ЕСУМ V, 625 (треба): трі́ба "потреба; спроба", трібу́нок "спроба", тре́бува́ти "вимагати; потребувати; намагатися; дуже просити; пробувати", трібо́вати "пробувати", трі́бува́ти "зазнавати; переживати; вимагати; потребувати; пробувати", потрібува́ти "потребувати; попробувати", стрі́ба "проба", стрібо́вок "проба, спроба", стрібу́нок "тс.", стрі́бува́ти "попросити; спробувати", струбова́ти "спробувати".
Wd <treb- (tréb-)> ← *treb- ← *tyreb- (← **teryb-) ← *terb- ← *ter-b-.
До речі, типологію розвитку значення "проба; пробувати" від "теребити ≈ прочищати, розчищати ← рвати, корчувати" можна бачити й у ягел. trial "проба, екзаменування й под.", пов'язаного з try, від давнішого trier, корінь якого первісно значи *"рвати; → корчувати", й очевидно є пов'язаний етимологічно з прасл. *tyr-/*ter- у руських словах <tereti/terti>, <terebiti; trebiti>, <teryati>, <tratiti> тощо.
Спитувати — Пробовать, испытывать.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55822-spytuvaty.html#show_point
Тільки поможіть утворити дієслово від першої особи, майбутнього часу, доконаного виду. "спитаю"?
---
Суто московське слово.
Якщо хтось надумає проводити паралелі зі словом «іспит», то воно має геть инше походження. «Іспит» походить від слова «питати», тобто «ставити питання». А оце «спитувати» — це переинакшене московське «испытывать».
Ще одна Крутькова вигадка. У галицької віршарки Марії Конопніцької (Сувалки, 1842 — Львів, 1910) знаходимо: "Ми витримали спиток до кінця, Рік відслужили, стерпіли напругу..." (https://chtyvo.org.ua/authors/Maria_Konopnicka/Pan_Baltser_v_Brazylii_zb.pdf).
Вона писала польською мовою, і її вірші перекладали українські письменники,того цей примір не до ладу. ( я стою за це слово)
Ваша правда. Та дарма. У "Нарисах з української синтакси..." (Харків, "Радянська школа", 1932) С. Смеречинського знаходимо на с. 160 серед прикладів дієслів із синонімічними словосполуками "'брати + дієслівний іменник із прийменником 'на'" пару "брати на спиток" – "спитувати". Оце вже таке московське слово, що з його утворили споріднене слово, а з тим спорідненим словом ще й сталого мовного зворота. Людина, що хоч трохи знається на мовознавстві, скаже, що на це потрібно чимало часу. А до того ж слова "спитувати" й "спиток" трапляються в словницях і з підмосковської і з підавстрійської України (є вони й у Желехівського).
Uimòufa: {pɘ̞ˈtɑtɪ ~ pɘ̞ˈtatɪ ~ pʷɘ̞ˈtɑtɪ ~ pʷɘ̞ˈtatɪ ~ pˠɘ̞ˈtɑtɪ ~ pˠɘ̞ˈtatɪ ~ pɤˈtɑtɪ ~ pɤˈtatɪ ~ pɯˈtɑtɪ ~ pɯˈtatɪ}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: пытати "спрашивать, допрашивать, разузнавать, обсуждать, исследовать, изучать, вникать, испытывать, пытаться, пробовать".
А в українській мові таке значіння свідчено? Не книжній церковній мові, а живій народній? Є джерела, що підтвержують наявність такого значіння?
А й дійсно з контексту те саме.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12787-dovirjaty.html#show_point
Приклад з словника: «Я довірив попа, який він».
ЕСУМ І, 154 (бачити): зобачити "попробувати". Очевидно, лексико-семантична деривація від основного значення baciti → "видіти, бачити" → "оглягути для перевірки"; <зо-> явно передає доконаний вид ("по-пробувати"), отже не творить самого значення.
У Словарі Грінченка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3148-braty.html#show_point
поширене слово
Ми маємо корінь "куш" та закінчення "увати", на взір цілувати, марнувати, то може перше було українське слово кушувати, яке потім під вливом німецького здобуло зайвий звук "т"?
Ні, там корінь був -кошт-, де "о" одмінилось на "у" через руське слово "кушати" з тим самим значінням.
Ви знову тут ляпаєте абищо. Бо мова не про звичайність слова, а про його чужий рід.
Кушати — московською. Куштувати — українською. Та й значення не тотожні, коли вже про це мова.
