Ду-же обмежне значення цього слова. Є й архітектурний портал, є й фантастичний портал-прохід. Є безліч порталів. Думаю шо інші нові сторінки не потрібні, можна просто оновити значення слова.

vorota

___
Tvar ‹portal› u eag., phr. ‹portail›, it. ‹portale› e œd lat. ‹portale›, niyaca rodou ic ‹portalis›, pisymeinno ‘vorotno (•ten, •tna)’, primetovoho iména œd iména pœdstavovoho ‹porta› (pro usia znaceigna v. https://en.m.wiktionary.org/wiki/porta#Latin i dalcha posuilagna tamge).

Teamui ‘dostõp, uxœd’ ou slova ‹vorota›, crœmy pitomo ‘vorota’, bea viedomui ouge u drous. (v. Yznad. Sriezn.). Ta ya doumax oge, yac u lat. bieste dva rœznœi tvara ci dvie rœznœi slovie — ‹porta› i ‹portale›, to i rousscoiõ bui treba boulo ròzrœzniti tvaroslœuno ‘vorota = porta’ œd ‘vorota = portale’, xotcha teamui ‘dostõp, uxœd’ ouge sõty i ou ‹vorota›. Tac tvar bui boul ‹voroten, vorotno, vorotna›, iz pœdstavóuleignemy ci iménodgeignemy, ta iz rodomy za ynomy mnietomy slovomy, he otó: *‹voroten xœd› → ‹voroten› (cyto?), acéi → ‹voroteny› (he ‹lipeny›, ‹boudeny›), ‹vorotna põty, doroga› → ‹vorotna› (cyto?), ‹vorotno› (yaco?) → ‹vorotno› (cyto? ; por. iménodgeigne u: ‹polotno›, ‹vapno› ← ‹vapy, vapiti›, ‹bervyno›, ‹berezno› (yaco?) → ‹Berezno› (cyto?), tc. ; i lat. ‹portale› e niyac rœd, tomou i ‹vorotno› bui boulo blizje).

Obace, u latinscuix móuvax dòceirnïx lat. ‹porta›, xotcha rodovo izbereugchi perviesnœi teamui yz lat., inœi teamui sõty stalui golóunieychi a inchœi utorinnui. Si riecy, olni u lat. pervinen bie team ‘gate’ (yzocrema u gorod, miesto), a pac ouge ‘dvèri', ‘xœd, proxœd, uxœd, perty', a tacoge ‘põty (i u teamie yac cyto ciniti)’, to u dòceirnïx lat. móuvax e stau team ‘dvèri’ golóven (por. phr. ‹porte› ‘1. dvèri’, ‘2. vorota’, a golóuno slovo za vorota e ‹portail›, œd lat. ‹portale›, ‘3. xœd, põty (ciniti)’, isp. ‹puerta› ‘1. dvèri’, ‘2. vorota’, ‘3. xœd, põty’, italscoiõ e ‹porta› ‘1. dvèri’, ‘2. vorota (cielna, teagyca)’ ale za vorota lègca, rexeutcoiõ’ e slovo ‹cancello›). Golóune slovo za ‘dvèri’ — ne ‘vorota’ pitomo — latinscoiõ bie ne ‹porta› ale ‹ianua›. Otge dòceirniami latinscuimi móuvami e i ‘dvèri’ i ‘vorota’ œd istoho corene *port-, ci tó oba teama œd ‹porta› abo odin œd ‹porta› a drouy œd ‹portale›. Ale rousscoiõ’ste tó dvie rœznœi slovie: ‹dvèri› ta ‹vorota›. Tomou neyma, viedie, potrebui ròzrœzniti tvaroslœuno na ‹vorota› i ‹vorotno›, i prosto samo slovo ‹vorota› tacui mogé slougiti za ‘portal’.

Iesce ta yasoualna oge ‹vorota› e tó slovo za ‘portal’:

• phraneçscoiõ slovo ‹portail› za prosto ‘vorota’ e i tó slovo za ‘portal’ ; izcitalscuy team ‘portal’ e vuinic perviesno u eaghelscie, i he ci malo inchix izcitalscuix pœimœu e yz eaghelscui cerpano u inchui móuvui (por., na pr., eag. ‹portal› → niem. ‹Portal›), a u tœmy pro izcitalscuy ‘portal’ phraneçsca ne cerpa eaghelscuy tvar ‹portal› a bui œdrœzniti œd svoyoho ‹portail› za prosto ‘vorota’, ale coristaié yz tohoge slova ‹portail› i za prosto vorota i za ‘vorota’ izcitalsca. Tege cinity i italsca: xotcha i tam e deyaco izcitalsco recenoslœuié cerpano preamo yz eaghelscui, slovo za ‘portal’ e ne eaghelscuy tvar ‹portal› ale ‹porta› ‘dvèri; vorota’ abo ‹portale› ceasty izporõdui;

• rousscoiõ, crœmy inchix teamœu, ‹vorota› znacity i ‘анат. Місце входу до органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних судин. Ворота легенів; Ворота печінки’, ta ‘4. мед. Місце проникнення інфекції в організм. Той орган або ту тканину, через які хвороботворні мікроби проникають в організм, називають вхідними воротами’ (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=ВОРОТА), sèsige teamui e eaghelscoiõ zvano tuimyge slovomy ‹portal›.