питома форма – поропір.
Прапор – усталене слово, так само як вождь чи влада, тому його ніхто не буде викидати з мови, воно давно стало українським як барвінок, хліб, буряк, влада, вождь та багато ін.
ЕСУМ (ІІІ, 425: маяти): мáйва "прапор".
r2u.org.ua: Знамено
r2u.org.ua: Знамено
Є у Грінченка та в Уманця, Спілки. Тож не радянський твар.
+
Дякую!
sum.in.ua: koroghva
sum.in.ua: koroghov
sum.in.ua: korughva
sum.in.ua: khorughov
sum.in.ua: khorughva
+ + +
Дякую!
Розглядалося як давнє запозичення з монгольських мов через тюркське посередництво (на що вказує початкове х-) (Фасмер–Трубачев IV 268–269; Machek ESJČ 278; Ramstedt 289; Sławski I 76; Brückner 182–183; Holub–Lyer 262; пор. також: Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 295; Корш Сб. Дринову 59; Mikkola Balt. u. Slav. 11–12; Bern. I 398 та ін.)
Припускається запозичення з герм. *hrungō, пор. гот. hrugga «посох, палиця», свн. нвн. Runge «стойка, планка, перекладина», балк.-герм. *harihrunga (Ф. Браун у Соболевського AfSlPh 33, 481, ЖМНП 1911, май, 166; Uhlenbeck AfSlPh 15, 485; Jagić AfSlPh 5, 665; ЭССЯ 8, 81–82);
ЕСУМ:
Ві́йва — «прапор».
goroh.pp.ua: війва
Дуже рупно, +.
Спасибі!
Альтернатива до "стяг":
goroh.pp.ua: стяг
ЕСУМ: зна́м'я «знамено; ознака, знак»
Від псл. znamę, пов’язане з znamъ «знаний, відомий», znati «знати».
ЕСУМ це московитський словник, створений комуністами, у ньому всі російські слова тягнули, видаючи їх буцімто за українські. В українській мові нема слова "знам'я".
r2u.org.ua: знам'я
А ЕСУМ найвірогідніше дає забуту церковноболгарську кальку якогось книжника.
Може бути. Просто дав слово, адже є праслов'янський зрій. А так слід справді вбачним бути в сьому ділі.
Аби тільки ляпати язиком.
ЕСУМ:
ЗНАМЕ́НО́
псл. znamę, пов’язане з znamъ «знаний, відомий», znati «знати»;
половина українських форм є новими кальками відповідних слів російської мови (ЕСУМ)
Тобто ваше знам'я – нова калька з москвинської — знамя
Правильно, українське усталене викидаємо, москвинське, накинуте більшовиками ліпимо 🤦♂️
Що не добили москалі-більшовики, доб'ємо самі
Давн. русь. знамя, то тако же калька московської?
Є у словниках. Етимологію не знайшов.
Це "Flag", тільки вимовлений по-українському.
Так, це українізоване - флаг
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Хлак, -ка́, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.
🤦♂️
Чим вам прапор не водив, га?
Читайте розділ "Походження".
Прапор — синонiми:
Стяг, прапiрок, прапiр, пропiр, поропор, знамено, майва, малина, корогва, хоругва, гюйс, штандарт
Прапор – усталене українське слово.
Як барвінок, влада, вождь, олія, оладок, буряк, цибуля, кава, буква, книга та багато ін.