лат. serviēns (зн. в. servientem) «служачий», пов’язаного з servīre «служити»;
н. Stab «палиця; булава; штаб» (останнє значення виникло через переносне вживання значення «булава» як символу влади, зокрема, у війську) споріднене з двн. stab, днн. staf, дангл. stæf, англ. staff, дісл. stafr «палиця; булава», лит. ст. stãbas «стовп, колона; ідол», лтс. stabs «стовп, колона», прус. stabis «камінь», гр. ἀσνεμφής «міцний», дінд. stabhnā́ti, -ṓti «підпирає, затримує», тох. ṣtop, ṣtow «палиця»;