zakład (ity ob zakład)
challenge — ce ne prosto «vykłyk», «zavdannia»! U našomu vypadku ce: виклик на суперечку; заперечення; оскарження, оспорювання; виклик (на реванш); виклик на дуель [https://www.lingvolive.com/ru-ru/translate/en-uk/challenge]. V UkrMovnij tradycji na taki spory kazały: ZAKŁASTYSIA, ZAŁOŽYTYSIA, VDARYTY NAZVAKŁAD, i tak dali: bilše za łankoju: 
r2u.org.ua: заклад*. To čogo ž majemo zabuvaty naše povnokrovne i vsim vidome, še j słovnykove słovo — natomisť gubytysia časom ne v duže naviť słušnyh proponovah? ;)
Не може, слова не живуть самі по собі, є контекст.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Спи́ток, -тку, м. Проба, испытаніе. Ном. № 4279. Хиба на спиток узяти білі, яка то вона буде.
zuf (zuu), zu-
Вимова: {zɒw}, {zw-}.
Имя (чоловічого роду) від дієслова zuati (<звати>), знаного з давна в різних значеннях, а цігло в значеннях правування ("практики права"). Творити тякле домаче слово за тяму "challenge" є знати розвій тями самого слова challenge. Истослів ("етимологія, етимологічний словник") ягельський пише:
<early 14c., "something one can be accused of, a fault, blemish;" mid-14c., "false accusation, malicious charge; accusation of wrong-doing," also "act of laying claim" (to something), from Anglo-French chalenge, Old French chalonge "calumny, slander; demand, opposition," in legal use, "accusation, claim, dispute," from Anglo-French chalengier, Old French chalongier "to accuse, to dispute" (see challenge (v.)). Accusatory connotations died out 17c. Meanings "an objection" in law, etc.; "a calling to fight" are from mid-15c. Meaning "difficult task" is from 1954.>
Ясна річ, тяма найдавніша ("клепати криво, accuse falsely") до тями слова challenge нині діла не йме. Прото, дальший розвій того слова, себо без мінка ("конотації") кривизни/лжи вже від давніх час (усе в тім де правуванні) – "звати/кликати/тягти до суду, клепати (на суді)" може до ("має значення для, є важливо для") розуміння сути тями слова challenge нині, а то, "класти зов кому (не нуджа ("не обов'язково") собі – challenge може бути й від кого кому; сим, товк, даний ту, є крив) правдити ("to prove") міч діти що" (мимо правування) <= "звати кого, класти зов кому [до суду] правдити ("to prove") свою невину; звати кого, класти кому зов [до суду], клепучи на кого ("accusing someone, claiming against someone"). Себо, тяма слова challenge нині є перенесення ("метафоризація") первісної, в правуванні, тями "клепати на кого в суді, звати/тягти на суд"; давніше: je te chalenge "клеплю на тя [в суді], оже'сь винен, зва ("визиваючи") тя правдити ("довести"), оже'с' невинен" => поздіше, нове: I challenge you "кажу на тя, виню тя, оже не можеш чинити/правдити ("довести") що, зва тя правдити то чинити можеш".
Слово <зов> дає Желехівський (І, 312): зов "Einladung; Aufruf" (нас рупить тяма Aufruf, цігло "вызов").
Тоді вже труднота, як зважати на наші минулі бесіди.
Та й "challenge" це не просто якась трудність, але її подолання.
Challenge є навіть не не те, що треба подолати, а виклик з імплікованою тезою, що інший, буцім, не є здатен що виконати, з тим що від тої особи очікується довести зворотнє. Тобто в основі того поняття є “виклик(-звинувачення)”.
Грінченко в статті "труднота" одсилає до статті "трудність": http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59486-trudnota.html#show_point . Я, щоправда, розумію Вашу думку з погляду морфологічної одностайності. І ні, подолання - це не "challenge".
Наведений приклад цього не засвідчує.
Коротша міна "випробовування".
«Ми не чекали таких випроб(челенжів)»
Галицьке слово. Тоді вже краще "силкування", вживане всюди в Україні. Однак "challenge" не силкування, а більше те, що порають силкуванням.
Мені подобається з якою снагою ви боретесь з кальками російського слова, люде на жаль часто забувають, що Галичина осідком українства стала доволі нещодавно, а до того була ще тим осердям Руского Міра, ще за Польщі і мамки Австрії. І давні галицькі росіянізми (і полонізми) нам такі ж чужі, як нинішні кульочкі і сємєчкі.
Підтримую вашу боротьбу, якщо маєте свій час, не нехтуйте, шукайте ще таких слів, щоб їх з мови української пріч корінити!
slovu ZASÄG daw by Big dlä poczėtku povernuty jego PERVYNNE znaczynė — i zrobyty ZAGALNO vżyvanym!!
Aby ne kazaty otu durnu kacapasku kalku «поза зоною досяжності» (napr. stilnykovow mereżow) — a natomist́ skazaty prosto: POZA ZASÄGOM!
Toż naviszuvaty na slovo ZASÄG szcze j «challenge» — troha zarano ;))
Викликати - це гукати. А в цьому значінні змавповано з московської.
Не обов'язково. Може ж бути "виклик" на двобій (для прикладу).
Однак і тут збереглось первісне значіння. Викликають словами - голосом, а ті, що вміють писати - ще й письмово. А труднощі, що їх долають - це таки клопоти, а не виклики.
Клопоти мають чуть інше значення: щось не дуже значне і щось що не зовсім можна уникнути. А от челедж в оригінальному значенні - це саме як двобій. З кимось чи з собою - це вже не має значення. Ось наприклад "пробігти марафон" - це челендж, але це зовсім не клопоти.
Клопоти бувають великі й малі. "Щось не дуже значне" не засвідчено прикладами з письменства й словників. У Грінченка, наприклад, знаходимо: "Не мала баба клопоту, та купила порося", "З клопоту голова болить". Хіба з чогось малого болить голова? "Challenge" - не двобій, а виклик на двобій. А як нема того, що викликав, то нема й виклику. У випадку з марафоном можна вжити "випробовання".
Все залежить від точки зору :)
Українська мова проста - називає речі та явища, як вони є. Треба пам'ятати про це, утворюючи нові слова чи розширюючи значіння вже наявних слів. Не годиться казати виклик на те, де викликом і не пахне.
І ще.Не почувайте за кривду, однак у реченні "Все залежить від точки зору" мало справді українського. "Все" й "точки зору" - московське, "залежить від" - галицьке. Я б сказав: "Усе як до погляду", "Усе як до думки", "У кого яка думка", "У кого який погляд" чи "Хто як гадає".
Гоже!
Духовне Просвітлення як Виклик Самому Собі.
Виклик куди?
Tõdui ge, cõdui i "challenge".
"Challenge" у прямому чи непрямому значінні?
Виклик це до бою/змагання/реакції.
І хто ж викликає?
Я.
Такий "довід" можна знехтувать не вагаючись .
Виклик може бути від будь-кого та до будь-кого. Може бути до самого себе.
Дуже сильно притягнуто за вуха, та так, що й вуха понадірвали. Од англійського "challenge" у прямому значінні до "challenge" у непрямому значінні - один ступінь. А тут маємо просто "виклик", далі "виклик на двобій", а ще далі оцей "виклик", що аж зовсім не виклик. А як тоді українською буде "challenging", як у виразах "a challenging task", "challenging behaviour"? Викличний абощо?