Прапор — графічне зображення незалежної країни та її вільних громадян; полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішене на жердині, або щоглі, що зображує певну комбінацію кольорів і символів.
Приклад вживання
Вивченням прапорів займається наука вексилологія. Прапор зазвичай використовується для ідентифікації (держав, регіонів, міст, організацій, військових з'єднань) та сигналювання.
Походження
цсл. прапоръ "флаг; дзвоник", від псл. *porporъ "флаг", редуплікованого утворення, пов’язаного чергуванням голосних з *perti "літати, рухатися", pero "перо", *por-mъ "паром"
Приклади в інших мовах
лтс. karogs
свц. vlajka
кур. ala
гол. vlag
рум. pavilion
елі. σημαία [simaía]
вір. դրոշ [drosh]
кар. დროშა [drosha]
мад. zászló
бнг. পতাকা [Patākā]
А нач тереба 150 слів на позначення стягу, коли суть декілька питомих чи черпаних в дописемні часи? Побільше сміття в мову як-от хлаки, флаги, штандарти, гюйси?
совєтська церковнослов'янщина – що це таке? 🤔😂
Такого не може бути взагалi.
До речi, ось, будь ласка, старi cловники:
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Затика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II. 8.
2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. Федьк.
8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Пра́пор, -ра и -ру, м.
1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44.
2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Пра́поръ = корого́вка, пра́пір (С. З. д. під сл. Зна́мя).
Водружа́ть, водрузи́ть, ся = поставля́ти, ста́вити, втика́ти (С. Ж.), встромля́ти, ся, затика́ти, ся, поста́вити, устроми́ти. (С. З.) — Поставили хрест на могилї. — Затикають прапор. К. Б.
Зна́мя = корогва́ (С. З.), здр. — корого́вка, хорогва́, хорого́в, стяг (С. З. Эв.), знаме́но, (найголовнїйше у козаків) — бі́ла корогва́, (не велике) — пра́пір (С. З.), прапоре́ць. (С. Л.). — Бо ті лейстровиї виросли в неволї: ой не вдержать проти вітру корогви у полї. К. Д. — Військо йде, короговки мають, попереду музиченьки грають. н. п. — І з веселим обличчям свій стяг піднїми ти у гору в руках. Чайч. — Заохочував товаришів сьміло держати в гору піднятий стяг. Фр. — Та привели бусурмана до нового знаме́на. н. п. — Затика́ють з одного боку на човнї бунчук, з другого прапор. К. В.
ЕСУМ це московитський словник, створений комуністами, у ньому всі російські слова тягнули, видаючи їх буцімто за українські. В українській мові нема слова "знам'я".
r2u.org.ua: знам'я А ЕСУМ найвірогідніше дає забуту церковноболгарську кальку якогось книжника.
Прапор — графічне зображення незалежної країни та її вільних громадян; полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішене на жердині, або щоглі, що зображує певну комбінацію кольорів і символів.
Вивченням прапорів займається наука вексилологія. Прапор зазвичай використовується для ідентифікації (держав, регіонів, міст, організацій, військових з'єднань) та сигналювання.
цсл. прапоръ "флаг; дзвоник", від псл. *porporъ "флаг", редуплікованого утворення, пов’язаного чергуванням голосних з *perti "літати, рухатися", pero "перо", *por-mъ "паром"
лтс. karogs
свц. vlajka
кур. ala
гол. vlag
рум. pavilion
елі. σημαία [simaía]
вір. դրոշ [drosh]
кар. დროშა [drosha]
мад. zászló
бнг. পতাকা [Patākā]
Перекладаємо слово прапор
+
Стяг – давнє запозичення
Тобто шило на мило
Хай буде й стяг, i прапор, i знамено, i хоругва
Стяг - давнє запозичення, а прапор - совєтська церковнослов'янщина.
Прапор" синонiми:
Стяг, прапiрок, прапiр, пропiр, поропор, знамено, майва, малина, корогва, короговка, короговця, корогов, коруга, хоругва, хлак, гюйс, штандарт
Навiщо збiднювати мову?
А нач тереба 150 слів на позначення стягу, коли суть декілька питомих чи черпаних в дописемні часи? Побільше сміття в мову як-от хлаки, флаги, штандарти, гюйси?
совєтська церковнослов'янщина – що це таке? 🤔😂
Такого не може бути взагалi.
До речi, ось, будь ласка, старi cловники:
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Затика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II. 8.
2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. Федьк.
8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Пра́пор, -ра и -ру, м.
1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44.
2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Пра́поръ = корого́вка, пра́пір (С. З. д. під сл. Зна́мя).
Водружа́ть, водрузи́ть, ся = поставля́ти, ста́вити, втика́ти (С. Ж.), встромля́ти, ся, затика́ти, ся, поста́вити, устроми́ти. (С. З.) — Поставили хрест на могилї. — Затикають прапор. К. Б.
Зна́мя = корогва́ (С. З.), здр. — корого́вка, хорогва́, хорого́в, стяг (С. З. Эв.), знаме́но, (найголовнїйше у козаків) — бі́ла корогва́, (не велике) — пра́пір (С. З.), прапоре́ць. (С. Л.). — Бо ті лейстровиї виросли в неволї: ой не вдержать проти вітру корогви у полї. К. Д. — Військо йде, короговки мають, попереду музиченьки грають. н. п. — І з веселим обличчям свій стяг піднїми ти у гору в руках. Чайч. — Заохочував товаришів сьміло держати в гору піднятий стяг. Фр. — Та привели бусурмана до нового знаме́на. н. п. — Затика́ють з одного боку на човнї бунчук, з другого прапор. К. В.
"совєтська церковнослов'янщина – що це таке? 🤔😂
Такого не може бути взагалi."
Ще й як може.
Від др. поропоръ. З ікавізмом у критому складі.
Див. ЕСУМ том 4 стр.555, під статтею "прапор".
Підпираю !
Саме так і має бути в українській мові без усієї цієї болгарщини та московщини, навіть Словарь Грінченка дає головною форму через "і", не через "о"!
+++
+
А де саме стоїть наголос?
Навіть Словарь Грінченка дає головною форму через "і".
Це значить, що ще у передкомуністичні роки людям московська форма з "о" не була ріднішою.
ЕСУМ (ІІІ, 425: маяти): мáйва "прапор".
r2u.org.ua: Знамено
r2u.org.ua: Знамено
Є у Грінченка та в Уманця, Спілки. Тож не радянський твар.
+
Дякую!
sum.in.ua: koroghva
sum.in.ua: koroghov
sum.in.ua: korughva
sum.in.ua: khorughov
sum.in.ua: khorughva
+ + +
Дякую!
ЕСУМ:
Ві́йва — «прапор».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/війва
Дуже рупно, +.
Спасибі!
Альтернатива до "стяг":
https://goroh.pp.ua/Етимологія/стяг
ЕСУМ: зна́м'я «знамено; ознака, знак»
Від псл. znamę, пов’язане з znamъ «знаний, відомий», znati «знати».
ЕСУМ це московитський словник, створений комуністами, у ньому всі російські слова тягнули, видаючи їх буцімто за українські. В українській мові нема слова "знам'я".
r2u.org.ua: знам'я
А ЕСУМ найвірогідніше дає забуту церковноболгарську кальку якогось книжника.
Може бути. Просто дав слово, адже є праслов'янський зрій. А так слід справді вбачним бути в сьому ділі.
Є у словниках. Етимологію не знайшов.
Це "Flag", тільки вимовлений по-українському.
🤦♂️
Чим вам прапор не водив, га?
Читайте розділ "Походження".