З частинокою "-ноша" в значенні "той, хто носе; носій" як у "листоноша", "книгоноша", "зброєноша", "лампоноша", "звіздоноша", "крамоноша", "міхоноша".
Хоча я не певен чи варто "калькувати" московське слово в такому значенні. Але то вже питання перегляду цілого складу найменувань військових посад. Мені, в першу чергу, це слово більше личе як просто назва людини, яка носе стяг у війську.
Тут все очевидно, це особа що несе прапор,або ж іншими словами стяг приклад вживання є в одній пісні
"Усе, що разом пережито,
В походах вистраждано, — все,
Я знаю, інший гордовито Прапороносець понесе"
Слово "Прапор" черпане з Церковнослов'янської мови: 
goroh.pp.ua: прапор#25714
sum.in.ua: praporonosecj
-
← lẽd. <chorąży>.
Лядська мова є значно бідніша від української (близько 150 тис. слів), тож постійно казати про якісь запозичення, означає уневажнювати себе, узалежнювати і носити принизливе тавро меншовартости.
Українською буде "хоругва". Відки там "н"?
Старослов'янське - хорѫгва, хорѫгъвь, писалося через ѫ (юс) - звідси "н".
Є й инша одміна сього слова: "хоружий".
См. Словник Желехівського.
носове "н", зайвого юса 🤦
<Лядська мова є значно бідніша від української (близько 150 тис. слів), тож постійно казати про якісь запозичення, означає уневажнювати себе, узалежнювати і носити принизливе тавро меншовартости.>
A pisati dournicõ cyto znacity?
Figxajgry cofdihnc rigdet aseryhf bliat.
Оце дурниці, і ваша дурна латинська граматика.
—
Польське
—
Навіть не лядське, а монгольське