Крутько, як водиться, вочевидьки марить. Це "московське" слово засвідчене в українських словарях: 
r2u.org.ua: кушати . Воно побутує в західнополіських говірках: https://chtyvo.org.ua/authors/Arkushyn_Hryhorii/Slovnuk_zakhidnopoliskyh_hovirok_tom_1/. Грінченко засвідчує вжиток цього слова в Подільський губернії: r2u.org.ua: кушати . Ні на Західному Поліссі ні в Подільський губернії москалів і духу не було. "Кушать" можна знайти в знову ж таки подолянина Руданського та галичанина (!) Франка (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=кушати) та ще одного галичанина Маркіяна Шашкевича (https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/Sh/ShashkevychM/Chytanka/DobroserdnyjStarec.html). Звісно, що на Галичині москалів годі було ськать і поготів.
А що є українське слово "куштувати", то дарма, бо воно однаково нижньонімецького роду: 
goroh.pp.ua: коштувати#7571 .
Ласувати — їсти що-небудь смачне.
Поласувати — трохи поїсти чогось.
Префікс при- для позначити частковості дії, як у цих словах: призабувати (трішки/частково забувати), притухати (повільно, трішки, або поступово тухнути), притишувати (робити трішки тихішим), прибліднути (трохи збліднути), пригамовувати (трохи заспокоювати), пригоріти (тріхки згоріти; підгоріти), прикурювати (повільно курити), пританцьовувати (тріхки танцювати) тощо.
Тобто, трішки ласувати, трішки поласувати.
Прилосовувати (недок.) — приласувати (док.).
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Испытꙋю — вывѣдꙋюся, розбираю.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Испытꙋю — вывѣдꙋюся, розбираю.
ЕСУМ: струбова́ти «спробувати». Українське "-овати" часто переходить в "-увати", форма трубувати більше схожа на пробувати, тому даю її.
Узір – Образец.
Взо́ром – по образцу.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60549-uzir.html#show_point
Див. також "проба" у слов'янських мов: чес. vzorek, слов. vzorka, серб. узорак, хорв. uzorak, словен. vzorec.
Так, дурня виходить. В такому вигляді до Чистилища.
Бо підставте сюди будь-яке ваше слово, вийде дурня:
<Пробувати — перевіряти, випробувати властивостей, якостей чого-небудь.
Приклад вживання
Попробуй написати вірш. Як проба, вдала? Ні? Пиши іще.>
Кушати — пробувати, дегустувати.
Від прасл. *kušati.
Слово винищували за Союзу, щоб не створити плутанини з "братньою" російською мовою, де кушати значить просто їсти.
Див. також: чес. zkuste, слов. skús, серб. покушај, хорв. pokušaj, словен. poskusite.
-
Московізм.
А не московітивізм?
Хоч так, хоч сяк.
Залежить від того, з якого слова виводити: московія чи московити. Якщо з другого, то, гадаю, має бути московИтизм, а не московІтизм. Але то вже дрібнички.
«Кушай тюрю, Яша!
Молочка-то нет!»
— «Где ж коровка наша?»
— «Увели, мой свет»
Барин для приплоду
Взял её домой!"
Славно жить народу
На Руси святой!
І до чого це?
На Бойківщині й нині так люди кажуть: "Ану покушєй зупки, ше'с такої доброї не їв!". Доводів, котрі б свідчили, що слово "кушати" перейняте з російської (як і "видіти", "жолудок", "встид", "много" та інші хибні росіянізми на Галичині), я не зміг знайти.
Якщо ж якісь доводи таки є, то, либонь, зміню свою думку щодо цього слова. А тимчасом я його вподобаю.
<Пробувати — перевіряти, випробувати властивостей, якостей чого-небудь.
Приклад вживання
Попробуй написати вірш. Як проба, вдала? Ні? Пиши іще.>
До чого тут кушати? 🤦♂️
Покушай написати вірш? Ви точно розмовляєте і розумієте українську?
Чи ви просто якісь боти?
Бо рос. слово "пробовать" має два значення: "перевіряти" й "куштувати" (їжу або напої). Тому й думаємо що "пробувати" це калька.
-, шило на мило.
goroh.pp.ua: кушати; 
goroh.pp.ua: кусити
давнє запозичення з готської мови; гот. kausjan «пробувати, куштувати»
+
Ярославе Мудрове, в цім видиві закарпатець вживає саме так.
На 7:38
https://youtu.be/4JivjZYLclE?feature=shared
Там багато чого вживають, але це не літнорма